Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/7696/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ "30" січня 2024 р. Справа№ 910/7696/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Ходаківської І.П. Демидової А.М. при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 30.01.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" - Накоп`юка Ярослава Володимировича про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 (повний текст складено 30.10.2023) у справі №910/7696/23 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (далі - ТОВ "Грейнсвард") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило зобов`язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 103 218,60 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, позов задоволено. Зобов`язано АТ "Укрзалізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Грейнсвард" №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 103 218,60 грн. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/7696/23 заяву ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 052,30 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/7696/23 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23 залишено без змін. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/7696/23 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/7696/23 задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі №910/7696/23 скасовано частково та ухвалено нове додаткове рішення, яким заяву ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 795,30 грн. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23 повідомив суд апеляційної інстанції про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн та подання доказів на підтвердження таких витрат відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України). 24.01.2023, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, за якою просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на його користь 6 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/7696/23 у суді апеляційної інстанції. Відповідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.01.2024 заяву ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 розгляд заяви ТОВ "Грейнсвард" про розподіл судових витрат призначено на 30.01.2024 о 14 год. 05 хв. 29.01.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, за яким просить суд апеляційної інстанції відмовити позивачу у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2024 підтримав заяву про розподіл судових витрат, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 6 500,00 грн. Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.2024 заперечив проти задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні. Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат, клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59). За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2021 між ТОВ "Грейнсвард" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси" в особі партнера об`єднання Накоп`юка Ярослава Володимировича (об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №17-01, за умовами якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до пункту 1.2 цього договору з метою здійснення захисту клієнта та представництва його інтересів об`єднання доручає здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням даного договору, адвокату Накоп`юку Ярославу Володимировичу. Згідно з пунктом 4.3 договору вартість послуг, наданих адвокатом, складає 1 000,00 грн за 1 годину роботи. За результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт (наданих послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи, визначеної пунктом 4.3 договору (пункт 4.4 договору). Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. На підтвердження наданих послуг (виконаних робіт) позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 04.01.2021 №17-01, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 13.12.2023 №17-01/232 на суму 4 000,00 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23.01.2024 №17-01/241 на суму 2 500,00 грн, рахунок на оплату від 13.12.2023 №17-01/232 на суму 4 000,00 грн, рахунок на оплату від 23.01.2024 №17-01/241 на суму 2 500,00 грн, платіжну інструкцію від 13.12.2023 №7361 на суму 4 000,00 грн, платіжну інструкцію від 23.01.2024 №6284 на суму 2 500,00 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим. Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України). Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив суд апеляційної інстанції зменшити розмір таких витрат, посилаючись на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015). У рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19. Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з актом виконаних робіт від 23.01.2024 №17-01/241 об`єднання надало позивачу послуги на загальну суму 2 500,00 грн, а саме:

1. Представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді у ході розгляду справи №910/7696/23 - 2 000,00 грн;

2. Складання клопотання про розподіл судових витрат у справі №910/7696/23 - 30 хвилин. Відповідно до акту виконаних робіт від 13.12.2023 №17-01/232 об`єднання надало позивачу послуги на загальну суму 4 000,00 грн, а саме:

1. Правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23 - 15 хвилин;

2. Складання відзиву на апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/7696/23 - 210 хвилин; 3 Складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у справі №910/7696/23 - 15 хвилин. Колегією суддів встановлено, що послуга зазначена у пункті 1 вищенаведеного акта охоплюються послугою щодо складання відзиву на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим обґрунтованою сумою за цим актом є 3 750,00 грн. За таких обставин, заява позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/7696/23 у суді апеляційної інстанції за вказаними актами виконаних робіт, в решті заяви позивача про розподіл судових витрат слід відмовити. Щодо доводів відповідача про не співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу та не доведеність таких витрат, то слід зазначити, що судом апеляційної інстанції при прийнятті даної додаткової постанови було надано оцінку наданим позивачем доказам, зокрема, договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 №17-01, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 13.12.2023 №17-01/232 на суму 4 000,00 грн, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 23.01.2024 №17-01/241 на суму 2 500,00 грн, рахунку на оплату від 13.12.2023 №17-01/232 на суму 4 000,00 грн, рахунку на оплату від 23.01.2024 №17-01/241 на суму 2 500,00 грн. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено витрачений об`єднанням час, виконаний обсяг робіт (послуг) при розгляді справи №910/7696/23 у суді апеляційної інстанції. Також судом апеляційної інстанції враховано складність справи, з огляду на предмет позову, характер правовідносин тощо. Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України). Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється. Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" - Накоп`юка Ярослава Володимировича про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 41564379) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 250,00 грн (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень).

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/7696/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 14.02.2024. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді І.П. Ходаківська А.М. Демидова