Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/26204/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26204/23 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 01.12.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Кавчак К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2023 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи платника податків ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 11 831,52 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно відомостей інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 11 614,00 грн., яка виникла в результаті нарахування пені, відповідно до ст.129 ПК України, на податкові повідомлення-рішення від 30.06.2020р. №0105585-5306-1521 та від 24.06.2022р. №0360621-2405-1521. Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» №11659-13 від 22.10.2020р., однак заборгованість відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, у зв`язку з чим у податкового органу виникли підстави для стягнення суми боргу в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 11831,52 грн. на бюджетний рахунок UA048999980314020512000015590, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010300, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг смт. Ширяєве/18010300. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення від 01.12.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд дійшов помилкового висновку про те, що на час розгляду справи ОСОБА_1 не сплачено заборгованості в розмірі 11831,52 грн., заявленої до стягнення Головним управлінням ДПС в Одеській області. Питання погашення відповідачем податкового боргу судом не перевірялося. При цьому, 07.11.2023р. ОСОБА_1 сплатив заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 11831,52 грн. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, у зв`язку з чим він не мав можливості надати суду докази сплати податкового боргу. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Згідно п.п. «е» п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати узгодженої суми податкових зобов`язань. ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку. Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення Головного управління ДПС в Одеській області з даним позовом до суду за ОСОБА_1 рахувалася податкова заборгованість в розмірі 11 831,52 грн., яка складається з: 11 614 грн. пені, нарахованої згідно ст.129 ПК України, на податкове повідомлення-рішення від 30.06.2020р. №0105585-5306-1521; 217,52 грн. пені, нарахованої згідно ст.129 ПК України, на податкове повідомлення-рішення від 24.06.2022р. №0360621-2405-1521. Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» №11659-13 від 22.10.2020р. Задовольняючи позов Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів оскарження податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень або погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням. Колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки станом на 01.12.2023р. (дату ухвалення оскаржуваного судового рішення) ОСОБА_1 була погашена заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 11 831,52 грн., що підтверджується наданою апелянтом квитанцією від 07.11.2023р. №20/40. При прийнятті до уваги наданої ОСОБА_1 квитанції колегія суддів враховує положення частини четвертої статті 308 КАС України, якою передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд судом справи за позовом Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з нього податкового боргу, оскільки надіслані судом першої інстанції на його поштову адресу матеріали (копія позовної заяви та ухвала від 29.09.2023р. про відкриття провадження у справі) повернуто установою поштового зв`язку без вручення їх адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Колегія суддів зазначає, що положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення повістки про виклик. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, дана відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано поштове відправлення, не виявлено за місцем проживання. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 28.07.2022р. по справі №640/20272/20, від 17.11.2022р. по справі №640/13033/21, від 20.03.2023р. по справі №160/5582/20. Зазначене дає підстави колегії суддів для висновку, що судом першої інстанції належним чином не повідомлено відповідача про розгляд справи, чим позбавлено його можливості надати докази сплати податкової заборгованості, щодо стягнення якої Головне управління ДПС в Одеській області звернулося з даним позовом до суду. На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що при вирішенні спору судом першої інстанції допущено не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, наслідком чого став помилковий висновок суду про наявність підстав для задоволення позову Головного управління ДПС в Одеській області. Також, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а саме: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. А відтак, на підставі п.1 ч.1, п.3 ч.3 ст.317 КАС України, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області. При поданні апеляційної скарги у даній справі ОСОБА_1 сплатив 4026,00 грн. судового збору (платіжна інструкція №ПН2368 від 15.01.2024р.), а тому, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, вказана сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області. Враховуючи, що дану справу правомірно віднесено судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглянуто її в порядку спрощеного позовного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 4026,00 (чотири тисячі двадцять шість) грн. судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук