Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/16850/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16850/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 19 лютого 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в Хмельницькій області, в якому просила суд: 1.1. Визнати протиправною відмову з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації. 1.2. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області прийняти у ОСОБА_1 подану нею декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації від 15.08.2023 р.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова з Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області прийняти у неї декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації, є протриправною, оскільки у неї відсутня реальна можливість подати до уповноважених органів РФ заяву про вихід з громадянства та отримати відповідну довідку, в тому числі й через консульства РФ в третіх країнах, має місце незалежна від неї причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства). Відповідно, позивачка має право подати замість документа про припинення іноземного громадянства - декларацію про відмову від іноземного громадянства. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації. 3.2. Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області прийняти у ОСОБА_1 подану нею декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації від 15.08.2023. 3.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 2000,00 (дві тисячі грн) та зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.). КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що строк подачі документа про припинення громадянства ще не сплинув, а законотворцями напрацьовується відповідна законодавча база щодо врегулювання правовідносин, що свідчить про передчасність звернення позивачем до суду.

6. Вказує, що позивачка за власною внутрішньою волею не вчинила взагалі жодних реальних дій, спрямованих на припинення (вихід) з громадянства Російської Федерації, тому самого лише посилання на акти права Російської Федерації без реального вчинку із письмового доведення до відома компетентних органів Російської Федерації наміру припинити (вийти) з громадянства Російської Федерації (у будь-який прийнятний поза розумним сумнівом спосіб) недостатньо для отримання паспорту громадянина України та звинувачення органів державної влади України у порушенні принципу належного урядування. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

8. На підтвердження набуття громадянства України ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення громадянина України типу Р серії НОМЕР_1 від «08» серпня 2022 року з терміном дії до «18» січня 2024 року.

9. Позивачка зобов`язалася протягом 2 років припинити громадянство Російської Федерації відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України» та надати документи на підтвердження припинення громадянства РФ.

10. Після отримання тимчасового посвідчення позивачка почала збирати документи про вихід з громадянства, зокрема, знялася з обліку в РФ та отримала довідку про відсутність заборгованості в податковій службі, оскільки такі дії є обов`язковими для звернення до повноважних органів з питання виходу з громадянства РФ.

11. Через початок 24 лютого 2022 року повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації па територію України було розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією, через що позивачка не змогла завершити процедуру припинення громадянства.

12. З метою отримання інформації щодо виходу з громадянства РФ в такій ситуації позивачка зверталася до міністерства закордонних справ Російської Федерації. У відповіді на звернення міністерство закордонних справ Російської Федерації зазначило, що консульський прийом громадян зупинено на невизначений термін у зв`язку з воєнними діями, розпочатими РФ на території України і відповідно для виходу з громадянства ОСОБА_1 потрібно звернутися із відповідною заявою в консульство РФ в Україні після відновлення роботи консульських установ на території України. Крім цього з відповіді мзс РФ вбачається, що процедура оформлення припинення громадянства (підданства) Російської Федерації для осіб, які постійно проживають на території України, не здійснюється, а оформити такий вихід на території іншої держави можливо виключно у випадку, якщо є документи, які підтверджують право на проживання в цій державі. 13. 15.08.2023 позивачка звернулася до Хмельницького відділу Управління ДМС України в Хмельницькій області з листом, у якому просила прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства, долучивши до цього листа копію відповіді МЗС Російської Федерації від 07.07.2023 №18818/кд-гр. 14. 08.09.2023 відповідач листом повідомив позивачку про відсутність підстав для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства.

15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

18. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

19. Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону №2235-III громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

20. Положенням статті 6 Закону №2235-III закріплено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.

21. Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до акону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (частина 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ).

22. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

23. При цьому, зобов`язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).

24. Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №2235-III особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

25. Декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).

26. Частиною 1 статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

27. За правилами пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

28. Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

29. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

30. З матеріалів справи встановлено, що позивачка набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_2 . У зв`язку із набуттям громадянства України, позивачкою подано зобов`язання про припинення громадянства Російської Федерації.

32. Суд зазначає, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наступними Указами продовжено строк дії воєнного стану, який діє станом і на час розгляду цієї справи.

33. З 23 лютого 2022 року посольство Російської Федерації в Україні припинило свою роботу в Україні.

34. Матеріалами справи підтверджено, що позивачка зверталася до МЗС Російської Федерації в Україні, на що отримала лист, згідно якого консульський прийом громадян з 24.02.2022 зупинено на невизначений термін і відповідно для виходу з громадянства РФ ОСОБА_1 потрібно звернутися із відповідною заявою в консульство РФ в Україні після відновлення роботи консульських установ на території України.

35. Окрім того, відповідно до довідок, що містяться в матеріаліх справи, позивачка знялася з обліку в РФ та отримала довідку про відсутність заборгованості в податковій службі, оскільки такі дії є обов`язковими для звернення до повноважних органів з питання виходу з громадянства РФ.

36. Колегія суддів вважає, що вказане є підтвердженням активних дій позивачки, спрямованих на вихід із російського громадянства.

37. Як вірно зауважив суд першої інстанції, для вирішення цієї справи, ключовим є з`ясування питання чи можна вважати, що документ про припинення від громадянства Російської Федерації позивачкою не отримано з незалежних від неї причин.

38. Незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства - є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).

39. Як уже зазначалось вище, дипломатичні установи РФ припинили свою роботу на території України з 24.02.2022 на невизначений строк, тому позивачка позбавлена можливості отримати документ про припинення іноземного громадянства.

40. У спірному випадку апелянтом при розгляді заяви позивача про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства не було надано оцінку обставинам, зазначеним у зверненні позивача до відповідача при поданні декларації, в тому числі щодо розірвання дипломатичних відносин з Російською Федерацією та відсутності посольств та консульств РФ в Україні.

41. При цьому, відсутність у чинному законодавстві України альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими Законом №2235-III.

42. За таких обставин неотримання позивачкою документа про припинення громадянства Російської Федерації відбулося з незалежних від неї причин.

43. Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмови відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації.

44. При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянт у листі-відповіді про відмову прийняти декларацію чітко вказав, що підстави для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, визначені Законом України «Про громадянство України», є вичерпними.

45. Таким чином, апелянт розглянув подану позивачкою заяву по суті та дійшов висновку, що правові підстави для прийняття декларації відсутні.

46. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

47. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

48. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

49. Суд під час розгляду справи констатував поважність причин неотримання позивачкою документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства РФ, отже, належним та ефективним способом поновлення порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача прийняти відповідну декларацію.

50. На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачкою доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

51. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

52. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 53 Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

56. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.