Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14797/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/14797/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року в адміністративній справі №160/14797/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Дєєв М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 29.06.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №7989836/39712739 від 30.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №90 від 10.06.2022 року на загальну суму з урахуванням ПДВ 63054 грн. 00 коп.; - зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №90 від 10.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання цієї податкової накладної, тобто 01.11.2022 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7989836/39712739 від 30.12.2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» в реєстрації податкової накладної № 90 від 10.06.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 63 054 грн. 00 коп. Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 90 від 10.06.2022 року виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання цієї податкової накладної, тобто 01.11.2022 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації ПН/РК у зв`язку з не наданням платником податків копій первинних документів та недоведеністю реальності проведеної господарської операції. Посилається на дискреційність повноважень, а тому зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими та передчасними, без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня. Позивач відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ №39712739), зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується індивідуальним податковим номером платника ПДВ №397127304635, основним видом діяльності є виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів (код 25.94) (а.с13, 34). Як встановлено судом першої інстанції, 11.01.2018 року між ТОВ «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» та ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» укладений договір постачання №01/01-18, відповідно п.1.1. цього Договору позивач зобов`язувався поставити у власність ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» продукцію в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі і Специфікаціях, Додатках, що є невід`ємною частиною даного Договору. В межах Договору позивач отримав замовлення від ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» на поставку товару: - Болт М30Х150 ДСТУ ГОСТ 7805:2008 0,22 т; - Болт М42Х280 ДСТУ ГОСТ 7805:2008 0,08 т; - Гайка МЗО ДСТУ ГОСТ 5915:2008 0,075 т; - Гайка М42 DIN 934 0,014 т; - Шайба МЗО DIN 125 0,018 т; - Шайба М42 DIN 125 0,005 т. У відповідності до замовлення позивачем виставлено покупцю рахунок на оплату №120 від 10.05.2022 року на загальну суму 63054,00 грн.. 10.06.2022 року позивач отримав від ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» передоплату в розмірі 63054,00 грн., що підтверджує платіжне доручення №17318 від 10.06.2022 року. Позивач реалізував ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» замовлений товар за видатковими накладними №89 від 09.07.2022 року (болт М30х150 ДСТУ 7805:2008 у кількості 0,22 тн та болт 42x280 ДСТУ ГОСТ 7805:2008 у кількості 0,08 т згідно видаткової накладної №89 від 09.07.2022 року на суму 42300 грн. 00 коп.), №90 від 11.07.2022 року (гайку МЗО ДСТУ ГОСТ 5915:2008 у кількості 0,075 тн, гайку М42 у кількості 0,014 тн, шайбу М30 у кількості 0,018 тн, шайбу М42 0114125 у кількості 0,005 тн на суму 20754 грн. 00 коп.). Товар було відправлено ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718) згідно акту №007776252 від 20.07.2022 року та специфікації до нього №007776252 від 20.07.2022 року. ТОВ «Максіпром Груп» було платником за послуги ТОВ «Нова Пошта». Отримавши передоплату від ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП», позивач 10.06.2022 року склав податкову накладна №90 від 10.06.2022 року (на загальну суму з урахуванням ПДВ 63054 грн. 00 коп.) та 01.11.2022 року направив на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних. За результатами обробки ДПС податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена. Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанції: «Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 10.06.2022 року №90 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Відповідачем запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник Є -3 .3106%, "Р"=0 Попередження: Не відповідає даним податкової звітності». Позивачем надано пояснення, до яких долучено наступні документи: - копія витягу №1704634500318 з реєстру платників податку на додану вартість; -копія виписки з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - копія Протоколу №1 загальних зборів засновників; - копія Статуту ТОВ «Завод рейкових скріплень»; - копія договору з ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП», № 01/01-18 від 11.01.2018 року; - копія рахунка-фактури № 120 від 10.05.2022 року; - копія платіжного доручення №17318 від 10.06.2022 року; - копія акту ТОВ «Нова Пошта» №007776252 від 20.07.2022 року; - копія специфікації до акту 007776252 від 20.07.2022 року; - копія податкової накладної № 90 від 10.06.2022 року; - копія квитанції № 9227480596 від 01.11.22 року; - копія видаткової накладної № 89 від 09.07.2022 року; - копія видаткової накладної № 90 від 11.07.2022 року; - копія бухгалтерського рахунка № 361 за липень 2022 року; - копія бухгалтерського рахунка № 6811 за липень 2022 року; - копія договору №20/01 від 20.01.2020 року з ТОВ «Стальпром-17»; - копія рахунка-фактури № 54 від 15.06.2022 року; - копія видаткової накладної № 73 від 09.07.2022 року; - копія видаткової накладної №74 від 11.07.2022 року; - копія платіжного доручення № 5295 від 15.06.2022 року; - копія податкової накладної № 61 від 15.06.2022 року; - копія податкової накладної № 85 від 11.07.2022 року; - копія бухгалтерського рахунка № 631 за червень 2022 року; - копія бухгалтерського рахунка № 3711 за червень-липень 2022 року. Комісією Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7989836/39712739 від 30.12.2022 року яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №90 від 10.06.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 63054 грн. 00 коп.. Зазначеним рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, тобто, в оскаржуваному рішенні не вбачається конкретної підстави відмови. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його до суду. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Як зазначалось вище, підставою зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючим органом зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 Критерії ризиковості платника податку на додану вартості зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку №1165). Згідно із додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Крім того, відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165). Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. З матеріалів справи вбачається, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку № 1165. Натомість, скаржниками не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п. 8 Критеріїв ризиковості, зокрема: не надано доказів віднесення платника податку до ризикових платників: (рішення Комісії, витягу протоколу чи з відповідного Переліку). Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відзиві на позов та апеляційній скарзі зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки позивачем не надано документів, які б підтвердили підстави направлення накладної на реєстрацію, а також не спростовано наявність Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Проте, відповідачами не доведено ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, що у податкового органу як на час зупинення спірної податкової накладної, так і на час прийняття рішень про відмову в реєстрації такої накладної, була наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення позивачем господарських операцій, зазначених саме в поданій для реєстрації податковій накладній та не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно надати товариству для прийняття комісією позитивного рішення. Також, відповідачами ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою. Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти, що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи не виконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги. Матеріалами справи підтверджено надання позивачем податковому органу пояснень та перелік копій документів, які підтверджують та розкривають зміст спірної податкової накладної. В постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі №1740/2004/18 зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. За таких обставин оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування. Колегія суддів звертає увагу, що питання щодо реальності чи не реальності господарської операції по договору може бути предметом перевірки платника податків, в той час як реєстрація податкової накладної не є в розумінні Податкового кодексу України перевіркою платника податків, оскільки податкова накладна відображає лише частину самої господарської операції (отримання грошей або поставку товару). Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних/розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України. Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від №90 від 10.06.2022 року датою фактичного її подання. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/14797/23 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/14797/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя Т.І. Ясенова