Постанова 4857 № 500/3048/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3048/23 пров. № А/857/21879/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Дерех Н.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У червні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) ГУ ДПС (далі - Комісія ГУ ДПС, Комісія) №8953769/3116202757 від 07.06.2023 про відмову в реєстрації ПН №24 від 05.05.2023, зобов`язати ДПС України зареєструвати її в ЄРПН датою фактичного подання на реєстрацію, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії №8920363/3116202757 від 01.06.2023 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) та зобов`язати ГУ ДПС врахувати її, зареєстровану 29.05.2023 за реєстраційний №9124057711, датою подачі. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано жодного документа, який підтверджує якість даного товару. Також вказує, що позивачем не подано жодної товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) до переліку документів, а відтак відсутнє підтвердження транспортування товару. Вказує на відсутність інформації щодо транспортних засобів, якими здійснювалась доставка товару для ТзОВ Скородинський фільварок та щодо місць зберігання транспорту (автостоянка, гараж, тощо). У контролюючого органу відсутні відомості щодо складського приміщення позивача, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та транспортних засобів, якими здійснювалась поставки змішувача міксер

300. Позивачем також не надавалася інформація про виробничі приміщення, обладнання, тощо для здійснення діяльності та відсутня інформація про залучення додаткових трудових ресурсів для виробничого процесу та/або обгрунтовані пояснення щодо достатності наявного трудового ресурсу. Звертає увагу на те, що долучений позивачем до суду перелік копій документів не відповідає переліку тих, які були надані контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, є розширеним та не всі надані на розгляд суду документи були предметом дослідження Комісією. Вказує, що неврахування таблиці даних платника податку за рішенням контролюючого органу не позбавляє платника права повторної подачі таблиці з тими самими кодами згідно з УКТ ЗЕД, не звужує його прав щодо можливості реєстрації будь-яких ПН/РК у Реєстрі, таке рішення не створює для платника будь-яких додаткових обмежень та не накладає будь-яких обов`язків, оскільки коло прав та інтересів платника залишається незмінним. Відтак, вважає, що оспорювані рішення не порушують прав позивача. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного З матеріалів справи видно, що позивач зареєстрований у встановленому законодавством порядку, як ФОП, за адресою : АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Основний вид діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля - КВЕД 46 Іншими видами діяльності позивача, згідно відомостей ЄДР, є : КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;.90. У квітні 2023 року види діяльності позивача доповнено КВЕД 28.29 виробництво інших машин і устаткування загального призначення. У подальшому, між позивачем (постачальник) та ТзОВ Скородинський фільварок було укладено Договір поставки №44/2023 від 01.05.2023 (далі - Договір №44), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, на підставі усних заявок замовника, а замовник приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених Договором. Відповідно до п.3.3 Договору №44, поставка товару здійснюється протягом 3 трьох робочих днів з моменту отримання оплати на рахунок Постачальника у будь-яких час доби. Пунктом 4.2 Договору №44 передбачено, що ціни на товар та загальна сума товару, що поставляється за цим Договором, встановлюється окремо на кожну партію товару узгодженням Сторін і вказується у видаткових накладних. За змістом п.5.2 Договору №44, оплата товару замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за товар зараховується Постачальником в порядку черговості виписаних видаткових накладних (далі - ВН). Позивач поставив Замовнику товар - змішувач міксер 300 на підставі ВН №406 від 05.05.2023 на суму 33250,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 33250,00 грн та виставлено рахунок на оплату №388 від 01.05.2023. Після цього, згідно поданого рахунку замовник оплатив кошти в сумі 39900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою за рахунком, що додається до матеріалів справи. Судом встановлено, що у своїй діяльності позивач орендує приміщення за адресою : с. Біла, вул. Бродівська-бічна, будівля №3 на підставі Договору оренди №1 від 14.07.2022. Позивач за правилом першої події склав ПН №24 від 05.05.2023 на користь ТзОВ Скородинський фільварок та направив її для реєстрації в ЄРПН (обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ 33250,00 грн, сума ПДВ 6650,00 грн). Відповідно до отриманої позивачем квитанції від 17.05.2023, ПН №24 від 05.05.2023 прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Зазначено, що обсяг постачання товару/послугу 8436, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (далі - Критерії). 25.05.2023 позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено. Комісією ГУ ДПС було прийнято рішення №8953769/3116202757 від 07.06.2023 про відмову в реєстрації ПН №24 від 05.05.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про її реєстрацію в Реєстрі. У вказаному рішенні у графі Додаткова інформація не вказано жодної інформації. Крім того, позивачем 29.05.2023 подано таблицю даних платника ПДВ. Однак, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ №8920363/3116202757. Підставою неприйняття визначено : інше, виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, а саме : відсутня інформація про виробничі приміщення, обладнання, тощо для здійснення діяльності, заявленої у Таблиці платника. Вважаючи оспорювані рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування, зобов`язання вчинити дії по реєстрації спірної ПН та врахування таблиці даних платника. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом при зупиненні реєстрації ПН не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків. Суд зазначив, що загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення її реєстрації на підставі Критеріїв, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України). Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 та Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають різні механізми зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис : Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Системний аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про його відповідність/невідповідність критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку. Відповідно до п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути : договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Колегія суддів звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника ПДВ викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема :

