Постанова 4801 № 148/1890/23

Справа № 148/1890/23 Провадження № 22-ц/801/403/2024 Провадження № 22-ц/801/404/2024 Категорія: 37 Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 рокуСправа № 148/1890/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач), суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення відшкодування за договором страхування наземного транспорту, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року та додаткове рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року, - в с т а н о в и в : 20.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вх № 8440/23-вх) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ «СК «Універсальна») в якому просив стягнути з відповідача на свою користь за договором страхування наземного транспортного засобу грошову суму в розмірі 158146,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 7.06.2023 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «СК «Універсальна» договір страхування наземного транспорту № 3014/217/000413, яким застраховано автомобіль Xpeng G3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на випадок страхового ризику, в тому числі, від дорожньо-транспортної пригоди. 24.06.2023 року настав страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода, в якій застрахований автомобіль Xpeng G3, д. р. н. НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень. Позивач звернувся до відповідача з метою урегулювання питання відшкодування матеріальних втрат, яких він зазнав внаслідок страхового випадку. ПАТ «СК «Універсальна» листом від 28.08.2023 року № 4627/24-101 повідомив позивачу, що 16.08.2023 року у справі № 501/2612/23 Іллічівським міським судом Одеської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 24.06.2023 року та в якій, застрахований автомобіль зазнав пошкоджень. Зазначено, що згідно постанови та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину визнав. Запропоновано позивачу оскаржити постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 16.08.2023 року, оскільки в іншому випадку це буде автоматичним визнанням своє вини в ДТП та порушення обов`язків страхувальника, передбачених пп.7.1.5, 7.1.10, 7.4 договору страхування. Також запропоновано ОСОБА_1 правову допомогу в питанні оскарження постанови суду від 16.08.2023 року, в тому числі для поновлення строків на оскарження (у випадку, якщо строк є пропущеним) включаючи допомогу адвоката. Зазначений лист розцінено позивачем, як відмову ПАТ «СК «Універсальна» у виплаті страхового відшкодування. Оцінивши розмір матеріального збитку, відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу Xpeng G3, д. р. н. НОМЕР_2 від 10.08.2023року, позивач просив стягнути зі страховика страхове відшкодування у розмірі 158146,77 грн. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 за договором страхування наземного транспорту № 3014/217/000413 від 7.06.2023 року у відшкодування матеріального збитку 158146,77 грн. Додатковим рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ПАТ «СК «Універсальна» подано апеляційну скаргу (вх. 275 від 9.01.2024 року), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить : -скасувати рішення від 30.11.2023 рокута ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог; -скасувати додаткове рішення від 13.12.2023 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не було враховано , що 5.10.2023 року ПАТ «СК «Універсальна» було зареєстровано заяву в ЄРДР, номер кримінального провадження № 12023163160000185 за частиною першою статті 190 КК України. Виходячи з пояснень учасників ДТП та висновку № 10604230 від 18.07.2023 року, автомобілі XPENG G3, д. р. н. НОМЕР_3 , та HYUNDAI Sonata, д. р. н. НОМЕР_4 отримали пошкодження або в іншому місці та/або з інших обставин, а інсценування заявленої Страховику ДТП його учасниками, носить умисний характер, спрямоване на безпідставне відшкодування збитків власникам обох автомобілів за рахунок Страховика (заволодіння його грошовими коштами шляхом обману). Відповідачем не відмовлено у виплаті страхового відшкодування позивачу, а лише відповідно до Умов договору прийнято рішення про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування до з`ясування обставин страхового випадку (відкрито кримінальне провадження). Згідно постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 16.08.2023 року по справі № 501/2612/23 та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину визнав. Відповідачем запропоновано позивачу оскаржити постанову суду від 16.08.2023 року, оскільки в іншому випадку це буде автоматичним визнанням своє вини в ДТП та порушенням обов`язків страхувальника, передбачених пп.7.1.5, 7.1.10, 7.4 договору страхування, що дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування. У позовній заяві не було зазначено попередній (орієнтований) розрахунок витрат на правничу допомогу, що є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15.01.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ «СК «Універсальна» на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року та додаткове рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року. Надіслано позивачу копію апеляційної скарги, роз`яснено йому право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України (з наданням доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів заявнику) у 5-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали від 15.01.2024 року отримано позивачем на електронну пошту (Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 9.02.2024 року, а також відомості з веб-сайта «Укрпошта» щодо відстеження рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600243852711, згідно яких відправлення вручено позивачу особисто 18.01.2024 року. Також представник позивача /а. с. 4/, будучи зареєстрованим у Електронному Суді підтвердив отримання в кабінеті ЄС апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження 16.01.2024 року. У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не находив. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. ПАТ «СК «Універсальна» подано апеляційну скаргу на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року та додаткове рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року у справі з ціною позову 158146.77 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800 грн). Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України) Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 7.06.2023 року між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Універсальна» на підставі сертифікату/заяви-акцепт № 3014/217/000413 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. За умовами договору страховик відповідно до ЗУ «Про страхування», «Правил добровільного страхування наземного транспорту» здійснює страхування наземного транспорту та додаткового обладнання і зобов`язується провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку страхувальнику, а страхувальник зобов`язується сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором та виконувати умови договору. Цей договір складається з сертифікату та оферти добровільного страхування наземного транспорту № 1221/10-101 від 1.06.2023 року, які є невід`ємними частинами договору. Дані транспортного засобу: легковий автомобіль Xpeng G3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2018. Страхові ризики: а. ДТП; б. Незаконне заволодіння; в. Інші страхові події. Страхова сума становить 800001,00 грн., загальний страховий платіж, який сплачується щоквартально рівними частинами - 29280,04 грн. Строк дії договору до 7.06.2024 року. Підписавши даний договір сторони засвідчили свою згоду та прийняли умов, які у ньому закріплені. /а. с. 5, 53-65/ 24.06.2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Xpeng G3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої вказаний вище автомобіль зазнав пошкоджень. 12.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Правління ПРАТ « СК» Універсальна» з заявою про сплату страхового відшкодування відповідно договору добровільного страхування наземного транспорту. / а.с. 50/ Згідно висновку експерта Чернявського А. І. № 10604230 від 18.07.2023 року за результатами транспортно-трасологічного експертного дослідження пошкоджень автомобілів Hundai Sonata р/н НОМЕР_4 та Xpeng G3 р/н НОМЕР_1 (наданого на замовлення ПАТ «СК «Універсальна»), з технічної точки зору обставини взаємного контактування автомобілів Hundai Sonata р/н НОМЕР_4 та Xpeng G3 р/н НОМЕР_1 згідно заявленого їх водіями механізму, не можу бути визнані спроможними з технічної точки зору. /а. с. 66-75/ Згідно висновку судового експерта Крутих Є.О. № 160-23 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу Xpeng G3, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 10.08.2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Xpeng G3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.06.2023 року, визначається рівною 158146,77 грн. /а. с. 7-13/ Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 16.08.2023 року у справі № 501/2612/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. ( Дана обставина визнана сторонами та підтверджується постановою суду, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень). 28.08.2023 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 , начальником ЦВЗ ПРАТ «СК «Універсальна» був направлений лист у якому, страхова компанія просила, з метою належного виконання з боку страхувальника обов`язків за Договором страхування (п.7.1.5; 7.1.10) оскаржити постанову суду від 16.08.2023 року по справі №501/2612/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП, що сталася 24.06.2023 року. /а. с. 76/ Відповідно до листа ПАТ СК «Універсальна» від 6.09.2023 року вих № 4989/24-101 адресованого ОСОБА_1 згідно з пп. 6.3.2, 6.3.7 та 6.3.9 договору Страховиком відстрочено термін прийняття рішення по страховій справі ОСОБА_1 /а. с. 77/ 22.09.2023 року представником ПРАТ «СК «Універсальна» до відділу поліції № 2 Одеського РУП № 2 ГУ НП в Одеській області подано заяву про кримінальне правопорушення (за статтями 13-16, 190, частини другої статті 192 КК України ). /а. с. 78/ Відповідно до витягу з ЄРДР номер кримінального провадження № 12023163160000185 від 5.10.2023 року, 5.10.2023 року до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що невстановлена особа намагалась шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ПАТ «СК «Універсальна» шляхом надання автомобілю, який має додаткові пошкодження. /а. с. 80/ Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки позивачем доведено належними доказами настання страхового випадку, розмір збитків, яких зазнав страхувальник внаслідок ДТП, відповідно до умов страхування позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, відтак позивач виконав всі умови договору добровільного страхування наземного транспорту, надав всі необхідні документи для виплати йому страхового відшкодування. Натомість відповідач умов, передбачених п. 9.4 вказаного договору, не виконав, та протягом 12 календарних днів з дня отримання останнього необхідного документа, за наявності всіх підстав для виплати страхового відшкодування (настання страхового випадку, підтвердження розмір збитків), не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування позивачу. Суд дійшов висновку, що в даному випадку підстави для прийняття рішення страховиком про відмову у виплаті страхового відшкодування або відтермінування прийняття рішення про виплату страхового відшкодування відсутні. Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За правилом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Статтею 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку. Тобто положення наведених норм права нерозривно пов`язують момент виникнення обов`язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов`язковим (частина перша статті 5 Закону України «Про страхування»). Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. (частина перша статті 6 Закону України «Про страхування»). Відповідно до статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі № 487/3308/16-ц зазначено про те, що відсутність рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування не може вважатися підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення страхових виплат. Суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, з яким погоджується також суд апеляційної інстанції, про те, що позивачем доведено відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України позовні вимоги, а тому наявні правові підстави для їх задоволення. Позивачем доведено належними доказами настання страхового випадку, розмір збитків, яких зазнав страхувальник внаслідок ДТП, відповідно до умов страхування позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, відтак позивач виконав всі умови договору добровільного страхування наземного транспорту, надав всі необхідні документи для виплати йому страхового відшкодування. Натомість відповідач умов, передбачених п. 9.4 розділу 9 Умов, не виконав, та протягом 12 календарних днів з дня отримання останнього необхідного документа, за наявності всіх підстав для виплати страхового відшкодування (настання страхового випадку, підтвердження розмір збитків), не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування позивачеві або ж обґрунтованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Аргументи апеляційної скарги ПАТ «СК «Універсальна» є аналогічні тим, на які посилався відповідач у суді першої інстанції та яким надана оцінка в рішення суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання позивачем у судовому засіданні, при розгляді матеріалів адміністративної справи своєї вини у вчиненні ДТП, не може розцінюватись як невиконання ним пункту 7.1.5 п. 7.1 розділу 7 Умов, оскільки визначення умовами договору такого обов`язку, як не визнання своєї вини в протоколах, поясненнях, пояснювальних записках є обмеженням конституційних прав та свобод особи. Пояснення особи у судовому засіданні є не лише доказом, але й засобом захисту своїх прав та інтересів. Особа, має право на власний розсуд формувати свою лінію захисту. Так, відповідно до статей 21, 22, 64 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно статті 34 КУпАП визнання вини, щире розкаяння винного є обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення і враховуються при накладенні адміністративного стягнення. Крім того, визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення від повної та неупередженої перевірки обставин справи, а також оцінки наданих показань як окремо, так і в сукупності всієї доказової бази. Таким чином, визнання особою у судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення є його конституційним правом на захист, а тому таке право не може бути обмежено умовами договору. Правомірно суд першої інстанції також зазначив про те, що безпідставним є відтермінування відповідачем на невизначений строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування позивачеві на підставі пп. 6.3.2., 6.3.7. та 6.3.9 Умов. Відповідно до п. 6.3.2 Умов страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку, у тому числі запитувати та отримувати інформацію від медичних установ, де проводилося лікування страхувальника або інших осіб допущених до керування ТЗ. Відповідно до п.6.3.7 Умов страховик має право направляти запити в компетентні органи пов`язані з з`ясуванням причин страхового випадку і визначенням розміру та характеру збитку, що нанесений застрахованому ТЗ або самостійно проводити з`ясування причин або обставин страхового випадку. Відповідно п. 6.3.9 Умов страховик має право відстрочити строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування, але не більше ніж на 180 календарних днів з дати надання всіх документів, зазначених в Розділах 8 та 9 Оферти, у разі, якщо: пп. 6.3.9.1. не повністю з`ясовані обставини страхового випадку, винуватці та розмір збитку - до з`ясування таких обставин; пп. 6.3.9.2. відповідними державними органами було відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення страхувальником або водієм дій, які, зокрема, пов`язані з обставинами, що призвели до настання страхового випадку; пп. 6.3.9.3. обставини події перебувають на розгляді суду - до одержання страховиком рішення суду або ухвали про зупинення (закриття) судового провадження (підпункт 6.3.9 пункту 6.3 розділ 6 Умов). Виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку, документального підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розміру збитків, підтверджених відповідними документами (пункт 9.1. розділу 9 Умов). Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування після отримання наступних документів, зокрема: пп. 9.2.1.письмової заяви страхувальника, встановленої страховиком форми та в якій сформульовано обґрунтовану вимогу до страховика виплатити страхове відшкодування; пп. 9.2.4. документа, що підтверджує майновий інтерес страхувальника в отриманні страхового відшкодування у зв`язку із заподіянням йому внаслідок страхового випадку збитків (пункт 9.2 розділу 9 Умов). З листа т.в.о. начальника служби безпеки ПРАТ «СК «Універсальна» від 06.09.2023 року не вбачається якого саме документу, зазначеного у розділах 8 та 9 Оферти не було надано страховику для прийняття рішення щодо відшкодування або щодо відмови у виплаті страхового відшкодування. Відхиляючи доводи відповідача про те, що підставою для відтермінування прийняття рішення про виплату страхового відшкодування позивачеві була наявність відкритого кримінального провадження за частиною першою статті 190 КК України за фактом вчинення страхувальником дій щодо незаконного заволодіння страховими коштами страхувальника, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що з заявою про кримінальне правопорушення, а саме заволодіння грошовими коштами страхувальника шляхом обману (ст.ст. 13-16, 190 ч. 2, 192 КК) представник ПАТ «СК «Універсальна» Демидюк О.М. звернувся до ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області лише 22.09.2023 /а. с. 78, 79/. Відомості до ЄРДР за даним повідомленням внесено 5.10.2023 року /а. с. 80/, отже вже після звернення позивача до суду з даним позовом та повідомлення позивача про відстрочку прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Безпідставними колегія суддів вважає також доводи апелянта щодо неповного з`ясування обставин страхового випадку та винуватців даної ДТП ( з посиланням на висновок експерта № 10604230 від 18.07.2023 року), оскільки постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 16.08.2023 року встановлено ту обставину, що ДТП, учасниками якої були водій автомобіля Xpeng G3, р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 та водій автомобіля Hyundai Sonata р/н НОМЕР_4 ОСОБА_4 мала місце 24.06.2023 року приблизно о 20 год в Одеській області, м. Чорноморськ, вул. Промислова,

1. Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У відповідності до п. 9.5 Умов, страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 12 календарних днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження факту наявності підстав для не прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування та не виконання ним умов розділу 9 Договору добровільного страхування наземного транспорту, а тому порушене право позивача підлягає захисту у порядку визначеному п. 9.6 умов договору. Страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в Договорі, з вирахуванням франшизи, зазначеної в п.1.7 Сертифікату. Страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості ТЗ на момент укладення Договору (п. 9.6 Умов). Зважаючи, що сума заявлена позивачем для стягнення не перевищує страхової суми та визначена експертом, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ та величини ВТВ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та захисту його порушених прав у спосіб, визначений ст. 16 ЦК України, шляхом стягнення на підставі ст. ст. 8, 25 Закону України «Про страхування», Розділу 9 Умов договору, з ПАТ «СК «Універсальна» на користь позивача страхової виплати у сумі 158146,77 грн. Отже, аргументи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції в частині вирішення матеріального правових вимог позивача, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим. Щодо додаткового рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року. Згідно статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року, справа № 922/445/19, зроблено правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України). У позовні заяві ОСОБА_1 зазначено про те, що попередній орієнтовний розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи - сума компенсації за надання правової допомоги при розгляді справи, буде розрахована додатково відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України /а. с. 2/. З огляду на зазначене безпідставними є твердження ПАТ «СК «Універсальна» про те, що в позовні заяві не було зазначено попередній (орієнтований) розрахунок витрат на правничу допомогу, що є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, оскільки позивачем зроблено заяву відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України про те, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача 5.12.2023 року суду були надані відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України наступні документи : -копія ордеру серії ВА № 1061917 від 15.09.2023, виданого адвокатом Івановим О. В., на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 7.09.2023 року /а. с. 4, 122/; -копію договору про надання правової допомоги № б/н від 7.09.2023 року, згідно якого 7.09.2023 року між адвокатом Івановим О. В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги б/н, предметом якого є надання адвокатом Івановим О. В. правничої допомоги, а саме представництво інтересів клієнта стосовно отримання клієнтом виплат по договору страхування наземного транспорту від 7.06.2023 року № 3014/217/000413, укладеного клієнтом із страховою компанією «Універсальна», згідно п. 4.1 якого гонорар адвоката за надання правої допомоги встановлюється у розмірі 5000 грн. /а. с. 123/; -копія акта № 1 наданих послуг (виконаної роботи) по договору про надання правової допомоги від 7.09.2023 року від 30.11.2023 року складеного між адвокатом Івановим О. В. та ОСОБА_1, згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: 7.09.2023 року - опрацювання документів, узгодження правової позиції з клієнтом, підготовка та підписання договору про надання правової допомоги 500 грн.; 20.09.2023 року підготовка та направлення до суду та відповідачу позовної заяви 2500 грн.; 7.11.2023 року прийняття участі в судовому засіданні 1000 грн.; 30.11.2023 року прийняття участі в судовому засіданні 1000 грн.. Всього по даному акту адвокатом надано послуг (виконано роботу) клієнту на суму 5000 грн /а. с. 123 зв. бік/; -копію квитанції № 33 від 30.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено 5000 грн за надання Івановим О. В. правничої допомоги за договором від 7.09.2023 року /а. с. 124/; -докази направлення відповідачу доказів підтвердження витрат на правничу допомогу /а. с. 125 зворот, 126/. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, друга статті 141 ЦПК України). Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. У даній справі відповідач не звернувся до суду із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак, підстав для зменшення суми судових витрат у суду немає. З огляду на зазначені обставини, те, що позовні вимоги задоволено судом першої інстанції повністю, законним і обгрунтованим є також додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Правомірно судом першої інстанції стягнуто також з відповідача на користь держави судовий збір за подання позовної заяви, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Щодо розподілу судових витрат. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» залишити без задоволення. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року та додаткове рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 року у даній справі залишити без змін. Поновити дію рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: С. Г. Копаничук В. П. Рибчинський