LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/2649/23

від 14.02.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 14 лютого 2024 року м. Київ справа №280/2649/23 адміністративне провадження № К/990/3737/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Прокопенка О. Б., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20 березня 2023 року № 1 про неуспішне проходження першим заступником керівника Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 атестації; -визнати протиправним та скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 21 квітня 2023 року № 161к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області на підставі пункту 19 розділу 1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 21 квітня 2023 року; -поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, яку позивач обіймав станом на день звільнення з органів прокуратури області; -стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; -допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з 21 квітня 2023 року та в частині стягнення на його користь середнього заробітку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20 березня 2023 року № 1 про неуспішне проходження прокурором атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 21 квітня 2023 року № 161к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 21 квітня 2023 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 22 квітня 2023 року. Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 квітня 2023 року по 10 серпня 2023 року включно у розмірі 37 125 (тридцять сім тисяч сто двадцять п`ять) гривень 26 коп., з якого утримати податки та інші обов`язкові платежі. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10 808 (десять тисяч вісімсот вісім) гривень 62 коп., з якої утримати податки та інші обов`язкові платежі, допущено до негайного виконання. 26 січня 2024 року засобами поштового зв`язку Запорізькою обласною прокуратурою подано касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у цій справі. Заявник касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Предметом спору цій справі є правомірність звільнення позивача з органів прокуратури. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Верховним Судом встановлено, що перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції, з урахування установлених у цій справі обставин, послався на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02 листопада 2023 року у справі № 380/6044/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 140/4430/22, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/154/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 120/3794/20-а, від 18 листопада 2021 року у справі № 640/1598/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 640/537/20, від 02 грудня 2021 року у справі № 640/25187/19, від 16 грудня 2021 року у справі № 640/26168/19, від 22 грудня 2021 року у справі № 640/1208/20 щодо застосування пунктів 9, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (в рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди). Верховний Суд у вказаних справах зазначив, що рішення кадрових комісій про неуспішне проходження прокурором атестації як необхідної умови його відповідності критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть піддаватися судовому контролю, що аж ніяк не заперечує й не протирічить дискреційним повноваженням цього органу під час атестування прокурорів й ухвалення за наслідками цієї процедури відповідних рішень. Повертаючись до нашої справи, суд апеляційної інстанції, врахувавши вищенаведені висновки Верховного Суду, зазначив, що рішення Комісії про неуспішне проходження атестації є необґрунтованим, таким що базується на суб`єктивних висновках, у зв`язку з чим суд рішення комісії з атестації прокурорів визнав протиправним, наслідком чого стало його скасування. Заявник касаційної скарги зазначає, що застосування положень нормативних актів, на порушення яких посилається обласна прокуратура як на підставу для касаційного оскарження, неможливо ототожнювати з їх застосуванням у рішеннях в інших судових справах, оскільки, на думку скаржника, кадровими комісіями під час проведення співбесіди досліджуються різні обставини, які носять індивідуальний характер та на підставі яких приймається рішення про успішне/неуспішне проходження атестації. Проте Верховний Суд відхиляє цей довід, оскільки задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Так, змістом спірних правовідносинах у цій справі та у справах, в яких вкладені висновки Верховного Суду, та які враховані судом апеляційної інстанції, є саме оскарження прокурорами рішень кадрових комісій за результатами атестації прокурорів на етапі співбесіди з урахуванням меж дискреційних повноважень кадрових комісій і меж судового контролю. Отже, враховуючи зміст спірних правовідносин, можна виснувати про подібність правовідносин у цій справі та у справах, в яких викладені висновки Верховного Суду, та які враховані судом апеляційної інстанції у цій справі. Відтак, урахований судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду щодо застосування пунктів 9, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (в рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди) стосується подібних правовідносин, що створює підстави для застосування пункт 6 частини першої статті 333 КАС України. Відтак, враховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко О.Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»