Ухвала КЦС ВС № 641/1518/23

УХВАЛА 08 лютого 2024 року м. Київ справа № 641/1518/23 провадження № 61-18272ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Андрій Олександрович, на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 852-1-27/45/1/8-95 від 16 травня 2008 року, яка становить 309 046,92 грн, та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість - 48 704,28 грн та суми заборгованості за інфляційними витратами - 260 342,64 грн. Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року позовні вимоги акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість, розраховану на підставі частини другої статті 625 ЦК України та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 852-1-27/45/1/8-95 від 16 травня 2008 року у розмірі 309 046,92 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 4 635,70 грн, а всього 313 682,62 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко А. О., про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року - змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості з 313 682,62 грн до 138 389,45 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко А. О., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн. Позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 309 046,92 грн. Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*250=671 000,00 грн). Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню. У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає зокрема відсутність у подібних правовідносинах висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 625 ЦК України. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ. Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права. Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником у касаційній скарзі не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо статті 625 ЦК України. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 подану представником Лисенком Андрієм Олександровичем на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська