Постанова 4850 № 200/2590/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2024 року справа №200/2590/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., за участі секретаря судового засідання Азарової К.В., представника позивача Романенка А.В., представника відповідача Москалець Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 200/2590/22 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021 № 000/386/32-00-07-01-01-27 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 177 706 590 грн та від 05.11.2021 № 000/387/32-00-07-01-01-27 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 200 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних. В обґрунтування позову зазначив, що висновок податкового органу про заниження бази оподаткування операцій з постачання продукції на території України за цінами, що є нижчими їх собівартості є безпідставним, оскільки суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору та така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін. З врахуванням зазначеного, є таким, що суперечить діючому законодавству, висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині заповнення податкових накладних, як наслідок, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Є безпідставним висновок відповідача, що позивач не має права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по поставках від контрагентів в зв`язку з неможливістю підтвердити реальність операцій з цими контрагентами, оскільки реальність господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2021 № 000/386/32-00-07-01-01-27 про зменшення приватному акціонерному товариству Металургійний комбінат Азовсталь від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 177 706 590 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2021 № 000/387/32-00-07-01-01-27 про застосування до приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 200 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на користь приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 24 810 грн. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Перевіркою встановлено юридичну залежність/пов`язаність позивача та рядку контрагентів-покупців. Застосування договірних цін в якості ринкових/звичайних цін в спірних фінансово-господарських операціях між позивачем та його контрагентами суперечить пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Тобто, ціна продукції, встановлена договорами постачання при взаємовідносинах між юридичними особами, взаємно залежними юридично та фактично, не може розглядатися як ринкова ціна та відповідно не є звичайною ціною. Тому поняття «звичайна ціна» не може бути застосоване до операцій з реалізації продукції між учасниками холдингу «Метінвест». Вартість готової продукції оцінюється за витратами на їх виробництво. Враховуючи викладене, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів, послуг, робіт не може бути нижчою їх виробничої собівартості. Щодо нереальності господарських операцій на загальну суму ПДВ 63 451 448 грн, то аналіз податкової інформації свідчить, що постачальниками підприємств-контрагентів ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь є підприємства, які мають несумлінну ділову репутацію, оскільки їх сукупність свідчить про одержання позивачем необґрунтованої податкової вигоди по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками вказаними в акті перевірки. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 00191158), юридична адреса: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,

1. У період з 02.08.2021 по 16.09.2021 посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2021 № 9199411991 від`ємного значення податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючих розрахунків, за результатами якої складений акт від 23.09.2021 № 712/32-00-07-01-01-27/00191158. Під час перевірки податковим органом встановлені факти порушення ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь вимог чинного законодавства, а саме, п. п. 14.1.71 п.п. 14.1.231. п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, ст. 201 Податкового Кодексу України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, пп. 1, пп. 2 п. З Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р.19) за червень 2021 року на суму ПДВ в розмірі 177 706 590 грн, в тому числі завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за червень 2021 року на суму 177 706 590 гривень; п.п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, п. 8, п. 12, п. 15 та п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, в результаті чого не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції, всього за обсягом постачання на суму 571 275 710 грн, в тому числі ПДВ в сумі 114 255 142 грн, по періодах: - за листопад 2019 року ПДВ в сумі 36 702 102 грн; - за грудень 2019 року ПДВ в сумі 19 133 351 грн; - за січень 2020 року ПДВ в сумі 15 979 185 грн; - за лютий 2020 року ПДВ в сумі 4 249 041 грн; - за березень 2020 року ПДВ в сумі 4 071 244 грн; - за квітень 2020 року ПДВ в сумі 2 433 445 грн; - за травень 2020 року ПДВ в сумі 3 308 138 грн; - за червень 2020 року ПДВ в сумі 9 496 145 грн; - за липень 2020 року ПДВ в сумі 5 965 521 грн; - за серпень 2020 року ПДВ в сумі 661 310 грн; - за вересень 2020 року ПДВ в сумі 413 655 грн; - за жовтень 2020 року ПДВ в сумі 510 842 грн; - за листопад 2020 року ПДВ в сумі 1 268 819 грн; - за грудень 2020 року ПДВ в сумі 1 641 053 грн; - за січень 2021 року ПДВ в сумі 791 417 грн; - за лютий 2021 року ПДВ в сумі 1 027 871 грн; - за березень 2021 року ПДВ в сумі 6 602 003 грн. За результатами перевірки, з урахуванням розгляду заперечень, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021: - № 000/386/32-00-07-01-01-27 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у податковій декларації за червень 2021 року в розмірі 177 706 590 грн; - № 000/387/32-00-07-01-01-27 про застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 200 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних. 19.11.2021 ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь звернулось до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України зі скаргою № 02.03/4646 про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 № 000/386/32-00-07-01-01-27 та № 000/387/32-00-07-01-01-27. Рішенням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України від 20.01.2022 № 1064/6/99-00-06-01-02-06 податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021 № 000/386/32-00-07-01-01-27 та № 000/387/32-00-07-01-01-27 залишені без змін, скарга ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь - без задоволення. На підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивачем надані первинні документи: - ТОВ УКРЗАПСПЛАВ (44146140) (загальна сума ПДВ 247 822,62 гривні): договір № 08.04/816 від 09.07.2021, специфікації № 1 від 09.06.2021, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури; - ТОВ ЕНЕРДЖИІНДАСТРІСЕРВІС (37903286) (загальна сума ПДВ 1 200 908,73 гривні): договір № 035/119/3080 від 12.05.2021, договір № 035/118/3183 від 11.06.2021, договір № 01-01-85/8409/3111 від 21.05.2021, податкові накладні. на загальну суму ПДВ 1 200 908,73 грн; рахунки-фактури, платіжні доручення; - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОФАЛЬЯНС (39489895) (загальна сума ПДВ 371 705,48 гривень): договір № 08м/01 від 04.01.2017, специфікація № 56 від 06.11.2018, специфікація № 60 від 25.10.2018, податкові накладні на загальну суму 371 705,48 грн, у т.ч. ПДВ 141 152,00 грн, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери; - ТОВ ЄВРОУКРСІТІГРІН (40165275) (загальна сума ПДВ 2 610 109,03 гривень): договір № 9/1543 від 23.01.2020, договір № 8/998 від 02.08.2019, договір № 10/1663 від 19.02.2020, податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 610 109,03 грн, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, журнали; - ТОВ АМЗ ГРУП (39371603) (загальна сума ПДВ 1 176 560 гривень): договір № 089ЛС-02/730 від 08.11.2018, податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 176 560 грн, рахунки-фактури: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери; - ТОВ СХІДЕНЕРГОМАШ (38947591) (загальна сума ПДВ 623 006,77 гривень): договір № 089ЛО/215 від 17.11.2015, податкові накладні на загальну суму ПДВ 623 006,77 грн, рахунки-фактури: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери; - ТОВ УКРСПЕЦІЗОЛЯЦІЯ (34550341) (загальна сума ПДВ З 643 781,60 гривень): договір № 089ЛО/215 від 17.11.2015, податкові накладні на загальну суму ПДВ 3 643 781,60 грн, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, платіжні доручення; - ТОВ СЕВЕН РЕФРАКТОРИЗ Україна (38125822) (загальна сума ПДВ 793 969,98 гривень): договір № 2020/10ІСК/1921 від 22.05.2020, податкові накладні на загальну суму ПДВ 793 969,98 грн, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, платіжні доручення; - ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОКАБЕЛЬ (43335393) (загальна сума ПДВ 11 945 637,46 гривень): договір № 08.02.01/781 від 25.02.2020 року, податкові накладні на загальну суму ПДВ 11 945 637,46 грн, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери; - ТОВ ДОНБАСЬКИЙ ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР (37968144) (загальна сума ПДВ 1 175 868,88 гривень): договір № 22/21-015/3061 від 05.05.2021, договір № 2020/62ск/1587 від 31.01.2020, договір № 0213-01/20/Д/1544 від 23.03.2020, договір № 2019/56ск/72 від 27.12.2018, податкові накладні на загальну суму ПДВ 11 945 637,46 грн, зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН; видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення; - ТОВ ЗАПОРОЖСПЕЦСПЛАВ (32068473) (загальна сума ПДВ 1 574 441,19 гривень): договір № 089ЛС-02/748/698 від 23.05.2019, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення; - ТОВ ВСЕБУД 4 (36839566) (загальна сума ПДВ 729 638,14 гривень): договір № 218/115ск від 04.04.2018, договір № 219/51СК/103від 14.12.2018, акти виконаних робіт, платіжні доручення; - ТОВ ПЛВМЕТ-ДНІПРО (41496613) (загальна сума ПДВ 657 867,12 гривень): договір № 089ЛС-02/701 від 06.09.2018, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення; - КОНЦЕРН УКРСПЕЦЕКОЛОГІЯ (33247594) (загальна сума ПДВ 727 148,08 гривень): договір № 72/1-2019/738 від 03.06.2019, договір № 73/1-2019/851 від 02.07.2019, договір № 2-2021/2705 від 16.03.2020, податкові накладні на загальну суму ПДВ 727 148,08 грн, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення; - ТОВ АЛЮММЕТ (42445067) (загальна сума ПДВ 792 000,00 гривень): договір № 08.02.03/774 від 16.01.2020, податкові накладні на загальну суму ПДВ 792 000,00 грн, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери; - ПП КЕДР (31002254) (загальна сума ПДВ 12 730 225,44 гривень), рахунок, акт прийому виконаних робіт, акт оприбуткування ТМЦ, видаткова накладна, прибутковий ордер, платіжні доручення та договори за перевіряємий період; - ТОВ БУДВОДРЕСУРС (39649662) (загальна сума ПДВ 9 997 972,20 гривень); - ТОВ ТД УКРТОПЛИВО (39552029) (загальна сума ПДВ 25 368,88 гривень): договір № 089ЛМ/1822 від 10.04.2020, рахунок, видаткова накладна, прибутковий ордер, товаро-транспортна накладна; - ТОВ ДОН ФЕРУМ ГРУП (36368556) (загальна сума ПДВ 943 782,80 гривень): договір № 08.04/800 від 07.12.2020, специфікація, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення; - ТОВ ТД ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР (41398184) (загальна сума ПДВ 11 483 633,73 гривень): договір № 089ЛС-02/745/557 від 08.04.2019, рахунок, видаткова накладна, прибутковий ордер, товаро-транспортна накладна. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами, а висновки податкового органу базуються не на конкретних порушеннях позивача, а на інформації отриманій відповідачем за результатами перевірок контрагентів позивача по взаємовідносинам з іншими підприємствами по ланцюгу господарських операцій, проведених іншими податковими органами. Також суд зазначив, що відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Щодо висновків відповідача про заниження позивачем бази оподаткування операцій з постачання продукції на території України за цінами, нижчими за собівартість реалізованої продукції, в результаті чого занижений податок на додану вартість, колегія судів зазначає наступне. Так, у періоді, що перевірявся, позивачем було укладено низку договорів поставки з ПрАТ «ІНГЗК», ПрАТ «АКХЗ», ТОВ «Метінвест Холдінг», ТОВ «Метінвест-КРМЗ», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», ПАТ «ДМК», АТ «Корум КЗГО», ТОВ «Донпромтранс», ПрАТ «ПІВНГЗК», ПрАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «ДКХЗ», ПрАТ «Запоріжкокс», ТОВ «Метінвест Інжиніринг». Реальність та фактичне виконання вказаних договорів сторонами відповідачем не заперечується. За результатом дослідження таких договорів судом встановлено узгодження, серед інших істотних умов договору, номенклатури поставки, кількісних, якісних та вартісних показників. Коливання цін на металопродукцію та іншу продукцію простежується з урахуванням якісних характеристик (фізичних характеристик) (марки сталі, розміру виробів, хімічного складу, ін.) та умов поставки згідно Інкотермс 2010р., умов оплати продукції і т.д. В свою чергу, висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за періоди: листопад 2019 - грудень 2019, січень 2020 - грудень 2020, січень 2021 - березень 2021 на загальну суму ПДВ 114 255 142 грн ґрунтуються на тому, що звичайна ціна на продукцію власного виробництва не може бути нижчою за фактичну собівартість конкретного найменування продукції за відсутністю економічних причин чи ділової мети щодо укладання збиткових договорів на поставку продукції. Аналізуючи такі висновки податкового органу, в контексті застосування норм податкового законодавства, суд виходить з наступного. Відповідно до п.п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу. Згідно з п. п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Відповідно до п. п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема для юридичних осіб, як: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа. Собівартість - це витрати підприємства на виробництво (виробнича собівартість) та реалізацію (собівартість реалізації) власної продукції. Сума витрат на виробництво і реалізацію товару називається повною собівартістю. Собівартість формується безпосередньо на підприємстві і відображає індивідуальні витрати та умови виробництва, а також конкретні результати господарювання цього виробничого підприємства (постанова Верховного Суду від 16.12.2019 в справі № 200/12345/18-а). Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін. При цьому, до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов`язаних з виробництвом товару, належать рівень попиту на продукцію, кон`юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни. При цьому, прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами, а, відтак, продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача. Отже, законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик та можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів, а, відтак, продаж позивачем продукції за ціною нижчою виробничої собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача. Збитковість операції виключає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі доведення податковим органом відсутності у платника податків розумної ділової мети, свідомого здійснення платником податків завідомо збиткових операцій з метою отримання, зокрема, податкових вигод тощо. При цьому положення пп. 188.1 ст. 188 ПК України зобов`язувало платника податків визначати базу оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг виходячи з розміру, який не може бути нижче їх собівартості лише до 31.12.2015. Відповідно до Закону № 909-VIII від 24.12.2015 вказана норми викладена в редакції, яка пов`язує базу оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг із звичайними цінами. Отже, посилання відповідача на те, що при визначенні бази оподаткування має враховуватися розмір собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, не відповідає положенням податкового законодавства, які були чинними протягом періоду, що перевірявся. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/1718/20-а, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 15 березня 2023 року у справі № 200/4942/20-а. Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію. Відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов`язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг). З`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом. Відповідно до Наказу Держкомстату України від 14.11.2006 № 519 Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін: Ринкова ціна ціна, сформована під впливом попиту та пропозиції на товар в умовах конкурентного ринку. Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 в справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Ураховуючи викладене, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган. Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. У цьому аспекті відповідачем не заперечується, що ціни, зазначені у видаткових накладних (з урахуванням якісних характеристик), є аналогічними тим, що передбачені специфікаціями до вказаних у договорах та додаткових угодах до них. В акті перевірки не встановлено, що задекларовані ПрАТ «МК «Азовсталь» у звітні податкові періоди листопад 2019 - грудень 2019, січень 2020 - грудень 2020, січень 2021 - березень 2021 податкові зобов`язання з ПДВ за взаємовідносинами з ПрАТ «ІНГЗК», ПрАТ «АКХЗ», ТОВ «Метінвест Холдінг», ТОВ «Метінвест-КРМЗ», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», ПрАТ «ДМК», АТ «Корум КЗГО», ТОВ «Донпромтранс», ПрАТ «ПІВНГЗК», ПрАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «ДКХЗ», ПрАТ «Запоріжкокс», ТОВ «Метінвест Інжиніринг» не відповідають обсягам постачання, зазначеним у видаткових накладних. При цьому, відповідачем не досліджено в Акті перевірки істотні умови договорів постачання, в т.ч. якісні характеристики, умови оплати, умови поставки транспортування продукції. Натомість, перевіркою встановлено юридичну залежність/пов`язаність позивача та покупців АТ «Корум КЗГО», ПрАТ «ДМК», ПрАТ «АКХЗ», ПрАТ «Запоріжкокс», ПрАТ «ІНГЗК», ПрАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «ПІВНГЗК», ТОВ «Донпромтранс», ТОВ «Метінвест Холдінг», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», ПрАТ «ДКХЗ», ТОВ «Метінвест Інжиніринг», ТОВ «Метінвест-КРМЗ». Проте, вказані висновки ґрунтуються виключно на тому, що реалізація продукції позивачем у вищезазначені періоди 2019-2021 років здійснювалась підприємством позивача на підприємства, що входять до складу компанії Metinvest B.V. та кінцевий бенефіціарний власник є одна фізична особа. Але дана обставина сама по собі не є достатньою підставою для висновку про відсутність встановлених пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України елементів, необхідних для визначення ринкової ціни. ПрАТ «МК «Азовсталь» є окремою юридичною особою та суду не надано доказів того, що підприємство входить до складу будь-яких фінансово-промислових груп. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 05.01.2021 по справі № 160/6018/19 (К/9901/25861/20). Щодо документального підтвердження висновків Акту перевірки в частині перевищення ціни на металопродукцію при реалізації ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» металопродукції, придбаної за кодом УКТЗЕД у спірному періоді у ПрАТ «МК «Азовсталь», над цінами реалізації такої продукції позивачем пов`язаній особі ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», судом встановлено, що джерелом такої інформації був виключно аналіз Єдиного реєстру податкових накладних баз даних АІС "Податковий блок". Проте, як зазначалось вище, співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, а тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів. Отже, відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Також відповідачем не спростовано, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з поставки товарів власного виробництва підприємство виходило з договірних цін, встановлених сторонами договорів поставки та відповідають рівню звичайних цін. Крім того, як зазначалось, податковий орган при встановлені даного порушення взагалі не проводив порівняльного аналізу цін при реалізації позивачем продукції власного виробництва, а тільки виходив з собівартості такої продукції. До того ж реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, з огляду на те, що такі твердження не ґрунтується на нормах законодавства. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажом товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності; Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Підпунктами 16.1.2 , 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту. В свою чергу, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків. Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Як свідчать матеріали справи, у період, що перевірявся, позивач в межах своєї господарської діяльності укладав договори з контрагентами.

1. Між ПрАТ «МК «Азовсталь» (Покупець) та ТОВ УКРЗАПСПЛАВ (Постачальник укладено договір № 08.04/816 від 09.07.2021 на придбання феронікелю/феронікельхрому, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери тощо. Також позивачем надано документальне підтвердження оприбуткування товарно-матеріальних цінностей отриманих за таким договором поставки, а саме: феронікелю марки ФН-28Х на складах ПрАТ «МК «Азовсталь» у загальній кількості 9,256 т, на загальну суму без ПДВ 1 486 936,07 грн. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.). Відповідачем в акті перевірки зазначено про ненадання до перевірки актів приймання-передачі феронікелю ФН-28Х, сертифікат якості феронікелю.

2. Між ПрАТ «МК «Азовсталь» (Замовник) та ТОВ ЕНЕРДЖИІНДАСТРІСЕРВІС (Виконавець) укладено Договіри № 035/119/3080 від 12.05.2021, договір №035/118/3183 від 11.06.2021, договір № 01-01-85/8409/3111 від 21.05.2021 (на загальну суму ПДВ 1 200 908,73 гривні) на виконання робіт по зачистці вагонів відділу підготовки вугілля до коксування коксового цеху, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати роботи по очистці вагонів і місцевого парку (після відгрузки механізованим засобом) від залишків з підготовкою до відправки Замовника, а Замовник прийняти та здійснити оплату виконаних робіт за ціною, що вказана в Додатках (п.1.1 Договорів). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року.

3. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ПРОФАЛЬЯНС(Постачальник) укладений Договір № 08м/01 від 04.01.2017 на постачання обладнання (угольники, пробки, муфти, болти тощо) (на загальну суму ПДВ 371 705,48 гривень). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, довідку ТОВ «ТПК «Профальянс» про наявність у працівників відповідної кваліфікації, наявність обладнання та матеріально-технічної бази тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021 року. Придбані ТМЦ були використані позивачем у власній господарській діяльності для ремонту обладнання по виробництву сталі та ін.

4. Між позивачем та ТОВ ЄВРОУКРСІТІГРІН укладено договори № 9/1543 від 23.01.2020, № 8/998 від 02.08.2019, № 10/1663 від 19.02.2020 (загальна сума ПДВ 2 610 109,03 гривень) на виконання робіт по гігієнічній оцінці умов праці на робочих місцях з метою їх атестації, а також на надання послуг по проведенню профілактичних робіт по дезинсекції та дератизації. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, журнал перетину території ПрАТ «МК «Азовсталь» працівниками ТОВ «Євроукрсітігрін», пропуски на осіб, платіжні доручення Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року. На підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано протоколи гігієнічних досліджень, карти умов праці, розроблені режими праці та відпочинку працівників тощо.

5. Між позивачем (Покупець) та ТОВ АМЗ ГРУП (Постачальник) укладений договір № 089ЛС-02/730 від 08.11.2018 (загальна сума ПДВ 1 176 560 гривень) на придбання алюмінію вторинного марки АВ-87 гранульованого, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2020 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

6. Між позивачем (Покупець) та ТОВ СХІДЕНЕРГОМАШ(Постачальник) укладено договір № 089ЛО/215 від 17.11.2015 (загальна сума ПДВ 623 006,77 гривень) на придбання обладнання (плита подова, корпуси завантажувального пристрою, балки підвісні тощо) На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: додатки до договору, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, прибуткові ордери тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021 року, травень 2021, червень 2021.

7. Між позивачем (Замовник) та ТОВ УКРСПЕЦІЗОЛЯЦІЯ (Виконавець) укладено договір № 089ЛО/215 від 17.11.2015 (загальна сума ПДВ З 643 781,60 гривень) на виконання ремонтних робіт (коксовий та конвертерний цехи, капітальний ремонт, гідроізоляція з/б конструкцій, кабельного тонелю тощо) На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021, травень 2021, червень 2021 року.

8. Між позивачем (Замовник) та ТОВ СЕВЕН РЕФРАКТОРИЗ Україна (Підрядник) укладено Договір № 2020/10ІСК/1921 від 22.05.2020 (загальна сума ПДВ 793 969,98 гривень) на виконання робіт з відновлення футеровки повітропровода гарячого дуття ДП-3. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт, платіжні доручення. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021.

9. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОКАБЕЛЬ (Постачальник) укладено Договір № 08.02.01/781 від 25.02.2020 (загальна сума ПДВ 11 945 637,46 гривень) на придбання катанки алюмінієвої, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, товаро-транспорті накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року, уточнюючий розрахунок за квітень 202й року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

10. Між позивачем (Замовник) та ТОВ ДОНБАСЬКИЙ ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР (Підрядник) укладено Договори № 22/21-015/3061 від 05.05.2021, договір № 2020/62ск/1587 від 31.01.2020, договір № 0213-01/20/Д/1544 від 23.03.2020, договір № 2019/56ск/72 від 27.12.2018 (загальна сума ПДВ 1 175 868,88 гривень) на проведення експертного дослідження технічного стану, позачергового повного технічного дослідження і паспортизації (за необхідності) вантажопідйомних кранів і механізмів для структурних підрозділів ПрАТ «МК «Азовсталь». На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, акти виконаних робіт. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021, червень 2021.

11. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ЗАПОРОЖСПЕЦСПЛАВ (Постачальник) укладено Договір № 089ЛС-02/748/698 від 23.05.2019 (загальна сума ПДВ 1 574 441,19 гривень) на постачання феросилікомарганцю МнС17, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти прийому передачі, товаро-транспорті накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за травень 2021, червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

12. Між позивачем (Замовник) та ТОВ ВСЕБУД 4 (Підрядник) укладено Договори № 218/115ск від 04.04.2018, № 219/51СК/103від 14.12.2018 (загальна сума ПДВ 729 638,14 гривень) на проведення ремонтних робіт на ПрАТ «МК «Азовсталь» На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: додаткові угоди до договорів, , платіжні доручення, акти виконаних робіт, реєстр перепусток для виконання робіт на території ПрАТ «МК «Азовсталь» працівниками підрядника, рахунки-фактури тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021.

13. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ПЛВМЕТ-ДНІПРО (Постачальник) укладено Договір № 089ЛС-02/701 від 06.09.2018 (загальна сума ПДВ 657 867,12 гривень) придбання алюмінію вторинного АВ-87 (гранула та чушка), за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, видаткові накладні, сертифікати якості, товаро-транспорті накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

14. Між позивачем (Замовник) та КОНЦЕРНОМ УКРСПЕЦЕКОЛОГІЯ (Виконавець) укладено Договори № 72/1-2019/738 від 03.06.2019, № 73/1-2019/851 від 02.07.2019, № 2-2021/2705 від 16.03.2020 (загальна сума ПДВ 727 148,08 гривень) на виконання робіт із знешкодження залишків від очищення сховищ, апаратів, газопроводів, інших трубопроводів і обладнання коксохімічного виробництва в цеху улавлювання та сіроочищення ПрАТ «МК «Азовсталь». На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: додаткові угоди, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, журнал передпусток працівників та транспорту Виконавця, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021.

15. Між позивачем (Покупець) та ТОВ АЛЮММЕТ (Постачальник) укладено Договір № 08.02.03/774 від 16.01.2020 (загальна сума ПДВ 792 000,00 гривень) на постачання алюмінію вторинного гранульованого АВ-97, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, видаткові накладні, товаро-транспорті накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

16. Між позивачем (Замовник) та ПП КЕДР(виконавець) укладено Договір на виконання ремонтних робіт обладнання ПрАТ «МК «Азовсталь» (загальна сума ПДВ 12 730 225,44 гривень). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт, акт оприбуткування ТМЦ, видаткові накладні, прибуткові ордера, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021.

17. Між позивачем (Замовник) та ТОВ БУДВОДРЕСУРС (Виконавець) укладено Договори на виконання ремонтних робіт на території ПрАТ «МК «Азовсталь» (загальна сума ПДВ 9 997 972,20 гривень). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт, перепустки на працівників, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021.

18. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ТД УКРТОПЛИВО (Продавець) укладено Договір № 089ЛМ/1822 від 10.04.2020 (загальна сума ПДВ 25 368,88 гривень) на придбання брусу. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: Додаток до договору, видаткова накладна, рахунок, прибутковий ордер, товаро-транспортна накладна. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року.

19. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ДОН ФЕРУМ ГРУП (Постачальник) укладено Договір № 08.04/800 від 07.12.2020 (загальна сума ПДВ 943 782,80 гривень) на придбання брикетованого шлакорозріджувального флюсу КРФ-2 за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець -прийняти та здійснити оплату за матеріали на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення тощо. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за квітень 2021, червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.).

20. Між позивачем (Покупець) та ТОВ ТД ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР (Постачальник) укладено Договір № 089ЛС-02/745/557 від 08.04.2019 на придбання алюмінію вторинного (загальна сума ПДВ 11 483 633,73 гривень). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані: специфікації до договору, рахунок, видаткова накладна, прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна. Суми за цією операцією були віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з ПДВ за червень 2021 року. Придбаний товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності для виробництва продукції (сталі та ін.). За всіма вищезазначеними контрагентами позивачем відображені господарські операції в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку, які також підтверджують рух активів та зміну майнового стану позивача. Проаналізувавши вищезазначені документи на предмет їх належності та достатності суд першої інстанції правильно встановив, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на недостатності первинних документів за взаємовідносинами з зазначеними контрагентами, а також неможливість здійснення контрагентами господарських операцій з позивачем (надання товарів та послуг) внаслідок недостатності трудових та матеріальних ресурсів. Проте, оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями. Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, належним чином зареєстровані в ЄРПН, що є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Таким чином, як вже зазначалось, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також повною мірою відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Аналізуючи посилання відповідача на відсутність сертифікатів та паспортів якості від виробника за певними господарськими операціями, суд зазначає, що відсутність вказаних документів не є беззаперечними свідченнями фіктивного характеру діяльності господарюючого суб`єкта, тому відсутні достатні підстави ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки, вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 29.01.2019 по справі № 824/392/17-а, від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а, від 28.09.2022 у справі № 200/14542/19-а. Також є неприйнятними посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, або на їх заповнення з порушенням вимог законодавства, оскільки товарно - транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів, проте є обов`язковою для договорів перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних, а також недоліки в їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення (часу, маси, дані щодо навантаження, розвантаження) ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, а у разі наявності й інших доказів та встановлених обставин, наприклад щодо відсутності матеріальних, зокрема транспортних засобів та трудових ресурсів у господарюючих суб`єктів для здійснення відповідної діяльності, в тому числі і транспортування товару, свідчить на користь висновку про відсутність реальних поставок товару, а відповідно і про безпідставність формування даних податкового обліку за такими операціями. Тобто, визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів. Є необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних) як на підставу до відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 802/1428/17-а. Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 в справі № К/800/39786/15. Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником). Так у постанові від 03.09.2019 у справі № 810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять. Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин. У зв`язку з викладеним колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами у період, що перевірявся, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують факт здійснення таких операцій. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 200/2590/22 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 200/2590/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26 лютого 2024 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар