Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8965/23
від 22.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8965/23 Суддя першої інстанції: Вовченко О.А. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 26.06.2023р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: 19.04.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2022р. №№1749636-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 23587,20грн.; 1749638-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 23587,20грн.; 1749647-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 21222,37грн. В обґрунтування позову зазначено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ним зареєстровані договори оренди земельних ділянок, за якими орендна плата складає 8% (вісім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, тому податковим органом протиправно визначено йому податкові зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023р. позов задоволений з підстав відсутності доказів щодо обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що за повідомленням селищної ради ставка орендної плати спірних земельних ділянок складає 12%, а тому податковим органом обґрунтовано визначено розміри податкових зобов`язань. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2020р. між Войничівською сільською радою Захарівського району Одеської області та ФОП ОСОБА_2 укладено три договори оренди невитребуваних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №№11, 12, 17 за кадастровими номерами: 5125280900:01:001:0694, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада; 5125280900:01:001:0697, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада; 5125280900:01:001:0695, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада. Пунктами 5, 9-12 вищезазначених договорів передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 196560,03грн./196560,03 грн./176853,08грн. відповідно. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 8% (вісім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки: з 01 по 30 серпня кожного року. Орендар за погодженням з Орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п.33 договору оренди). /а.с.20-33/ 04.11.2020 проведена державна реєстрація вищезазначених договорів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. /а.с.34-36/ Рішенням Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 17.11.2020р. №13-VIII розпочато процедуру реорганізації юридичної особи Войничівської сільської ради Захарівського району Одеської області шляхом приєднання до Захарівської селищної ради. Захарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Войничівської сільської ради. 10.06.2021р. проведено державну реєстрацію припинення Войничівської сільської ради Захарівського району Одеської області. /а.с.64-66/ 05.04.2021р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладені три договори суборенди невитребуваних земельних ділянок (паю) №№ 3/2021, 5/2021, 6/2021. Пунктами 9-12 вищезазначених договорів суборенди визначено, що суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі та розмірі 8% (вісім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15724,80грн./14068,24грн./15724,80грн. на рік. Суборендна плата перераховується суборендарем безпосередньо до бюджету Захарівської територіальної громади Роздільнянського району Одеської області. Обчислення розміру суборендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Суборендна плата вноситься у такі строки: з 01 по 30 серпня кожного року. Суборендар, за погодженням з суборендодавцем, може перенести термін виплати суборендної плати. Розмір суборендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів суборендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначних законодавством; погіршення стану суборендованої земельної ділянки не з вини суборендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. /а.с.37-54/ 27.04.2021р. проведена державна реєстрація вищезазначених договорів суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. /а.с.55-57/ Рішенням Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 17.06.2021р. №416-VIІІ встановлена ставка орендної плати за землю сільськогосподарського призначення на території Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на 2022 рік у розмірі 8% до нормативної грошової оцінки (в разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати). /а.с.67-68/ 23.09.2022р. Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення №№1749636-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 23587,20грн.; 1749638-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 23587,20грн.; 1749647-2413-1504 щодо визначення податкового зобов`язання із орендної плати за 2022р. у розмірі 21222,37грн. /а.с.69-71/ Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного. Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі - ПК України). Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Згідно пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 ПК України). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 ПК України). Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України). Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Згідно із частинами 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV (надалі - Закон № 161-XIV), обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. За змістом ст.1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. 1378-IV (надалі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Згідно з підпунктом 14.1.125 ст.14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. За правилами ч.5 ст.5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Частинами 1, 2 ст.20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Згідно з п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Пунктом 271.1 ст.71 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок. Згідно п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. У п.288.4 ст.288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно з положеннями пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Підпунктом 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Таким чином, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Під час визначення розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. При цьому, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є землекористувачем невитребуваних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №№11, 12, 17 за кадастровими номерами: 5125280900:01:001:0694, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада; 5125280900:01:001:0697, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада; 5125280900:01:001:0695, площею 6,4900 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Захарівський район, Войничівська сільська рада, а тому зобов`язаний сплачувати орендну плату в порядку визначеному ПК України та відповідними договорами оренди. Так, договорами оренди невитребуваної земельної ділянки (паю) від 04.09.2020р. №№11, 12, 17 та договорами суборенди невитребуваної земельної ділянки (паю) від 05.04.2021р. №№ 3/2021, 5/2021, 6/2021, встановлено річну орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі. Пунктами 12, 32 вищезазначених договорів сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. Доказів внесення буд-яких змін до вказаних договорів матеріали справи не містять. Водночас, згідно із ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. За змістом п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Підпунктом 1 п. а) ч.1 ст.33 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів. Отже, до переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення ст.288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні. З огляду на те, що за змістом п.288.5 ст.288 ПК України та ст.21 Закону №161-XIV орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставки земельного податку. Таким чином, оскільки відповідними договорами оренди визначено, що орендна плата за землі сільськогосподарського призначення становить 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зміна розміру ставки з 8% на 12% є не припустимою та суперечить чинному законодавству. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не надано суду жодних доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а висновки суду свідчать про те, що вони винесені не на підставі, та не у спосіб, що передбачені ПК України та законами України, а тому підлягають скасуванню. На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв