Постанова Київський апеляційний суд № 758/8331/22
від 16.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №758/8331/22 Головуючий у І інстанції - Ікорська Є.С. апеляційне провадження №33/824/1059/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Шевченко Марії Олександрівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Судом установлено, що 01 вересня 2022 року о 22:50 год. за адресою: вул. І. Виговського, 1/11, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя та сповільненість мови. На огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - Шевченко М.О. 29 січня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції посилається на те, що реалізуючи чинним законодавством право на подачу апеляційної скарги вона 19 листопада 2022 року звернулася до Київського апеляційного суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_1 , проте 22 січня 2023 року ОСОБА_1 отримав копію постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року про повернення апеляційної скарги. При цьому зауважує, що нею при зверненні до суду з апеляційною скаргою було долучено договір про надання правової допомоги, укладений між нею та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим уважає, що її скарга була повернута апеляційним судом з формальних підстав. Матеріалами справи встановлено, що вперше з апеляційною скаргою на постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року захисник ОСОБА_1 - Шевченко М.О. звернулася 21 листопада 2022 року, тобто з дотримання встановленого законом строку на оскарження. Проте вказана апеляційна скарга постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року повернута з підстав не долучення адвокатом до скарги ордеру на надання правової допомоги. Докази отримання ОСОБА_1 та/або його захисником копії вказаної постанови апеляційного суду у матеріалах справи відсутні. Дослідивши матеріали справи та встановивши викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, врахувавши, що вперше з апеляційною скаргою захисник Ахмедова О.С. звернулася вчасно, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. У мотивування скарги зазначає, що суд першої інстанції, не відклавши розгляд справи, про що у клопотанні просила захисник ОСОБА_1 - Шевчук М.О., та вирішивши питання по суті, нехтував нормами чинного законодавства, що призвело до необґрунтованих висновків суду першої інстанції як про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, так і доведеність складу цього адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Зауважує, що наявність у матеріалах справи двох абсолютно різних медичних висновків, а також припущення поліцейський відносно того, що водій керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, не може бути підставою для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, а навпаки викликає великий сумнів. 16 березня 2023 року до апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник ОСОБА_1 - Шевченко М.О. зауважує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння 01 вересня 2022 року о 23:35, оскільки у КНП КМНКЛ «Соціотерапія» була велика черга до лікаря та необхідно було чекати більше, ніж 1,5 години. Натомість 02 вересня 2022 року о 04:20 год. він звернувся особисто до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження обстеження з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння та о 04:45 год. отримав висновок, з якого вбачається, що ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №155215 від 01 вересня 2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 01 вересня 2022 року о 22:50 год. за адресою: вул. І. Виговського, 1/11, м. Київ керував транспортним засобом «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя та сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Згідно з частиною п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №155215 від 01 вересня 2022 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписав протокол, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначив: «Зобов`язуюсь не керувати т/з». При цьому, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв, мотивів незгоди з протоколом не зазначив. Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні. На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №155215 від 01 вересня 2022 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає. Отже, доводи сторони захисту щодо невідповідності вимогам законодавства протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а обставини, викладені у протоколі, останнім не спростовані. Судом було досліджено дані відеозаписів з нагрудної камери працівника патрульної поліції, згідно якого, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 . Із відеозапису на диску № 2 вбачається, що працівники поліції супроводжують водія на власному автомобілі до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Під час поїздки на запитання працівника ОСОБА_1 повідомив, що вчора вживав «траву», окрім того підтвердив, що періодично вживає «траву». Під`їхавши до медичного закладу, що знаходиться за адресою: вул. Відпочинку, 18, м. Київ, водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 також підтвердив, що його було зупинено по вул. І. Виговського та підтвердив, що керував транспортним засобом «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 . Працівниками поліції було роз`яснено водію, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Таким чином, працівниками поліції така поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі належним чином зафіксована працівниками поліції на нагрудну відеокамеру, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другої статті 266 КУпАП. Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Шевчук М.О. про відкладення розгляду та розглянуто справу по суті, не заслуговують на увагу суду, оскільки захисник ОСОБА_1 - Шевчук М.О. була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, а вирішення питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи є дискреційними повноваженнями суду. Окрім того, клопотання про відкладення розгляду справи від 11 листопада 2022 року адвокат Шевчук М.О. заявила втретє, попередні клопотання були судом першої інстанції задоволені та розгляд справи двічі відкладався. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо проходження ОСОБА_1 02 вересня 2022 року о 04:20 год. огляду на стан сп`яніння у КНП КМНКЛ «Соціотерапія» та наявність висновку про те, що ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено, не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено за порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення водій до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Окрім того, як убачається з матеріалів справи, ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 були виявлені працівниками поліції 01 вересня 2022 року о 22:50 год., а самостійно ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у КНП КМНКЛ «Соціотерапія» 02 вересня 2022 року о 04:20 год., тобто по закінченню встановлених пунктом 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, вказаний вище висновок не має правового значення при вирішенні даної справи. Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що зводяться до незгоди апелянта з висновками і постановою суду першої інстанції, та розцінюються апеляційним судом як намагання уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, та спростовуються матеріалами справи і встановленими судом обставинами, а отже не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення. Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін. Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Шевченко Марії Олександрівни - залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Гуль