Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/27867/23

Справа № 127/27867/23 Провадження № 22-ц/801/468/2024 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2024 рокуСправа № 127/27867/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач - Медвецького С. К., суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/27867/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Вохмінової О. С. у залі суду, повний текст якого складено 18 грудня 2023 року, встановив: Короткий зміст вимог У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. Позов мотивований тим, що з 15 серпня 2004 року по 02 червня 2022 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що після розірвання шлюбу діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою 1 курсу денної форми навчання медичного факультету № 2 за спеціальністю «Медицина» та навчається за державним замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 01 липня 2028 року. Указує, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 08 вересня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, починаючи з 08 вересня 2023 року на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Короткий зміст судового рішення Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 08 вересня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття; мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; аліменти на утримання неповнолітніх дітей сторін у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісяця, є обґрунтованими та законними; позивачка не надала суду доказів того, що повнолітня дитина продовжує навчання станом на день звернення до суду, потребує матеріальної допомоги батька та не визначила в якій сумі слід стягувати аліменти на утримання доньки, відтак не довела позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У січні 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності її прохальної частини пункту 7 частини другої статті 356 ЦПК України. 23 січня 2024 року на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у новій редакції. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2024 року справу призначено до розгляду на 22 лютого 2024 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що: судом першої інстанції не було досліджено усі обставини справи; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання не доведена; повнолітня донька ОСОБА_3 є студенткою другого курсу денної форми навчання медичного факультету № 2 Вінницького національного університету ім. М. І. Пирогова; у зв`язку з навчанням повнолітня донька потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як матір, так і батько; відповідач є особою працездатного віку, тому може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка продовжує навчання; аліменти у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028 грн, будуть забезпечувати мінімальну підтримку в належному утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що з 15 серпня 2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2022 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 розірвано. Від спільного проживання у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи № 52935, № 52937 від 02 листопада 2022 року, № 3036 від 17 січня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . З довідки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова № 05/1-206 від 05 травня 2023 року слідує, що ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання медичного факультету № 2 за спеціальністю «Медицина», навчається за державним замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 01 липня 2028 року. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи викладене, розгляд даної справи з ознаками малозначності, згідно з частинами четвертою, шостою статті 19, частиною першою статті 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року в частині частково задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку не оскаржується, тому у цій частині не переглядається апеляційним судом. Апеляційний суд у складі у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»). Статтею 198 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Відповідно до частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Згідно статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Отже стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується з соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 (провадження № 61-9686св23) зроблено висновок, що: «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу». У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зроблено висновок, що: «Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження». У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) зроблено висновок, що: «стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами». Матеріалами справи встановлено, що дочка сторін у справі ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова № 05/1-206 від 05 травня 2023 року ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання та закінчує навчання 01 липня 2028 року. Ураховуючи денну форму навчання, необхідність у харчуванні та одязі, витрати на проїзд, придбання підручників та канцелярських товарів, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як матір, так і батько. Доказів скрутного матеріального становища відповідача, що унеможливлює утримання ним своєї повнолітнього доньки, яка продовжує навчання, та потребує матеріальної допомоги, суду не надано. Ба більше, відсутність офіційного працевлаштування не є беззаперечним доказом відсутності можливості надавати таку допомогу. Матеріали справи не містять доказів того, щодо непрацездатності відповідача, наявності встановлених йому медичних протипоказань для працевлаштування та заняття певними видами діяльності. Відтак ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Указані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, необхідно врахувати матеріальне становище платника аліментів, обов`язок обох батьків у рівному обсязі утримувати дитину на належному рівні, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказів на підтвердження вартості витрат, пов`язаних з навчанням доньки (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу та інших), позивачка не надала. Доводи позивачки в частині стягнення аліментів у розмірі 3 028 грн, є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме у такому розмірі, не надано. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (в редакції чинній на момент розгляду апеляційної скарги), прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень. Ураховуючи, що ОСОБА_3 є повнолітньою та навчається на денній формі навчання, факт потреби у матеріальній допомозі є безумовним. Необхідність отримання належної освіти позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання. Установивши, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній донці, що навчається, а також те, що з останнього стягуються аліменти на двох неповнолітніх дітей, колегія суддів, з урахуванням того, що розмір призначених аліментів має бути не більшим як достатній для розумного задоволення потреб дитини і не повинен обмежувати матеріальних інтересів відповідача, вважає, що аліменти у розмірі половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 514 грн (3 028 ? 2), будуть забезпечувати належне утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд ухвалив рішення, відповідно до якого увесь тягар утримання дитини з 01 вересня 2022 року і до закінчення навчання поклав на особу з якою дитина проживає. Відтак суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не відповідає інтересам дитини та загальним принципам цивільного судочинства, принципам законності та справедливості. Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання є помилковим, тому рішення суду у цій частині слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовної вимоги та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 514 грн, щомісячно, починаючи стягнення з 08 вересня 2023 року на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. В іншій частині підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення немає. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Щодо судових витрат в суді першої та апеляційної інстанції Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Апеляційним судом рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасовується з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а тому апеляційний суд скасовує це ж рішення в частині розподілу судових витрат та змінює їх розподіл. Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Отже позивачка звільнена від сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи заявлену позовну вимогу, сума судового збору за подання позовної заяви в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, від сплати якого звільнена позивачка, становить 1 073,60 грн. Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 150 % ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми. Отже за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 610,40 грн (1 073,60 грн х 150 %). Беручи до уваги часткове задоволення позовної вимоги (50 %), а також те, що позивачка звільнені від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути 536,80 грн судового збору за подання позовної заяви та 805,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року в частині відмови у стягненні аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 514 грн, щомісячно, починаючи стягнення з 08 вересня 2023 року на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. У решті позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 536,80 грн судового збору за подання позовної заяви. Рішення в частині стягнення аліментів допустити негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 805,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 . Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ судді: Світлана КОПАНИЧУК Віталій ОНІЩУК