Ухвала КАС ВС № 240/17959/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 14 лютого 2024 року м. Київ справа №240/17959/23 адміністративне провадження № К/990/5391/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №240/17959/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дій, у с т а н о в и в: У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Пенсійного фонду України, у якому просив: - визнати протиправними дії Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті заборгованості по перерахунку пенсії за періоди: з 01.12.2020 по 31.05.2022, з 01.12.2019 по 31.07.2022, з 01.12.2020 по 31.03.2023; - зобов`язати Пенсійний фонд України виділити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для виплати грошові кошти у сумі: 207338 грн, заборгованість по перерахунку пенсії за періоди з 01.12.2020 по 31.05.2022; 110603,96 грн заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 по 31.07.2022; 7238,80 грн заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2020 по 31.03.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити виділені Пенсійним фондом України грошові кошти у сумі: 207338 грн, заборгованість по перерахунку пенсії за періоди з 01.12.2020 по 31.05.2022; 110603,96 грн заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 по 31.07.2022; 7238,80 грн заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2020 по 31.03.2023. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024, у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з ухваленими у цій справі рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку та просив скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Дослідивши зміст касаційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У свою чергу, ОСОБА_1 не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №240/17959/23, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. Також судом апеляційної інстанції враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити. Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №240/17959/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб Суддя С.М. Чиркін