Ухвала КАС ВС № 640/14654/22

УХВАЛА 05 лютого 2024 року м. Київ справа №640/14654/22 адміністративне провадження №К/990/3455/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 640/14654/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,- УСТАНОВИВ: 06.09.2022. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання його рішення від 20.09.2011 №1251 - VI «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі»; - зобов`язати відповідача впродовж 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/14654/22 в рішенні від 27.08.2014 №5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси», у новій редакції та змін до нього, оприлюднити інформацію про кадастрові номери земельних ділянок, технічне облаштування з посиланням на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000. №507, права власності на такі будівлі та споруди із зазначенням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна, витрати на технічне облаштування із зазначенням відповідного рішення, уповноважених осіб з організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів із зазначенням Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; підстави виключення з переліку та зменшення площ, крім посилання на рішення щодо таких змін не пізніше другого пленарного засідання, яке відбудеться з часу набрання законної сили рішенням у справі №640/14654/22, прийняти рішення відповідно до п.1.3 додатку 1 затвердженого п.1 рішення від 20.09.2011 №1251 - VI «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі», підпункту 14.1.229 Податкового кодексу України про встановлення правил щодо відповідальності та збереження транспортного засобу на спеціально відведених автостоянках; - стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у задоволенні позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. 26.01.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 640/14654/22 за вищевказаним позовом. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята 18.12.2023 та в цей же день складено її повний текст. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 26.01.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. При вирішенні питання щодо поважності наведених заявницею причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного. Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Одночасно з касаційною скаргою позивачкою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 640/14654/22, в якому вона просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що в неї немає юридичної освіти, коштів на представника та у зв`язку з тим, що вона є стороною у інших справах та має також вчиняти дії щодо оскарження рішень у них. Крім того, скаржниця вказує на те, що військова агресія Російської Федерації проти України, постійні повітряні тривоги та проблеми з електропостачанням стали перешкодою для вчасної подачі касаційної скарги, а відтак ці обставини вказують на існування поважних причин пропуску строку і відповідно свідчать про наявність підстав для поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги на оскаржувані рішення. Оцінюючи наведені скаржницею обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Стосовно посилання скаржниці на те, що вона не є спеціалістом в галузі права та на відсутність коштів на оплату послуг адвоката, колегія суддів зазначає, що маючи намір оскаржити рішення судів попередніх інстанції в касаційному порядку, скаржниця мала змогу звернутися до відповідного центру з надання безоплатної правової допомоги, право на яку мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, що передбачено Конституцією України та Законом України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу». А відтак, колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржниці, виникнення організаційних складнощів, які спричинили пропущення строку на касаційне оскарження є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що позивачка як сторона у справі зобов`язана в розумні строки цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Стосовно доводів скаржниці щодо проблем з електропостачанням та з постійними повітряними тривогами, колегія суддів зазначає, що періодичне відключення електроенергії є суб`єктивним чинником, який не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру, а відтак, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги. Позивачка не може та не повинна намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у неї на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням нею процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо своєчасного подання касаційної скарги. Крім того, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою та без надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які обумовили пропуск строку на подання касаційної скарги. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржницею причин пропуску такого строку поважними. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Окрім того відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4). Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає про наявність підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 та Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2019 у справі №522/15736/17 у подібних правовідносинах. Колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах. В справі №520/12022/17 на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 11.09.2019 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження було рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки комунальної власності для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, яке оскаржувалось з підстав обмеження законного інтересу позивачки щодо безоплатного паркування транспортного засобу на спірному майданчику. В справі №522/15736/17 на постанову Верховного Суду України від 06.09.2019 у якій скаржниця посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження були дії відповідача щодо надання позивачу недостовірної та неповної інформації з питань, зазначених у його запиті на інформацію від 07.08.2017 № ЗПИ -539. Натомість у цій справі предметом оскарження є бездіяльність Одеської міської ради щодо невиконання ухваленого нею рішення від 20.09.2011 №1251 - VI "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м.Одесі", що, на думку позивачки, обмежує її право на доступ до інформації щодо володіння, користування та розпорядження конкретним комунальним майном та законний інтерес щодо отримання належних послуг з паркування свого транспортного засобу у м. Одесі. А відтак, зазначене виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними. Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Водночас, колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України визначені й інші підстави касаційного оскарження, за умови наведення яких, Верховним Судом може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження у цій справі. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження. В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Окрім того, згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору складав 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем розмір судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн. Як видно з оскаржуваних судових рішень позов у цій справі містить одну позовну вимогу немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у цій справі становила 992,40 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1587,84 грн. Скаржниця не додала до касаційної скарги документ про сплату судового збору. Отже, скаржниці необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України) та документа про сплату 1587,84 грн судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху). Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 640/14654/22 залишити без руху. Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко, Судді Верховного Суду