Постанова 4873 № 911/1755/22 (911/927/23)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" січня 2024 р. Справа№ 911/1755/22 (911/927/23) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Полякова Б.М. Секретар судового засідання: Гудько А.В. За участю представників учасників справи: від ТОВ «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія»: Бабій В.В. - за ордером серія АІ № 1447174 від 20.10.2023. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) (суддя Лопатін А.В., повний текст рішення складено та підписано - 21.09.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія», арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович про стягнення 1 272 036,13 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 29.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» (надалі також позивач/ТОВ «ВАК «Нова Технологія») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (надалі також відповідач/скаржник/ТОВ «НВК «Техімпекс») про стягнення 1 272 036,13 грн. На обгрунтування позовних вимог ТОВ «ВАК «Нова Технологія» зазначає, що відповідачем в порушення положень статті 785 ЦК України було порушено строки повернення орендованого майна після розірвання договору оренди транспортного засобу № 20 від 02.01.2020, яке відбулось з 28.09.2020, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) (суддя Лопатін А.В., повний текст рішення складено та підписано - 21.09.2023) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» 1 272 036,13 грн неустойки та 19 080,54 грн судового збору. Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 193, 216, 230, 283, 286 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610-612, 614, 626-629, 759, 762, 774, 782, 785 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що відповідач (наймач) мав повернути позивачу (наймодавцю) майно, яке було передано в найм за договором негайно, тобто 28.09.2020, що в порушення положень ст. 785 ЦК України, ним вчинено не було. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність заявленого ТОВ «ВАК «Нова Технологія» позову щодо стягнення з відповідача неустойки, визначеної ч. 2 ст. 785 ЦК України, нарахованої за період неправомірного користування відповідачем майном, переданим йому позивачем на виконання договору оренди транспортного засобу від 02.01.2020 № 20, після припинення такого договору, а саме: з 29.09.2020 по 08.12.2021. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що позивач, звертаючись до суду із позовом про стягнення неустойки, нарахованої за період з 29.09.2020 по 08.12.2021 не врахував приписів ст. 232 ГК України, якими визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Також, як зазначає ТОВ «НВК «Техімпекс», договір оренди транспортного засобу № 20 від 02.01.2020 не містить умов щодо застосування штрафних санкцій понад шестимісячний строк, визначений положеннями статті 232 ГПК України. Поміж іншого, скаржник вказує про те, що за умовами договору оренди, саме наданим та підписаним сторонами актом надання послуг, підтверджується надання послуг орендодавцем і згода орендаря з їх належною якістю, лише після цього орендарем здійснюється оплата за надані послуги, однак як стверджує відповідач такі акти у період заявлений позивачем як такий в який не здійснено орендні платежі не було надано відповідачу, у зв`язку з чим, у нього не виник відповідний обов`язок. З урахуванням цих обставин відповідач, як останній зазначає, звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20, однак у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а відтак, на його переконання, обов`язок у відповідача щодо повернення орендованого майна - транспортних засобів виник лише після винесення постанови Північного апеляційного господарського суду - 06.09.2021. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 16.11.2023 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс», а рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) залишити без змін. Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія», арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» не надав, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1755/22 (911/927/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович про стягнення 1 272 036,13 грн; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) до надходження матеріалів справи. 19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1755/22 (911/927/23). Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4348/23 від 24.10.2023 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1755/22 (911/927/23). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) залишено без руху. 09.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) призначено на 06.12.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) на 24.01.2024. Явка представників учасників справи У судове засідання 24.01.2024 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія». 24.01.2024 у судове засідання не з`явилися представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» та розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія», арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання; про причини нез`явлення суд не повідомив розпорядник майна. Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші). Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія». Заяви/клопотання заявлені учасниками справи 24.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника скаржника в іншому судовому засіданні. Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 24.01.2024 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні 24.01.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» заперечував щодо задоволення вищевказаного клопотання та просив відмовити у його задоволенні. Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості направити іншого представника скаржника в судове засідання, яке призначене на 24.01.2024, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 24.01.2024. Крім того, слід зазначити, що 05.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» вже надходило клопотання про відкладення розгляду справи подібного змісту, що свідчить про наявність переваги у представника скаржника в участі у судових засіданнях щодо розгляду інших судових справ. Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні. Позиції учасників справи 24.01.2024 у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) - без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між ТОВ «ВАК «Нова технологія» (орендодавець) та ТОВ «НВК «Техімпекс» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу № 2/20 (надалі - договір) (а.с. 5, т. 1). У відповідності до п. 1.1. Договору, орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для виробничої діяльності такі транспортні засоби: ГАЗ - 3309, № двигуна, шасі - НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ГАЗ - 3302, № двигуна, шасі - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; екскаватор ЕВЕНТО, № двигуна, шасі - НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ; Volvo FL 6, № двигуна, шасі НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ; Mersedes Bens - 313, № двигуна, шасі НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 ; КРАЗ - 257, № двигуна, шасі НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 ; МАЗ - 5334, державний реєстраційний номер НОМЕР_13 . За цим договором орендодавець передає орендарю транспортні засоби у користування строком на 1 рік (п. 1.3. Договору). В силу п. 2.1. Договору орендар бере на себе обов`язки: підтримувати транспортні засоби у належному технічному стані, нести витрати, пов`язані з використанням об`єктів, в тому числі з обов`язкового страхування транспортних засобів, проводити необхідні роботи по ремонту об`єктів, забезпечити проходження технічних оглядів та інших необхідних процедур по утриманню та експлуатації орендованих транспортних засобів, передати об`єкти після закінчення строку оренди в належному стані з урахуванням відсотка зносу. Згідно з п. 3.1. Договору, загальна вартість орендної плати складає 53 280,00 грн за місяць з урахуванням сум ПДВ та без урахування її індексації. У п. 5.2. Договору визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 5.1 договору та закінчується 31.12.2020. Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова Технологія» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача 1 272 036,13 грн неустойки, визначеної положеннями ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період прострочення ТОВ «НВК «Техімпекс» строків повернення орендованого майна з 29.09.2020 по 08.12.2021, з посиланням на те, що останнім, в порушення положень статті 785 ЦК України, було порушено строки повернення орендованого майна після розірвання договору оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020, яке відбулось з 28.09.2020, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20. За результатами розгляду даної позовної заяви, місцевим господарським судом прийнято судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника ТОВ «ВАК «Нова технологія», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «НВК «Техімпекс» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Об`єктом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) про задоволення позовних вимог. В силу ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Приписами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, положення ч. 7 ст. 193 ГК України і ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Положеннями ст.ст. 283, 286 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Відповідно до статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Нормами статті 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. В силу ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Приписами ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20 позов ТОВ «ВАК «Нова технологія» до ТОВ «НВК «Техімпекс» про повернення речі задоволено повністю; вирішено повернути орендовані ТОВ «НВК «Техімпекс» транспортні засоби, а саме: ГАЗ - 3309, № двигуна, шасі - НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ГАЗ - 3302, № двигуна, шасі - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; екскаватор ЕВЕНТО, № двигуна, шасі - НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ; Volvo FL 6, № двигуна, шасі НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ; Mersedes Bens - 313, № двигуна, шасі НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 ; КРАЗ - 257, № двигуна, шасі НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 ; МАЗ - 5334, державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , ТОВ «ВАК «Нова технологія». У вищевказаному судовому рішенні, місцевий господарський суд виходив з наступного: «Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо аграрна компанія «Нова технологія» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди транспортного засобу № 20 від 02.01.2020 (далі - Договір), згідно з умовами якого, орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для виробничої діяльності такі транспортні засоби: ГАЗ - 3309, № двигуна, шасі - НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ГАЗ - 3302, № двигуна, шасі - НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; екскаватор ЕВЕНТО, № двигуна, шасі- НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ; Volvo FL 6, № двигуна, шасі НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ; Mersedes Bens - 313, № двигуна, шасі НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 ; КРАЗ - 257, № двигуна, шасі НОМЕР_11 , державний реєстраційний номер НОМЕР_12 ; МАЗ - 5334, державний реєстраційний номер НОМЕР_13 . Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна вартість орендної плати складає 53280,00 грн. за місяць з урахуванням сум ПДВ та без урахування її індексації. Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди: орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкових розрахунків через установи банку на поточний рахунок орендодавця в строк 5 банківських днів після закінчення місяця або передоплати на наступний місяць на підставі рахунку та підписаного сторонами акту надання послуг. 24.09.2020 на адресу відповідача направлено лист № 20/358 про розірвання договору оренди, який отримано уповноваженим представником відповідача 28.09.2020. До матеріалів справи долучено: довідку (вх. № 20/10-22 від 22.10.2020) за підписом ген. директора позивача - Ващіліна В.С. та гол. бухгалтера - Васько Н.Д., згідно з якої вбачається наявність у відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 159840,00 грн. (за період з липня по вересень 2020 року), платіжні доручення: №3894 від 14.04.2020 на суму 53280,00 грн., № 4484 від 29.05.2020 на суму 159840,02 грн., № 4827 від 18.06.2020 на суму 53280,00 грн. З урахуванням вимог Договору, в частині оплати грошових коштів у строк 5 банківських днів після закінчення місяця, суд зазначає, що строк оплати за січень у розмірі 53280,00 грн настав 05.02.2020, за лютий у розмірі 53280,00 грн настав 05.03.2020, за березень у розмірі 53280,00 грн настав 05.04.2020, за квітень у розмірі 53280,00 грн настав 05.05.2020, за травень у розмірі 53280,00 грн настав 05.06.2020, за червень у розмірі 53280,00 грн настав 05.07.2020, за липень у розмірі 53280,00 грн настав 05.08.2020, за серпень у розмірі 53280,00 грн настав 05.09.2020, за вересень у розмірі 53280,00 грн настав 05.10.2020. Отже, з урахуванням граничної дати сплати грошових коштів за період з січня по березень 