Постанова Одеський апеляційний суд № 522/7272/21

Номер провадження: 22-ц/813/1205/24 Справа № 522/7272/21 Головуючий у першій інстанції Науменко А. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 29.01.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В., за участю секретаря судового засідання Мокана В.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі - Комунальне підприємстоа «Одесміськелектротранс», Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» та ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2023 року, за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що 18 листопада 2019 року по вул. Старопортофранківська, 9, в м. Одесі трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивачки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , та належного КП «Одесміськелектротранс» трамвая ТЗМ 3306 під керуванням водія ОСОБА_2 , а також автомобілів: «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , «BMW і3», державний номерний знак НОМЕР_3 , «Mitsubishi Carisma», державний номерний знак НОМЕР_4 . Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2020 року у справі № 522/11725/20 встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи трамваєм «ТЗМ», не вибрав безпечну швидкість, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки при виникненні небезпеки, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілями «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_2 , «BMW і3», державний номерний знак НОМЕР_3 , «Mitsubishi Carisma», державний номерний знак НОМЕР_4 , чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку експерта № 22-2974 транспортно-товарознавчої експертизи від 05 вересня 2022 року встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу складає 262075грн. Також позивачем понесено витрати за зберігання транспортного засобу на автостоянці з листопада 2019 по січень 2021 року в розмірі 6700 грн. Внаслідок ДТП позивачу завдана шкода здоров`ю та нею понесено витрати пов`язані з лікуванням. Внаслідок даної ДТП позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду та оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з КП «Одесміськелектротранс» позивач звертається з позовними вимогами до КП «Одесміськелектротранс». Цивільну відповідальність КП «Одесміськелектротранс» застраховано ТДВ «Гардіан». Позивач звернулась до ТДВ «Гардіан» з заявою про виплату страхового відшкодування, а до КП «Одесміськелектротранс» з заявою про відшкодування моральної шкоди та різниці між завданою матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням. 12.02.2021 року ТДВ «Гардіан» повідомило позивача про відмову у здійсненні страхового відшкодування. У жовтні 2022 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути матеріальну шкоду з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції. Навела розрахунок відповідно до якого матеріальні збитки у розмірі 275490 грн з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за період з грудня 2020 року по вересень 2022 року складають 369905,29 грн. Позивач просила суд стягнути з ТДВ «Гардіан» на користь ОСОБА_1 100000 грн матеріальної шкоди. Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 286375 грн, моральну шкоду у розмірі 500000 грн. Вирішити питання розподілу судових витрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 22.02.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» про стягнення моральної та матеріальної шкоди задовольнив. Стягнув з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн. Стягнув з Комунального Підприємства «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 162075 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди; 2500 грн за проведення експертизи, 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Судом вирішено питання розподілу судових витрат. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що розмір матеріальної шкоди, спричинений позивачу перевищує ліміт страховика ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому обов`язок по виплаті різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди лежить на КП «Одесміськелектротранс» та складає 162075 = 262075 грн (матеріальна шкода) - 100000 грн (страхове відшкодування). Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що КП «Одесміськелектротранс» повинно виплатити позивачу матеріальну шкоду у розмірі 162075 грн. В частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, врахував характер і тривалість моральних страждань позивача те, що ці страждання спричинено не умисно і дійшов висновку про стягнення 5000 грн моральної шкоди з КП «Одесміськелектротранс». Також, суд першої інстанції відмовив у стягненні з відповідачів витрат понесених за зберігання транспортного засобу на автостоянці та витрат пов`язаних з лікуванням. Одеський апеляційний суд ухвалою від 12.06.2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» про стягнення моральної та матеріальної шкоди направив до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів індексу інфляції та 3% річних. Приморський районний суд м. Одеси 14.07.2023 року ухвалив додаткове рішення, яким у задоволенні частини вимог щодо стягнення індексу інфляції та 3 % річних відмовив. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів індексу інфляції та 3% річних суд першої інстанції вважав, що грошове зобов`язання між позивачем та відповідачами з приводу невиконання грошового зобов`язання за наслідком відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП може виникнути лише після набрання рішенням законної сили, а не з моменту ДТП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн та судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить рішення скасувати в частині відмовлених позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» 3% річних та інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» 3% річних 15668,09 грн та інфляційні втрати 89817,74 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» не погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що страхування цивільної відповідальності Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» здійснюється за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зауважує, що про настання ДТП представником Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» страхова компанія повідомлена несвоєчасно лише 09.09.2020 року, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Судом не досліджено вартість залишків працездатних та ліквідних складових автомобіля, який зазнав ушкоджень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо виникнення невиконання грошового зобов`язання за наслідком відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП лише після набрання рішенням законної сили, посилаючись в цій частині на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.10.2020 року у справі № 445/370/19. Розмір 3% річних та інфляційних втрат скаржником в апеляційній скарзі проведено з урахуванням визначеного судом першої інстанції матеріальної шкоди у розмірі 262075 грн, з яким скаржник погоджується. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.03.2023 року про відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»», ОСОБА_1 та Комунальному підприємству «Одесміськелектротранс» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 14.04.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. КП «Одесміськелектротранс» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 10.04.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У відзиві на апеляційну скаргу КП «Одесміськелектротранс» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на необізнаність щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та розгляд справи про притягнення його до відповідальності, що мало наслідком пропуск строку повідомлення страховика з поважних причин. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» копію ухвали про відкриття провадження отримало 28.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.04.2023 року про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» та Комунальному підприємству «Одесміськелектротранс» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 12.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 09.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. КП «Одесміськелектротранс» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 08.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Одеський апеляційний суд ухвалою від 29.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання долучив до матеріалів цивільної справи висновок експерта № 50/23-Е від 11.10.2023 року наданий ОСОБА_1 , враховуючи позицію сторін, представники яких щодо долучення вказаного висновку не заперечували, а також доводи представника відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції щодо ринкової вартості автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , та значення вказаного доказу для повного та об`єктивного розгляду вказаної справи. В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, ОСОБА_2 у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» просив відмовити. Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» - Поліщук О.Г., приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просила апеляційну скаргу товариства задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити. Представник КП «Одесміськелектротранс» просила оскаржуване рішення залишити без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Із тексту апеляційної скарги вбачається, що сторонами рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не оскаржується, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24 жовтня 2008 року. Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виходив з того, що 01.11.2018 року КП «Одесміськелектротранс» та ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» уклали договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534, предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодування страхувальником шкоди, заподіяної ним третій особі, а саме: фізичній особі або її майну та (або) майну юридичної особи, внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. 18 листопада 2019 р. близько 11:45 год. по вул. Старопортофранківська, 9, в м. Одесі трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_1 , автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , та належного КП «Одесміськелектротранс» трамваю ТЗМ 3306, під керуванням водія ОСОБА_2 , а також автомобілів «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_5 , «BMW і3», державний номерний знак НОМЕР_3 , «Mitsubishi Carisma», державний номерний знак НОМЕР_6 . Вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ОСОБА_1 складає 262075 грн. Суд першої інстанції, враховуючи положення ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважав, що не сплата страхового відшкодування позивачу є безпідставною, а тому з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування страхової виплати підлягає стягненню 100000 грн. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі в оскаржуваній частині вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування майнової шкоди апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Судом встановлено, що 18 листопада 2019 року близько 11:45 год. по вул. Старопортофранківська, 9, в м. Одесі водій ОСОБА_2 , керуючи трамваєм «ТЗМ», не вибрав безпечну швидкість, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки при виникненні небезпеки, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілями «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_5 , «BMW і3», державний номерний знак НОМЕР_3 , «Mitsubishi Carisma», державний номерний знак НОМЕР_6 . В момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди 18 листопада 2019 року, водій трамвая «ТЗМ» ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з КП «Одесміськелетротранс», виконував свої трудові обов`язки. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення. Автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 . Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У статті 1 Закону України «Про страхування», в редакції на час виникнення правовідносин, визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Статтею 5 Закону України «Про страхування», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачено, що страхування може бути добровільним або обов`язковим. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин (ст. 6 Закону України «про страхування», в редакції на час виникнення правовідносин). За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Із матеріалів справи вбачається, що 01.11.2018 року між КП «Одесміськелектротранс» та ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534, предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної ним третій особі, а саме: фізичній особі або її майну та (або) майну юридичної особи, внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховик бере на себе зобов`язання здійснити страхову виплату, на умовах, що регулюються цим договором. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка сталася за участю забезпеченого ТЗ і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором (п. 2.1. договору). Пунктом 2.3. договору передбачено, що до страхових випадків відноситься настання цивільної відповідальності за: завдання збитку майну третіх осіб внаслідок ДТП з вини особи, відповідальність якої застрахована. За договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 ліміт відповідальності страховика при експлуатації кожного окремого забезпеченого ТЗ становить за: заподіяння шкоди життю та здоров`ю третіх осіб 50000 грн; за заподіяння моральної шкоди третім особам не відшкодовується; завдання збитку майну третіх осіб 100000 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність водія трамвая «ТЗМ» ОСОБА_2 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Гардіан»за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 від 01.112018 року із лімітом відповідальності страховика при експлуатації кожного окремого забезпеченого ТЗ за завдання збитку майну третіх осіб у розмірі 100000 грн. Згідно пункту 10.6.2. договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 у разі завдання збитків майну третіх осіб розмір збитків визначається у разі фізичного знищення ТЗ у розмірі дійсної вартості ТЗ до ДТП та витрат по евакуації ТЗ з місця ДТП за вирахуванням вартості залишків ТЗ (вартості ТЗ безпосередньо після настання страхового випадку). ТЗ вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт ТЗ перевищують вартість ТЗ на день настання страхового випадку до ДТП. Якщо власник ТЗ не згоден з визнанням ТЗ фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між дійсною вартістю ТЗ до та після ДТП, а також витрати по евакуації ТЗ з місця ДТП. Відповідно до висновку експерта № 22-2974 транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 05 вересня 2022 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року, судовим експертом Івахнюк В. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 18.11.2019 року, складає 262075,00 грн. У пункті 1.3 висновку експерта № 22-2974 у розділі дослідження зазначено, що вартість відновлювального ремонту механічних пошкоджень автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 18.11.2019 року становить 475095 грн. У пункті 1.5 висновку експерта № 22-2974 у розділі дослідження зазначено, що ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП 18.11.2019 року становить 262075,00 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 262075 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, у зв`язку з тим, що його ремонт є економічно необґрунтованим, оскільки згідно висновку експерта № 22-2974 транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 05 вересня 2022 року вартість матеріального збитку визначається за ринковою вартістю автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди. Визначаючи розмір страхового відшкодування на підставі висновку експерта № 22-2974 транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 05 вересня 2022 року, суд першої інстанції, керуючись положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходив з того, що з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» відповідно до ліміту відповідальності страховика, передбаченого п. 3.4.3. договору, підлягає стягненню на користь позивача 100000 грн. Проте, судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, помилково застосовані положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до правовідносин сторін, не враховано, що відшкодування завданої позивачу шкоди страховиком мало відбуватися в порядку, визначеному договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року укладеному між КП «Одесміськелектротранс» та ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», позивачу як власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є фізично знищений, відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Ураховуючи думку учасників процесу, які не заперечували проти дослідження висновку експерта, ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання долучено до матеріалів справи висновок експерта № 50/23-Е транспортно-товарознавчої експертизи, складений 16 жовтня 2023 року судовим експертом Вітвіцьким І.І. Відповідно до висновку експерта № 50/23-Е транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 16 жовтня 2023 року, судовим експертом Вітвіцьким І.І., ринкова вартість належного ОСОБА_1 транспортного засобу Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.11.2019 року, складає 80072,06 грн. Визначаючи розмір страхового відшкодування колегія суддів враховує розрахунки наведені у висновку експерта № 50/23-Е товарно-транспортної експертизи щодо визначення вартості автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.11.2019 року складає 80072,06 грн, який є належним та допустимим доказом у розумінні статей 77, 78 ЦПК України. Із матеріалів справи вбачається, що у висновку експерта № 50/23-Е товарно-транспортної експертизи, складеному судовим експертом 16 жовтня 2023 року зазначено, що висновок підготовлено у справі № 522/7272/21 та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Разом з тим, ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» не надано до суду належних та допустимих доказів щодо вартості пошкодженого транспортного засобу Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, так і доказів на спростування висновку експерта № 50/23-Е товарно-транспортної експертизи від 16.10.2023 року. Відповідач ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», представник якого приймав участь в суді як першої, так і апеляційної інстанції, не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про проведення у справі експертизи. Проте, із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи ТДВ «Страхова компанія«Гардіан» не зверталося. Колегія суддів вважає, що оскільки витрати на відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищують його вартість на момент ДТП, що з точки зору такої загальної засади цивільного судочинства як розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) означає, що його ремонт є економічно необґрунтованим, а відтак, наділяє статусом фізично знищеного транспортного засобу, тому вартість шкоди завданої власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 складає 182002,94 грн, як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (262075 грн - 80072,06 грн). Як зазначалося вище, за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 ліміт відповідальності страховика при експлуатації кожного окремого забезпеченого ТЗ становить за завдання збитку майну третіх осіб 100000 грн. Ураховуючи положення укладеного між КП «Одесміськелектротранс» та ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534, колегія суддів вважає, що з відповідача ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 100000 грн в межах ліміту відповідальності. Слід зазначити, що як помилкове застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до правовідносин сторін, так і не встановлення вартості автомобіля після ДТП не призвело до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан». Доводи апеляційної скарги ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» про те, що страхувальник у передбачений договором добровільного стархування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів 3-х денний строк не повідомив страховика про настання події, чим порушив умови п. 7.2.5 договору, що є підставою для виплати страхового відшкодування, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Відповідно до статті 979 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно до пункту 5 частини першої статті 21 Закону України «Про страхування», в редакції на час виникнення правовідносин, страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Стаття 991 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин, визначає підстави для відмови від здійснення страхової виплати. Пунктом 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик, в редакції на час виникнення правовідносин, має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно пункту 7.2.5 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 страхувальник зобов`язаний письмово повідомити страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком, в строк, передбачений пунктом 8.1.5 договору, і діяти згідно з умовами визначеними у розділі 8 договору. Пунктом 8.1.5 договору передбачено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту, коли страхувальнику стало відомо про подію, яку може буди визнано страховим випадком, повідомити страховика за цілодобовим телефону. Пунктом 12.1.4 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 передбачено, що підставами для відмови страховика у здійсненні виплати страхового відшкодування є неповідомлення або несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, та або якщо факт не підтверджується компетентними державними органами, без поважних на це причин у строки, визначені у розділі 8 Договору, або створення страхувальником перешкод у визначені обставин, характеру і розміру заподіяного збитку. В апеляційній скарзі ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», посилаючись на порушення страхувальником умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів Т-У-У/2018/534 щодо несвоєчасного повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, при цьому не зазначає обставин неможливості страховика встановити факт ДТП, яка сталася 18.11.2019 року, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» мало всі можливості для встановлення причин та обставин її настання, розміру заподіяної шкоди, у судовому засіданні не зазначило, в чому саме полягає порушення його прав несвоєчасним повідомленням про ДТП. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів, як то передбачено статтею 81 ЦПК України і є його процесуальним обов`язком, на підтвердження обставин неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, суд же відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Апеляційна скарга ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» не містить доводів щодо встановленої судом першої інстанції вартості транспортного засобу до ДТП. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», який приймав участь в судовому засіданні із клопотанням про призначення судової експертизи не звертався, із наданим позивачем висновком експерта № 50/23-Е транспортно-товарознавчої експертизи, складеним 16 жовтня 2023 року, погодився. Судом встановлено і сторонами не заперечується, що КП «Одесміськелектротранс» повідомив ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» про настання події ДТП, яка сталася 18.11.2019 року лише 09.09.2020 року. КП «Одесміськелектротранс» про причини несвоєчасного повідомлення зазначало, що працівниками поліції за фактом ДТП, яка сталася 18.11.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 167208 від 18.11.2019 року, в якому винним у скоєнні ДТП зазначено водія автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 07.07.2020 року, через вісім місяців після ДТП, працівниками поліції складено інший протокол, в якому винним у вчиненні ДТП зазначено водія трамвая ОСОБА_2 КП «Одесміськелектротранс» не було повідомлено ні про складання адміністративного протоколу від 07.07.2020 року, ні про розгляд адміністративної справи стосовно водія ОСОБА_2 . Вказані обставини сторонами не заперечувалися. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2020 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.11.2019 року закрито, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що причини не своєчасного повідомлення ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» про настання події, що має ознаки страхового випадку, є поважними причинами неналежного виконання страхувальником КП «Одесміськелектротранс» умов договору, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» страхованого відшкодування, яке знаходиться в межах страхового ліміту відповідальності страховика. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних, то суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов`язання між позивачем та відповідачами з приводу невиконання грошового зобов`язання за наслідком відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП може виникнути лише після набрання рішенням законної сили, а не з моменту ДТП, а тому суд відмовив в задоволенні позову в цій частині. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, з огляду на таке. У поданій позивачем апеляційній скарзі містяться заперечення стосовно мотивів з яких суд виходив під час прийняття оскаржуваного рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які викладені в мотивувальній частині рішення. Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. У пунктах 44 та 45 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання. В даному випадку, між позивачем та КП «Одесміськелектротранс» договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з відповідачаКП «Одесміськелектротранс» на користь позивача майнової шкоди, яке не виконувалось відповідачем, не ухвалювалось. За таких обставин, оскільки конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди не відбулося, прострочення КП «Одесміськелектротранс» не настало, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для стягнення з відповідачаКП «Одесміськелектротранс» на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат відсутні, що повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, провадження № 61-12530св18. Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі № 445/370/19 є необґрунтованими, оскільки правовідносини та обставини у зазначеній справі та у справі, яка переглядається, не є подібними. У справі № 445/370/19 суди встановили, що в силу положень статті 625 ЦК України, статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач має право на отримання 3 % річних від суми несплаченого страхового відшкодування з урахування індексу інфляції за весь час прострочення та пені. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»» залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 02 лютого 2024 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов Н.В. Стахова