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника ПДВ. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником ПН/РК, за наслідками чого здійснюється її моніторинг. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг поданої для реєстрації ПН/РК. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації ПН/РК та моніторингу платника податку і ПН/РК, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Колегія суддів зазначає, що реєстрація спірної ПН в ЄРПН була зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в Реєстрі, відповідає п.1 Критеріїв. Зазначено, що обсяг постачання товару/послугу 8436, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Додатково повідомлено : показник D = 2545%, Р =

0. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Підставою для прийняття оспорюваних рішень слугувало ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої було зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про її реєстрацію в ЄРПН, платником податку. У вказаних рішеннях у графі Додаткова інформація не вказано жодної інформації. При цьому, позивач 25.05.2022 надіслав на адресу ГУ ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено. Тобто, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-1 в квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати. Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 05.01.2021 по справі №640/10988/20 Верховний Суд дійшов висновку, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Водночас, в оспорюваному рішенні не наведено конкретну інформацію стосовно того, яка саме операція є ризиковою, в чому суть такої ризиковості та чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою. Колегія суддів зазначає, що платник податку має бути обізнаний з податковою інформацією, яка забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.6 Порядку №1165. Таким чином, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Як видно з оспорюваного рішення про відповідність позивача п.1 Критеріям, таке прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. Крім того, відповідачі не надали до суду належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії та які слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення, зокрема, відповідачами не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а їх текст не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків. Як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкової накладної, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього. Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 по справах №640/11321/20, №640/10988/20 дійшов висновку, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме : - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від. р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта п.1 Критеріїв необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Верховний Суд зазначив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого ч.2 ст.77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання відповідачами у цій справі законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. На думку колегії суддів, наявна в контролюючого органу податкова інформація є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про порушення ФОП законодавства та не підтверджує ризиковість такого платника податків. Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації спірної ПН. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування. Згідно дефініції, наведеної у п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. При цьому, згідно п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21.08.2019 перейшли повноваження ДФС України, як правильно вказав суд першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну ПН. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення, наявності підстав для його скасування та зобов`язання відповідача-2 вчинити описані вище дії. Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії №8920363/3116202757 від 01.06.2023 про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ та зобов`язання відповідача-1 врахувати таблицю даних платника ПДВ, подану ФОП ОСОБА_1 , зареєстровану 29.05.2023 за реєстраційний №9124057711, датою її подачі, колегія суддів зазначає наступне. Згідно п.2 Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджений постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок №1165) передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). Згідно п.13 Порядку №1165, у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Відповідно до п.15-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку причину для такого неврахування. Підставою для прийняття оспорюваного рішення вказано: «інше, виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам: відсутня інформація про виробничі приміщення, обладнання, тощо для здійснення діяльності, заявленої у Таблиці платника. Колегія суддів зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Однак, як видно із оспорюваного рішення контролюючого органу щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ не містить в собі обґрунтоване зазначення про підстави та мотиви неврахування вказаної таблиці. При цьому, відповідачем не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оспорюваного рішення щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ є необґрунтованим та підлягає скасування. Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника з посиланням на надання більшої кількості документів до позову, ніж до пояснень, які скеровані відповідачам разом із повідомленнями про надання пояснень, з огляду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року по справі №500/3048/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук