Ухвала ККС ВС № 991/10542/23

УХВАЛА 5 лютого 2024року м. Київ справа № 991/10542/23 провадження № 51- 645 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах громадянина Республіки Індія ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року, встановив: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 4 грудня 2023 року скаргу захисника ОСОБА_4 на повідомлення Якшу Вікранту про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21 січня 2019 року повернуто особі. Це рішення захисник оскаржив в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційної палатиВищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. У касаційній скарзі захисник просить перевірити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України). Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «ASHINGDANEv. THEUNITED KINGDOM» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «KROMBACH v. FRANCE» від 13 лютого 2001 року). Як убачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ухвалою Апеляційної палатиВищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року цю скаргузалишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. Тобто, апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу захисника та ухвалив по ній відповідне рішення. Тому, враховуючи приписи ч. 4 ст. 424 КПК така ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3