Ухвала КЦС ВС № 185/7288/21

УХВАЛА 21 лютого 2024 року м. Київ справа № 185/7288/21-ц провадження № 61-458ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянув заяву Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни за заявою Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, ВСТАНОВИВ: 05 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Коротуну В. М., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Червинська М. Є. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. 16 лютого 2024 року Приватне підприємство «Завод Металомонтаж» (далі - ПП «Завод Металомонтаж») звернулося до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. Заява мотивована наявністю сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. при здійсненні касаційного провадження з посиланням на те, що колегія суддів дійшла передчасного висновку про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року. Зокрема, суддями не враховано, що дана справа є малозначною, що стало підставою для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «Завод Металомонтаж», отже допущено дискримінацію щодо відповідача та протилежний підхід щодо можливості касаційного оскарження в межах однієї справи. Крім того, не враховано, що звернення ОСОБА_1 із касаційною скаргою є очевидним зловживанням своїми правами щодо оскарження судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року заяву ПП «Завод Металомонтаж» про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є., визнано необґрунтованою, оскільки обставини, на які посилається заявник, не свідчать про існування підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України. Вирішення питання про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Автоматизованою системою документообігу суду 21 лютого 2024 року визначено суддю Петрова Є. В. для розгляду заяви ПП «Завод Металомонтаж» про відвід колегії суддів. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді. Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України). Відповідно до статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що суддя-доповідач у цій справі чи судді, визначені до складу колегії для її розгляду, виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заяви ПП «Завод Металомонтаж»про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із постановленим судовим рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Оскільки обставини, на які посилається ПП «Завод Металомонтаж» як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів при розгляді цієї справи, вважаю, що заява ПП «Завод Металомонтаж» про відвід від участі у розгляді справи суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. У такому висновку Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни за заявою Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Завод Металомонтаж» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров