Постанова 4873 № 910/8032/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" січня 2024 р. Справа№ 910/8032/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Коробенка Г.П. Козир Т.П. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1. від відповідача: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 (повний текст складено 05.10.2023) у справі № 910/8032/23 (суддя Маринченко Я.В.) за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1" до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну умов договору, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. У травні 2023 ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін до державного контракту. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання Державного контракту НОМЕР_1 відбулась істотна зміна обставин, у зв`язку зі зміною внутрішньополітичної ситуації в країні-виробнику продукції, що постачається, внаслідок чого для виконання умов Договору в частині поставки товару за Державним контрактом необхідно збільшення термінів поставки. На підставі викладеного, позивач просить суд визначити у Специфікації (Додаток №1 до Державного контракту НОМЕР_1) наступні терміни поставки Товару щодо перших чотирьох партій: щодо першої партії (ІНФОРМАЦІЯ_13. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8032/23 у задоволенні позову відмовлено. Мотивуючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий господарський суд не взяв до уваги висновок ІНФОРМАЦІЯ_14 про істотну зміну обставин з огляду на те, що сама по собі зміна внутрішньополітичної ситуації в країнах, не є безумовною підставою для внесення змін до Державного контракту, оскільки наявність причинно-наслідкового зв`язку між наведеним та неможливість виконання договірних зобов`язань у встановлений строк підлягає з`ясуванню і доведенню в загальному порядку. Місцевий господарський суд зазначив, що позивач міг і повинен був при певній обачності передбачати виникнення труднощів у виконанні договору, що пов`язанні також з можливою зміною політичної ситуації в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на момент укладення Державного контракту в Україні вже було введено воєнний стан, а військова агресія рф продовжувалась. Суд дійшов висновку, що вказані позивачем обставини не доводять та не підтверджують наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для внесення змін до Календарного плану за Контрактом. Разом з цим місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки заявлена позовна вимога про визначення у Специфікації (Додаток №1 до Державного контракту НОМЕР_1) терміну поставки Товару щодо першої партії ІНФОРМАЦІЯ_15; щодо другої партії ІНФОРМАЦІЯ_16 та щодо третьої партії ІНФОРМАЦІЯ_17, не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів позивача, оскільки станом на дату винесення рішення у даній справі, зазначений позивачем строк (термін) вже настав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_1" 26.10.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8032/23 скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити; судові витрати покласти на позивача. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення за невідповідності висновків встановленим обставинам справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів у справі, а також із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення спору. Так, зокрема, за твердженням скаржника, судом першої інстанції не враховано, що умовами Держконтракту (п. 7.8) сторони прямо передбачили, що доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Держконтрактом є документ (висновок) про істотну змін обставин, що видається ІНФОРМАЦІЯ_18 або регіональним торгово-промисловими палатами. За твердженням апелянта суд першої інстанції був зобов`язаний врахувати висновок ТПП як складову правомірної та обов`язкової для сторін умови Держконтракту. Разом з цим, виникнення істотної зміни обставин підтверджується не лише Висновком ТПП, але й сукупністю інших належних, допустимих і переконливих доказів, зокрема листуванням позивача з іноземним постачальником та іноземним постачальником з представником виробника, публікаціями в ЗМІ. Наведені у справі докази підтверджують, що позивач станом на день укладення контракту не міг передбачити подальший розвиток обставин його виконання в залежності від політичної кон`юктури в Сербії, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач міг при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, є безпідставним та не обґрунтовується жодними доказами. Заперечуючи проти висновку місцевого господарського суду щодо неефективності обраного позивачем способу захисту апелянт зазначив, що той факт, що зазначені позивачем в прохальні частині позовної заяви строки (терміни) поставки другої та третьої партії товару вже настали, залежав не від обраного позивачем способу захисту, а саме від дій суду першої інстанції, який не дотримавшись в повній мірі завдання господарського судочинства щодо своєчасного розгляду спору, з урахуванням предмету позову, фактично переклав це порушення на позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу № 910/8032/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8032/23. Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8032/23 до надходження до суду матеріалів справи. 09.11.2023 матеріали справи № 910/8032/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8032/23 задоволено, поновлено ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_1" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/8032/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8032/23, справу призначено до розгляду на 16 січня 2024 року о 10 год 00 хв. Позиція інших учасників справи. 28.11.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8032/23 залишити без змін. Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду. Посилання відповідача на несприятливу внутрішньополітичну ситуацію в ІНФОРМАЦІЯ_19 як на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору є безпідставною, оскільки така обставина існувала і на момент укладення Контракту. Позивачем не надано доказів того, що ним при всій турботливості та обачності вживались заходи щодо забезпечення своєчасного виконання умов договору. Явка представників сторін. У судове засідання 15.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції від 03.10.2023 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Представник відповідача у судовому засіданні 15.01.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8032/23 залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, 30.06.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_2 (Замовник) та ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_1" (Виконавець) укладено Державник контракт на поставку (закупівлю) товарів НОМЕР_1 (далі - Контракт, Державний контракт, Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені в Специфікації товарів, що поставляються за державним контрактом (далі - Специфікація), а Замовник - прийняти його через визначеного Вантажоодержувача та оплатити такий товар. (п.1.1. Контракту) Поставка Виконавцем та приймання Вантажоодержувачем товару за Контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням Вантажоодержувачем акту приймання-передачі згідно з Додатком 2. (п.3.1. Контракту) Відповідно до п.4.1. Контракту Виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати Замовнику документи згідно п.2.5. Контракту. Згідно з п.4.2. Контракту в обґрунтованих випадках Сторони мають право коригувати строк поставки товарів не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до його закінчення шляхом внесення змін до Контракту на підставі обґрунтувань (листа) Виконавця. Строк поставки товарів не підлягає коригуванню після його закінчення, у тому числі за наявності сертифікату ІНФОРМАЦІЯ_20 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Пунктом 7.7. Контракту передбачено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за Контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону. У разі не повідомлення у строк, який визначений у другому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатися на ці обставини, навіть при наявності відповідного висновку про істотну зміну обставин, що видається ІНФОРМАЦІЯ_18 або регіональними торгово-промисловими палатами. Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Контрактом є документ (висновок) про істотну зміну обставин, що видається ІНФОРМАЦІЯ_18 або регіональними торгово-промисловими палатами. (п.7.8. Контракту) Згідно з п.7.1. Контракту сторони усвідомлюють, що даний Контракт укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні, не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставини)/істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинен поставитись Товар, знищення безпосередньо Товару та/або бази/складів/приміщень Виконавця, де тимчасово зберігався (у разі відсутності інформації від Замовника щодо місця поставки Товару) Товар для Замовника, тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади. Сторонами до вказаного Контракту укладались Додаткові угоди ІНФОРМАЦІЯ_21. Специфікацією товарів, що поставляються за державним контрактом в редакції Додаткової угоди НОМЕР_2 сторони визначили, зокрема, найменування товару, їх загальну кількість - ІНФОРМАЦІЯ_22; інші партії - за окремою додатковою угодою. Для виконання вказаного Державного контракту НОМЕР_3 між ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Покупець) та ІНФОРМАЦІЯ_4. (далі - Продавець, Інопостачальник) укладено Контракт НОМЕР_4, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити Продукцію, кількість, ціна, номенклатура та комплектність якої наведені в специфікації Продукції, що міститься в Додатку №1 до цього Контракту. Специфікацією продукції до Контракту НОМЕР_4 сторони визначили, зокрема, найменування, кількість, рік виробництва, загальну вартість товару, а також строки поставки товару партіями. Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд внести зміни до Державного контракту (Специфікації) в частині строку (терміну) постачання товару, у зв`язку з істотною зміною обставин, оскільки країною походження (виробником) товару, поставка якого в рамках Контракту НОМЕР_4 має здійснюватися на виконання Державного контракту НОМЕР_5 є ІНФОРМАЦІЯ_23, в якій в свою чергу наявна несприятлива внутрішньополітична ситуація, що зумовило затримку в отриманні експортної ліцензії та як наслідок затримку в постачанні товару. Згідно з п.10.3. Контракту зміни до Контракту можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Контракту. Питання щодо внесення змін до Контракту може вирішуватися Сторонами не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення його строку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з частиною 2 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах. Отже, за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин. Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків. Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Як доказ існування об`єктивних обставин для внесення змін до Специфікації до Державного контракту НОМЕР_1, позивачем надано, зокрема, роздруківки публікацій з веб-сайтів новин від ІНФОРМАЦІЯ_24 та висновок ІНФОРМАЦІЯ_14 про істотну зміну обставин. Щодо посилання апелянта на висновок ІНФОРМАЦІЯ_14 про істотну зміну обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов`язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Водночас вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів. Правова оцінка, що наведена у висновку ТПП про істотні зміни обставини, відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі, не є обов`язковою для суду. Сама по собі зміна внутрішньополітичної ситуації в країнах, не є безумовною підставою для внесення змін до Державного контракту, оскільки наявність причинно-наслідкового зв`язку між наведеним та неможливістю виконання договірних зобов`язань у встановлений строк підлягає з`ясуванню і доведенню в загальному порядку. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, в той час коли відповідач має право спростувати такі обставини. Висновок ТПП про наявність істотної зміни обставин не є підставою для звільнення позивача від доказування цих обставин. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов`язані також з можливою зміною політичних ситуацій в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на момент укладення Державного контракту в України вже було введено воєнний стан, а військова агресія рф продовжується. Крім того позивачем не зазначено коли саме відбулися зміни у внутрішньополітичній ситуації в ІНФОРМАЦІЯ_19, що унеможливлює суд встановити чи існували вказані обставини на момент укладення договору та чи були обізнані сторони про існування зазначених обставин. Також, згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. В той же час, надані позивачем роздруківки публікацій з веб-сайтів новин від ІНФОРМАЦІЯ_25 не є належними та допустимими доказами наявності несприятливої політичної ситуації в ІНФОРМАЦІЯ_26. Також, суд зазначає, що вказані публікації новин розміщено вже після спливу строку поставки товарів за Державним контрактом. Інших належних та допустимих доказів наявності несприятливої політичної ситуації в ІНФОРМАЦІЯ_26 матеріали справи не місять. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на територію України було забезпечено часткову поставку товарів за Контрактом НОМЕР_4 та Державним контрактом НОМЕР_5, що підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними, пакувальними листами, інвойсами та митними деклараціями. Проте, як вказані товаро-супровідні документи, так і Специфікації до Державного контракту НОМЕР_5, Контракту НОМЕР_4 не містять інформації про те, що країною виробництва товару, який мав постачатися за спірним Державним контрактом НОМЕР_1 є ІНФОРМАЦІЯ_23. В той же час, як вбачається з графи 31 наявних в матеріалах справи митних декларацій, країною виробником товару є - EU (Європейській союз), в той час, коли ІНФОРМАЦІЯ_23 не є країною-членом ІНФОРМАЦІЯ_27, що також свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між твердженнями позивача про несприятливу політичну ситуацію в ІНФОРМАЦІЯ_19 та неможливістю виконання договірних зобов`язань за Державним Контрактом НОМЕР_1 у встановлений строк. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського проходить до висновку, що вказані позивачем обставини не доводять та не підтверджують наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України для внесення змін до Календарного плану за Контрактом. Також колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що спірні відносини стосуються забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5; забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 є одним з пріоритетних напрямів у ІНФОРМАЦІЯ_8. Тоді як неналежне виконання своїх зобов`язань позивачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10, взяв на себе зобов`язання із визначеними в контракті умовами здійснення поставки продукції, має негативний вплив на ІНФОРМАЦІЯ_11. Внесення змін у договір є виключною мірою, яка пов`язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин. У Принципах Європейського договірного права вказано, що якщо сторони не досягли згоди щодо врахування істотної зміни обставин у розумний строк, суд може припинити дію договору на дату та час, визначені судом, або змінити договір таким чином, щоб розподілити між сторонами справедливою мірою втрати та вигоди, які є результатом зміни обставин (ст.6.111). (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21). У цій справі позивач порушив умови Договору. Зміни, які позивач просив суд унести до Договору, спрямовані на захист інтересів виключно позивача і по суті перекладають на ІНФОРМАЦІЯ_12 всі негативні наслідки від затримки постачання. Таким чином, у разі задоволення такого позову судом був би не дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин. У зв`язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні. Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8032/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/8032/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8032/23 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 22.01.2024 по 05.02.2024 повний текст постанови складено 06.02.2024. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Г.П. Коробенко Т.П. Козир