Постанова Одеський апеляційний суд № 521/4236/23

Номер провадження: 33/813/99/24 Номер справи місцевого суду: 521/4236/23 Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.01.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Тихоши Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 25 вересня 2023 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 34-37). Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Тихоша Сергій Михайлович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскільки насамперед, апелянт та його законний представник ОСОБА_2 мають постійне місце проживання у м. Херсон, що є віддаленим від місця проведення судового засідання, з огляду на що, неодноразово до суду було подано клопотання щодо проведення судового засідання у режимі відео конференції. Судом першої інстанції у свою чергу було відмовлено у задоволенні вказаних клопотань, зважаючи на не оснащеність зали судових засідань технічною можливістю для проведення судових засідань в режимі відео конференції, однак, згідно раніше розглянутих справ суду вбачається проведення судового розгляду за допомогою технічних засобів. У результаті чого, ОСОБА_1 , фактично, було позбавлено можливості реалізувати права та виконувати процесуальні обов`язки, тобто спостерігається порушення права на захист та вибіркове ставлення до учасників процесу. Разом з тим, в адміністративній справі відсутнє документальне підтвердження правомірності зупинки транспортного засобу апелянта, тому ОСОБА_1 наголошує на тому, що зупинка транспортного засобу представниками поліції є неправомірною та безпідставною, що суперечить Закону України «Про дорожній рух» та Правилам дорожнього руху, та є підставою вважати всі наступні дії представників поліції й наступні дані, додані до справи, неправомірними, тобто таким, котрі не відповідають нормам чинного законодавства. Натомість, судом першої інстанції, всупереч зазначеним нормам, вказано, що уповноважена особа має право на зупинку транспортного засобу в разі проїзду через блокпости, та контрольні пости, проте не надав належної уваги факту того, що протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого апелянта зупинено у м. Херсон, у якому відсутні будь-які блокпости чи контрольні пости в`їзду-виїзду, з огляду на що, у працівників поліції відсутні підстави для зупинки останнього. Апелянт стверджує, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог Інструкції з оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то його не можна вважати належним та допустимим, а отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню (а.с. 39-47). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.11.2023 року поновлено апелянту пропущений строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 50-51). В судове засідання з`явився представник апелянта адвокат Тихоша Сергій Михайлович, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оскаржувану постанову просив скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Приймаючи оскаржуване рішення щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що з відеозапису вбачається факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на пропозицію працівника поліції, при цьому факт відмови від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я підтверджується наявним в матеріалах справи направленням. За таким обставин, суд першої інстанції вважав, що матеріали справи в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи представника останнього не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Апеляційний суд частково не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 070506 від 30.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 в м. Херсон по вул. Залізнична, 2 а, близько 08 год. 40 хв. керував транспортним засобом Volkswagen golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши долучений до матеріалів справи відеозапис подій, що відбувалися в день складення проколу, апеляційним судом було встановлено, що в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про наявність в останнього певних ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою «Драгер», на що останній погодився (01 хв. 19 сек. відео) та в подальшому на повторне питання поліцейський щодо проходження огляду ОСОБА_1 також виявив бажання пройти такий огляд безпосередньо на місці (03 хв. 35 сек.). Незважаючи на згоду останнього на проходження огляду за допомогою «Драгер», працівники поліції й надалі продовжували спілкуватися з ОСОБА_1 під час чого його було детально повідомлено та роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння у відповідності до Інструкції, в тому числі й повідомлено про наслідки за відмову від проходження такого огляду у вигляді складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим останній знову повідомив працівникам поліції про наявність в нього бажання пройти такий огляд безпосередньо на місці, зазначивши при цьому, що того дня він алкогольні напої не вживав (04 хв. 00 сек. відео). Надалі, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 було проведено до автомобіля поліцейських для проходження такого огляду та повідомлено іншому працівнику поліції (яким складено протокол) про те, що особа виявила бажання проходити огляд на місці (05 хв. 55 сек). Разом з тим, фіксування подальшого спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції в ході якого, згідно тверджень суду першої інстанції, особа відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння безпосередньо на місці зупинки, з даного відеозапису подій не вбачається. Долучений до матеріалів справи відеозапис взагалі не міститься відповідного фіксування даного проміжку часу, натомість фіксує спілкування поліцейського з іншими особами, зупиненими з метою перевірки документів. При цьому, в подальшому, згідно відеозапису (07 хв. 56 сек.) працівник поліції вже повідомляє, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Однак, фіксування такої відмови долучений до матеріалів справи відеозапис подій не містить, в тому числі й не містить відповідної фіксації ймовірної повторної пропозиції працівника поліції щодо проходження огляду на місці зупинки та роз`яснення можливості проходження такого огляду в спеціалізованому медичному закладі, на яку відповідно особа відносно якої складено протокол відповіла відмовою. Відомості щодо залучення свідків з метою фіксації такої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду матеріали справи в свою чергу також не містять. При цьому, слід зазначити, що як вбачається з вищенаведених встановлений відеозаписом обставин справи, останній неодноразово виявляв бажання пройти даний огляд безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу. За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо. Разом з тим, за наведених встановлених апеляційним судом обставин справи, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який в свою чергу, не може бути єдиним доказом доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності. Проте, судом першої інстанції всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, не було в повній мірі досліджено наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, як результат не встановлено та не враховано відсутність в матеріалах справи повного відеозапису подій, а саме фіксування факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, яка б свідчила про порушення останнім п. 2.5 ПДР України та встановлення і наявність якої, в свою чергу, є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи вищенаведене в сукупності, оскільки згідно положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та, враховуючи суперечливий характер інформації, котра міститься в матеріалах справи, відсутність в матеріалах справи повного відеозапису подій, котрі відбувалися в день складення протоколу та як результат позбавлення суду можливості відтворити в повному обсязі події зазначені в протоколі для вирішення питання щодо доведеності наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з метою дотримання принципів та основних засад національного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість визначення обставин справи без належного оформлення, надання повного відеозапису подій, зафіксованих протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 070506 від 30.12.2022 року. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Тихоши Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 25 вересня 2023 року скасувати, справу матеріали справи направити до органів Національної поліції України (УПП в Одеській області) на дооформлення Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк