Постанова Львівський апеляційний суд № 464/6885/23

Справа № 464/6885/23 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 33/811/78/24 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кацюби Андрія Мироновича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кацюби Андрія Мироновича на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 28 грудня 2023 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 гривень судового збору. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 30 вересня 2023 року о 18 год 02 хв, м. Львів, вул. Дністерська, 7 керував автомобілем марки «Honda» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Кацюба А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки не керував транспортним засобом. Вважає, що судове рішення є необґрунтоване, містить суперечності, та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу суду, що протокол був складений поліцейськими з припущень свідків, а не під час зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 23.01.2024 у судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав пояснення, що він автомобілем не керував, такий був припаркований біля будинку, зауважив, що не був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, тому всі наступні вимоги працівників поліції він не зобов`язаний був виконувати, відтак вважає, що всі складені відносно нього документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши виступ захисника адвоката Кацюби А.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 507972 від 30.09.2023(а.с.1); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 30.09.2023, в яких останній вказав, що 30 вересня 2023 року приблизно о 18 год 02 хв він був свідком конфліктної ситуації на дорозі, а саме водій транспортного засобу «Honda» номерний знак НОМЕР_1 зупинився перед автомобілем «Hyundai» (Bolt) та спричинив аварійну ситуацію на одній із смух руху, після чого у даних водіїв виник конфлікт, та водій «Honda» вийшов із машини і почав агресивно дьоргати ручку дверей автомобіля «Hyundai» (Bolt) і агресивно спілкуватись з таксистом. Після чого вони прослідували за автомобілем «Honda», так як водій був з ознаками сп`яніння, подзвонили на лінію 102 та чекали на приїзд поліцейських(а.с.3); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 30.09.2023, в яких останній вказав, що 30 вересня 2023 року приблизно о 18 год 02 хв чоловік в стані алкогольного сп`яніння спричинив конфліктну ситуацію на дорозі. Один з них керував транспортним засобом «Honda» номерний знак НОМЕР_1 , на його думку в стані алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, сильний запах спиртного, нечітка ходьба (а.с.4); рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шеремети Б. від 30.09.2023(а.с.5); рапортом поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції І.Гелеш від 30.09.2023 з якого слідує, що 30.09.2023 патрулюючи в складі екіпажу Омега № 401 надійшло звернення на службовий планшет, що за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 5, водій автомобіля марки «Honda» номерний знак НОМЕР_1 їздить із порушенням ПДР, створюючи аварійну ситуацію. Зі слів заявника водій у стані алкогольного сп`яніння. Прибувши за вказаною адресою було виявлено водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого вказали два свідки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda» номерний знак НОМЕР_1 та порушував ПДР. В ході спілкування із ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, надалі було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в установленому законодавством порядку, на що водій від проходження на місці чи в медичному закладі відмовився (а.с.6); відеозаписом події(а.с.2); наданими поясненнями в суді першої інстанції свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, як вбачається з відеозапису події (файл clip-1 ) на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Твердження ОСОБА_1 про те, що він автомобілем не керував, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне. Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості. Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, та такий складений з порушенням вимог нормативних актів є безпідставними. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 507972 від 30.09.2023 (а.с.1) складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначеного протоколу узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такий є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення судді першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на основі всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено. Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -, постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кацюби Андрія Мироновича залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 28 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук