Постанова 4824 № 753/22384/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/22384/23 № апеляційного провадження: 33/824/831/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіренка Максима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року під головуванням судді Колесника О.М., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою судді Дарницького районного суду м. Києвавід 19 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Судом установлено, що 25 листопада 2023 року о 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 по Бориспільському шосе (КП 503) в м. Києві, керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей погано реагують на світло, блідість шкірного покрову, поведінка не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши при цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з указаною постановою, 29 грудня 2023 року адвокат Сіренко М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування вимог зазначав, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Вказує, що жодних із зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції виявлено/перевірено не було, тобто підстав для направлення водія до медичного закладу у працівників поліції не було. Крім того, зазначає, що працівники поліції пропонували особі відмовитися від проходження огляду, що є порушенням порядку огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння та мають розцінюватися як схиляння до вчинення правопорушення. Вказує, що у даному випадку відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників патрульної поліції не відповідали вимогам закону, які не вірно роз`яснили наслідки невиконання вимог п. 2.5. ПДР України - наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Скаржником зазначено, що у справі відсутні докази, які б переконливо свідчили, що він свідомо ухилився від проходження медичного огляду у лікаря нарколога на вимогу працівників поліції та мав ознаки наркотичного сп`яніння, які давали для цього підстави, що також підтверджується відеозаписом із матеріалів справи. Окрім того, посилається на те, що у фабулі протоколу не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду, тобто об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП розкрита не в повній мірі. Водночас, вважає, що докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та автомобіль взагалі рухався в справі відсутні, а тому і відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явилися, від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в м. Черкаси за сімейними обставинами. Між тим вказане клопотання не містить підстав до його задоволення, з огляду на відсутність доказів, що підтверджують поважність причин неявки до суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За такого, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Як убачається зі справи, 25 листопада 2023 року, о 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 по Бориспільському шосе (КП 503) в м. Києві, керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей погано реагують на світло, блідість шкірного покрову, поведінка не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши при цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП(а.с. 1). Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є правильні і підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 117919 від 25 листопада 2023 року; - відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився; - розпискою про передачу транспортного засобу на зберігання громадянину ОСОБА_2 ; З відеозапису вбачається, що працівником медичної установи, під відеозапис повідомлено, що у ОСОБА_1 ймовірно наявні ознаки наркотичного сп`яніння, для виключення яких необхідно пройти огляд у лікаря нарколога. Між тим, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, не аргументувавши причини такої відмови. Отже, апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Наявні відеоматеріали дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема наркотичного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання апеляційної скарги на те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, й працівники поліції пропонували йому відмовитися від проходження огляду, що є порушенням порядку огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння та мають розцінюватися як схиляння до вчинення правопорушення. Разом з тим, такі доводи апеляційна інстанція оцінює критично, оскільки з відеозапису бодікамери працівників поліції, убачається, що під час роз`яснення порядку проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, було вказано, що ОСОБА_1 , має право як погодитися так і відмовитися такого проходження й наслідки такої відмови, а тому у суду відсутні підстави вважати, що працівники поліції примушували скаржника до будь-яких дій, що порушують його права. При цьому враховується й те, що у разі виявлення працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п. п. 6 п. 3 п. п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже працівниками поліції запідозривши, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння у відповідності до норм чинного законодавства виконано процедуру, яка необхідна для виключення сумнівів щодо стану в якому перебуває особа. При цьому враховується й те, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, не надавши свої пояснення щодо невідповідносте змісту викладеному працівниками поліції в протоколі, а тому доводи про те, що у фабулі протоколу не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду є безпідставними. Скаржнику було надано право на надання пояснень, проте останній відмовився та не заперечував й усно, що було з`ясовано з відеозапису. За такого, при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків районний суд правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, які об`єктивно підтверджено відеозаписом, наданим поліцейськими, що у відповідності до положень ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Також, як зазначалось вище, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Оскільки сам факт відмови від проходження медичного огляду в медичній установі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наведені доводи жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви N 15809/02 і N 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі", а тому водій зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі, а під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Інші доводи, на які посилається скаржник, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Сіренка Максима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар