Постанова Київський апеляційний суд № 757/26712/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/26712/18-ц Головуючий у суді І інстанції Козлов Р.Ю. Провадження № 22-ц/824/1079/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 лютого 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу, виданого 24 липня 2018 року Печерським районним судом міста Києва за заявою комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення заборгованості за теплову енергію, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до судуіз заявою про поворот виконання судового наказу, виданого 24 липня 2018 року Печерським районним судом м. Києва за заявою комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення з неї заборгованості за теплову енергію у розмірі 39 057,42 грн, пені у розмірі 867,09 грн, збитків від інфляції у розмірі 4 839,62 грн, 3 % річних у розмірі 1 185,65 грн та судових витрат у розмірі 176,20 грн. В обґрунтування заяви зазначила, що на підставі вказаного судового наказу 16 травня 2019 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1. За її заявою судовий наказ було скасовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року. Проте, вона вимушена була сплатити на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві 46 125,88 грн боргу, 4 612,59 грн виконавчих витрат та 461,25 грн виконавчого збору, оскільки державним виконавцем у рамках виконавчого провадження було накладено арешт на її банківський рахунок. Враховуючи, що підстави для стягнення грошових коштів відпали у зв`язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого проводилось стягнення коштів, заявник просила здійснити поворот виконання судового наказу Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року у справі 757/26712/18-ц. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» грошові кошти у розмірі 46 125,88 грн в порядку повороту виконання судового наказу, виданого Печерським районним судом м. Києва від 24 липня 2018 року у справі 757/26712/18-ц. Стягнуто з депозитного рахунку Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 981,59 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, стягувач в особі представника - адвоката Костікової Є.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального й неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. В доводах апеляційної скарги зазначає, що згідно з частиною десятою статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. З урахуванням наведеної норми процесуального закону, строк на подання заяви про поворот виконання судового наказу від 24 липня 2018 року у справі № 757/26712/18-ц становив з 02 жовтня 2018 року (дата набрання законної сили судовим наказом) по 02 жовтня 2019 року. Однак, боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поворот виконання судового рішення у серпні 2020 року, тобто з пропуском встановленого частиною десятою статті 444 ЦПК України річного строку на подання такої заяви. У відзиві на апеляційну скаргу заявник в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи стягувача є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства України, оскільки судовий наказ від 24 липня 2018 року було скасовано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, а заява про поворот виконання цього судового наказу надійшла до суду 31 серпня 2020 року, тобто в межах одного року з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, а тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника, можлива лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Судом першої інстанції встановлено, що за заявою комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» 24 липня 2018 року Печерським районним судом м. Києва видано судовий наказ у справі № 757/26712/18-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на корить підприємства заборгованість за теплову енергію у розмірі 39 057,42 грн, пеню у розмірі 867,09 грн, збитки від інфляції у розмірі 4 839,62 грн, 3 % річних у розмірі 1 185,65 грн та судові витрати у розмірі 176,20 грн (а.с. 57). На підставі вказаного судового наказу 16 травня 2019 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, в межах якого ОСОБА_1 відповідно до квитанції АТ «Акцент-Банк» від 10 лютого 2020 року було сплачено 51 107,60 грн, з яких 46 125,98 грн сума боргу перед стягувачем (а.с. 84, 90). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року за заявою боржника вищевказаний судовий наказ було скасовано (а.с. 76, 77). Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повороту виконання судового наказу, виданого Печерським районним судом м. Києва від 24 липня 2018 року у справі 757/26712/18-ц. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Отже, до судового наказу, як одного з виду судового рішення, також застосовується положення про поворот виконання рішення. Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу. Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про скасування судового наказу, ОСОБА_1 не заявляла клопотання про поворот виконання судового наказу, отже ухвалою суду від 22 січня 2020 року, якою було скасовано судовий наказ від 24 липня 2018 року, не вирішувалось питання про поворот його виконання, оскільки судовий наказ виконаний не був. Відповідно до частини п`ятої статті 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 444 ЦПК України, яка регулює питання застосування інституту повороту виконання рішення, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав. Таким чином, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-53цс15). Згідно із частиною шостою статті 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. З матеріалів справи вбачається, що до заяви про поворот виконання судового рішення ОСОБА_1 додано квитанцію АТ «Акцент-Банк» від 10 лютого 2020 року про сплату нею на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ грошових коштів в загальній сумі 51 107,60 грн в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. Заявником було зазначено, що вона була змушена сплатити заборгованість за судовим наказом, оскільки були заблоковані її банківські рахунки, а про задоволення її заяви від 05 серпня 2019 року про скасування судового наказу вона на той час ще не була повідомлена судом першої інстанції. Колегія суддів відзначає, що поворот виконання скасованого судового рішення допускається у разі його фактичного виконання, а поворот виконання рішення, якщо цього вимагає боржник, можливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку скасоване судове рішення, на підставі якого проводилося стягнення коштів. Згідно із частиною десятою статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Враховуючи, що судовий наказ Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2018 року був скасований відповідною ухвалою суду від 22 січня 2020 року, то саме з цієї дати починається обрахунок річного строку для звернення боржником до суду із заявою про поворот його виконання, який у даному випадку заявником не пропущений. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування ухвали суду. За таких обставинколегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про поворот виконання судового наказу у цій справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого стягувачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України. Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2022 рокув даній справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С.А. Голуб Судді: Т.О. Писана Д.О. Таргоній