Ухвала КАС ВС № 420/1540/23

УХВАЛА 08 лютого 2024 року м. Київ справа № 420/1540/23 адміністративне провадження № К/990/3025/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 420/1540/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 20 грудня 2022 року № 1212-о, яким припинено 29 грудня 2022 року державну службу ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці та звільнено його із займаної посади у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 30 грудня 2021 року № 1047; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Державної митної служби України; - стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2022 року по день ухвалення судом рішення, з проведення необхідних відрахувань; - зобов`язати відповідача розглянути належним чином заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року про продовження строку дії контракту або переведення на іншу посаду, та прийняти обґрунтоване рішення за наслідком розгляду поставлених в заяві питань; - стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою частково задоволенні позовні вимоги ОСОБА_1 : - визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці від 20 грудня 2022 року №1212-о; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці з 30 грудня 2022 року; - стягнуто з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 30 грудня 2022 року по 14 грудня 2023 року, загальним розміром 443 545 грн, а також моральну шкоду, загальним розміром 5 000 грн, з відрахуванням належних до сплати податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з цим судовим рішенням, Одеська митниця звернулася до касаційного суду 22 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд». Скаржник просить суд скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, залишити без змін. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник зазначає про наявність підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі, визначеної у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 6 статті 49-2 Кодексу законів про працю України. Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Проте в порушення зазначених вимог, скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, скаржником не обґрунтовано підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання скаржнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись статтями 248, 328, 332, 334 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Одеської митниці на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 420/1540/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена. Суддя О.Б. Прокопенко