2020 року, який настав 05.04.2020 та першої здійсненої оплати відповідачем 14.04.2020 на суму 53280,00 грн, очевидно, що наявний факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання протягом трьох місяців підряд. Крім того, з урахуванням дати направлення повідомлення про відмову від договору 24.09.2020, очевидно, що період, в якому був трьохмісячний строк невиконання грошового зобов`язання (53280*3=159840,00 грн.) включає в себе січень - серпень 2020 року (53280*8=426240,00 грн.), тобто, враховуючи фактичні оплати на суму 266400,02 грн., суд дійшов висновку, що позивач правомірно відмовився від договору на підставі статті 782 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не вносив плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд та, станом на дату направлення повідомлення, сума заборгованості складає 159839,98 грн. (якщо сума розрахунку закінчується на 5, 6, 7, 8, 9 копійок, вона заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0), отже, враховуючи дату отримання повідомлення - 28.09.2020, договір оренди вважається розірваним з 28.09.2020, що є підставою для повернення майна позивачу.». В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 911/3093/20 апеляційну скаргу ТОВ «НВК «Техімпекс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20 - без змін. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що договір оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 є розірваним з 28.09.2020, що є підставою для повернення майна позивачу, а відтак, дані обставини не потребують доведенню під час розгляду цієї справи між тими ж сторонами. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, не зважаючи на те, що з 28.09.2020 договір оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 є припиненим, у порушення положень ч. 1 ст. 785 ЦК України, якими визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, відповідач (орендар) прострочив строк виконання вказаного зобов`язання, повернув предмет оренди (транспортні засоби) лише 09.12.2021 під час примусового виконання наведеного рішення суду (копію акту передачі майна стягувачу від 09.12.2021 додано до матеріалів справи). Невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі після припинення дії договору свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Так, за змістом ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. В силу ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Таким чином, згідно зі ст. 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17 (пункт 24). Приписами ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання. Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною 1 статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України). Отже, неустойка, згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди). Разом з тим, неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення дії договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України), суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою ч. 2 ст. 785 ЦК України, зазначає про таке. Слід зазначити, що неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Таким чином, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулось у даних спірних правовідносинах, наймодавець вправі вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19. Враховуючи зазначені вище обставини, а також встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20, яке набрало законної сили, обставини, договір оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 є розірваним з 28.09.2020 (дата отримання відповідачем листа позивача № 20/358 про розірвання договору оренди), а отже, ТОВ «НВК «Техімпекс» як наймач мав повернути позивачу як наймодавцю майно, що було передано в найм за наведеним договором негайно, тобто 28.09.2020, що у порушення положень ст. 785 ЦК України ним вчинено не було. До того ж, ТОВ «НВК «Техімпекс» жодним чином не спростовує факту наявності його вини, що в даному випадку полягала в неправомірному користуванні майном, що було передано в оренду за договором оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 після припинення договору, а його заперечення спростовуються наведеними положеннями чинного законодавства та здійсненим за результатами їх аналізу правовим висновком. При цьому, посилання відповідача на те, що у останнього виник обов`язок повернути майно лише після набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2021 у справі № 911/3093/20 є необґрунтованими, оскільки таким рішенням лише встановлено обставини - розірвання договору оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 з 28.09.2020 та наявності невиконаного відповідачем обов`язку щодо негайного повернення предмету оренди після припинення договору. Отже, вищевказані доводи ТОВ «НВК «Техімпекс» не спростовують виявлених фактів порушення ним законодавства щодо строків повернення позивачу майна, предмету договору оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020 та не є підставою для звільнення його від відповідальності, визначеної положеннями ч. 2 ст. 785 ЦК України. Відтак, ТОВ «ВАК «Нова Технологія» правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача неустойки, визначеної ч. 2 ст. 785 ЦК України, нарахованої за період неправомірного користування відповідачем майном, переданим йому позивачем на виконання договору оренди транспортного засобу № 2/20 від 02.01.2020, після припинення такого договору, а саме: з 29.09.2020 по 08.12.2021. Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що плата за користування майном (орендна плата), як база для нарахування неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, визначається без урахування ПДВ, оскільки така спеціальна санкція не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість (близький за змістом правовий висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.05.2022 у справі № 904/4472/20), судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено позивачем вірно, а отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка, визначена ч. 2 ст. 785 ЦК України за період неправомірного користування відповідачем майном, переданим йому позивачем на виконання договору оренди транспортного засобу № 2/20від 02.01.2020, після припинення такого договору, з 29.09.2020 по 08.12.2021 у сумі 1 272 036,13 грн. Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ТОВ «НВК «Техімпекс» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2023 у справі № 911/1755/22 (911/927/23) залишити без змін.

3. Справу № 911/1755/22 (911/927/23) повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано - 13.02.2024 (у зв?язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці). Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков Б.М. Поляков