Постанова 4805 № 274/7360/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/7360/22 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І.Ю. Категорія 36 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу № 274/7360/22 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості постачання необлікованого об`єму природного газу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Хуторної І.Ю. в м. Бердичеві в с т а н о в и в: У грудні 2022 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз " (АТ "Житомиргаз") звернулося до суду із названим позовом та просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вартість постачання необлікованого об`єму природного газу в сумі 89 289, 33 грн та судові витрати. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ "Житомиргаз" та ОСОБА_1 укладено Типовий договір на розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . 21вересня 2022 року при здійсненні перевірки вузла обліку природного газу за вказаною адресою оператором ГРМ було ініційовано проведення експертизи газового лічильника САМГАЗ G 4 № 3017495. За результатами еспертизи складено Акт про порушення № 2Т 003133 від 21.09.2022. Після проведення експертизи газовий лічильник «САМГАЗ G 4 № 3017495 було направлено на повірку. За результатами повірки ДП «Держстандартметрологія» складено Довідку про непридатність газового лічильника вимогам ДСТУ 3336-96 п. 5.1.5 Р50-071-98, ДСТУ 9035:2020. 26.10.2022 на комісії АТ «Житомиргаз» було прийнято рішення про задоволення Актів про порушення № ZT 003133 від 21.09.2022 та №ZТ 0001445 від 04.10.2022. АТ "Житомиргаз" було здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, що становить 1204,26 м. куб, вартістю 89 289 грн. 33 коп. за період з 16.05.2022 до 20.09.2022. Оскільки у добровільному порядку заборгованість на суму 89289,33 грн не сплачена, позивач був змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав. Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ЖИТОМИРГАЗ" вартість необлікованого об`єму природного газу в сумі 89 289 гривень 33 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ЖИТОМИРГАЗ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 гривень. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. В обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає, що ОСОБА_1 більше 5 років знаходиться за кордоном, на її адресу з моменту відкриття провадження по справі не було направлено жодної повістки за місцем проживання, чим було порушено її конституційне право на участь у судовому розгляді. Крім того, відповідач була позбавлена можливості надати до суду докази та навести свої заперечення. Заочне рішення грунтується лише на документах позивача, а саме не містить доказів систематичного несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; підставою для стягнення заборгованості є відсутність пломб, але суд не встановив причини їх відсутності; Договір на розподіл природного газу у відповідача відсутній і нею не підписувався. Фактично лише після отримання постанов виконавчого провадження і звернення до ДВС ОСОБА_1 стало відомо про наявність заочного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ "Житомиргаз" просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки незгода відповідача із заочним рішенням не може бути підставою для його скасування, а належних доказів причин поважності неприбуття до суду останньою не надано. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.09. 2022 року працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» під час здійснення перевірки стану обліку природного газу за газовим лічильникомСАМГАЗ G 4 № 3017495, що встановлений за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та зафіксовано наявність несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, про що складений акт про порушення № 2Т 003133 від 21.09.2022 (а.с.17-18). 21.09.2022 представниками АТ «Житомиргаз» було складено Протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу, а саме побутового лічильникаСАМГАЗ G 4 № 3017495, № пломби 3341480, показники: 11720,70, в якому вказано, що немає правої свинцевої пломби і на середній пломбі немає отиска (а.с.15). Відповідно до Акту проведення експертизи лічильника газу № ЖТ 0000368 від 04.10.2022 підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та складено Акт про порушення №2Т 0001445 від 04.10.2022 (а.с.11,14). 04 жовтня 2022 року ДП «Житомирстандартметрологія» видано довідку №12440 про визнання непридатним лічильника газу G4 № 3017495 (а.с.13). 26.10.2022 на комісії АТ «ЖИТОМИРГАЗ» було прийнято рішення про задоволення Актів про порушення № ZT 003133 від 21.09.2022р. та №ZТ 0001445 від 04.10.2022 (а.с.20). 02.11.2022 АТ «ЖИТОМИРГАЗ» надіслало ОСОБА_1 акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, що становить 1204,26 м. куб, вартістю 89 289 грн. 33 коп. за період з 16.05.2022 до 20.09.2022 (а.с.21-23) 19.11.2022 ОСОБА_1 було направлено лист-вимогу про необхідність сплати суми заборгованості необлікованого об`єму природного газу 89 289, 33 грн (а.с.26-27). Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем доведено несанкціоноване втручання відповідачкою в роботу ЗВТ (лічильника газу), розрахунок необлікованого природного газу проведено відповідно до вимог Кодексу ГРМ, такий розрахунок боргу відповідачем не оспорено та нею не сплачено боргу, суд вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже, із ОСОБА_1 на користь АТ «Житомиргаз» належить стягнути 89 289, 33 грн вартості необлікованого об`єму природного газу. Колегія суддів погоджується із таким висновок суду першої інстанції, виходячи з наступного. Питання правовідносин щодо функціонування ринку природного газу в Україні урегульовано положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року №203, від 16 травня 2002 року № 620, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року №

46. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1,6 ст.81 ЦПК України). Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу. За положеннями п. 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Відповідно до п. 8 глави 9 розділу Х ГРС визначено, якщо за результатами експертизи буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ та витрати, пов`язані з експертизою, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому, якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). У відповідності до п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, контрольний огляд вузла обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності (корпусу, скла, кріплення, з`єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газу. У п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем визначено термін несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Пошкодження ЗВТ/лічильника газу згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем це механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання. Згідно п. 1 глави 2 розділу ХІ КГС, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до п.5 глави 5 розділу Х Кодексу газорозподільних систем - власник комерційного ВОГ або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал. Таким чином, відповідач відповідає за пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання, а також за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, а пошкодження пломбувального матеріалу свідчить про наявність несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу. За приписами п.11 глави 5 розділу XI кодексу ГРС встановлено, що за результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення, або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобо`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до ст.526, п.4 ч.1 ст.611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову, оскільки внаслідок несанкціонованого втручання в роботу газового приладу позивачу АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» було завдано збитків у вигляді суми необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, які підлягають стягненню з відповідача.Дії позивача щодо донарахування позивачем об`єму та обсягу необлікованого газу із визначенням його грошової вартості відповідали вимогам Кодексу газорозподільних систем та положенням типового договору розподілу природного газу. Щодо аргументу апеляційної скарги про неповідомлення позивача в суді першої інстанції про судові засідання. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому за змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. В постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2022 року судом першої інстанції було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку на зареєстровану адресу відповідача ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с.47), проте судова повістка залишена в дверях з відміткою «адресатка відсутня» (а.с. 51). 04 квітня 2023 року судом першої інстанції було повторно направлено судову повістку на зареєстровану адресу відповідача ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 63), проте, конверт з вкладенням повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 64). Тобто місцевим судом вживалися заходи щодо належного повідомлення боржника про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений процесуальним законом. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції неодноразово було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача поштову кореспонденцію, проте, конверти з вкладенням неодноразово поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до норм ЦПК України є належним повідомленням сторони про розгляд справи судом. Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту втручання в роботу лічильника є безпідставними, оскільки спростовуються фактичними матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне вирішення справи по суті спору. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Заочне рішенняБердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді