Постанова 4811 № 442/6384/23

Справа № 442/6384/23 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б. Провадження № 22-ц/811/2944/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Назар Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2023 року,- ВСТАНОВИВ: у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_2 . В обґрунтування скарги покликається на те, що на виконанні у Дрогобицькому відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 65188076, яке включає в себе різні виконавчі провадження щодо стягнення платежів до державного бюджету та стягнення коштів на утримання дитини, боржником у яких виступає ОСОБА_2 . Стверджує, що постановою державного виконавця від 11 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження № 25780960 з виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/3 частини від усіх його доходів. Зазначає, що 06 вересня 2023 року звернулася до державного виконавця із заявою про здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 25780960, однак такий здійснено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме, нараховано суму заборгованості за період з 07 жовтня 2007 року по 07 жовтня 2009 року в розмірі 150 431,88 грн., що не відповідає дійсності. Вважає, що здійснюючи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, державний виконавець неправомірно нараховувала суму заборгованості в національній валюті без зазначення її еквіваленту в євро, оскільки саме в іноземній валюті необхідно нараховувати заборгованість зі сплати аліментів, зважаючи на те, що боржник отримував заробітну плату в іноземній валюті. Вказує, що уже зверталася зі скаргами на дії державного виконавця щодо зазначених обставин, що були предметом розгляду судів, які встановили неправомірність зазначення загального гривневого еквіваленту в розрахунок заборгованості по сплаті аліментів. Наголошує, що розрахунок заборгованості є неповним, оскільки не вказано дати зарахування аліментних коштів на депозитний рахунок Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та не зазначено офіційного курсу відповідної валюти, встановленого Національним банком України, на день платежу, що позбавило її можливості перевірити правильність розрахунку заборгованості. Крім того, форма розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем 06 вересня 2023 року, не відповідає формі розрахунку, яка встановлена законодавчо. Звертає увагу, що на рахунок Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у травні 2021 року поступило 4509,40 грн., а не 4224,20, як зазначено в розрахунку, у червні 2021 року 2169,35 грн., а не 2454,35 грн., у вересні 2021 року 3824,24 грн., а не 2928,41 грн., у жовтні 2021 року 463,50 грн., а не 1359,83 грн., відтак сума заборгованості, розрахована державним виконавцем не відповідає дійсності. З наведених підстав просить: -визнати неправомірними дії державного виконавця в особі заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по аліментах від 06.09.2023 у виконавчому провадженні 25780960 та зобов`язати усунути порушення; -скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 06.09.2023 у виконавчому провадженні реєстраційний № 25780960; -зобов`язати державного виконавця в особі заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 25780960 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовлено. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що розрахунок заборгованості від 06 вересня 2023 року відповідає формі, визначеній в додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, є помилковими, оскільки розрахунок заборгованості від 06 вересня 2023 року містить лише 6 розділів, в той час як в додатку 15 передбачено 8 розділів, крім того, назви розділів у розрахунку від 06 вересня 2023 року не відповідають встановленій формі. Зазначає, що не просила вносити додаткові розділи в розрахунок, а тільки заповняти уже наявні розділи відповідно до встановленої форми, а положення законодавства не забороняють вносити в розрахунок дату поступлення коштів. Вважає, що дата перерахування державним виконавцем коштів на її банківський рахунок не є датою виконання судового рішення, оскільки датою фактичного виконання судового рішення є дата надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби, яка хоч і діє від імені держави, однак виступає отримувачем коштів в інтересах стягувача. Вказує, що якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити повністю. ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, в якому просила забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. 19 січня 2024 року Дрогобицький відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Однак, приєднавшись до системи відеоконференцзв`язку, виявилось технічно неможливим встановити зв`язок з представником Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з незалежних від суду причин. Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відео конференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Оскільки ОСОБА_1 , не з`явилася в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а судом апеляційної інстанції вжито усіх необхідних заходів для надання представнику Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції можливості участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак, з незалежних від суду причин державний виконавець не зміг взяти участь в судовому засіданні, беручи до уваги, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів покладено на заявника, зважаючи на те, що явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, колегія суддів вважає за можливим розглядати справу за відсутності учасників справи. В судове засідання не з`явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Оскільки текст постанови складено 06 лютого 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 29 січня 2024 року, датою ухвалення постанови є саме 06 лютого 2024 року. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем правильно розраховано суми платежів з перерахунком в євро станом на день платежу, а форма розрахунку заборгованості відповідає додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, яким не передбачено розділу, де б зазначалася дата зарахування аліментних коштів на депозитний рахунок та офіційний курс відповідної валюти, встановлений НБУ на день платежу. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Згідно з ч. 1,2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України відповідно до ст. 195 СК України. Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом. Частиною 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Пунктом 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Судом встановлено, що на виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 65188076, про стягнення боргу з ОСОБА_2 , до складу якого входить виконавче провадження № 25780960 з виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009 року і до досягнення ним повноліття. З матеріалів справи вбачається, що державними виконавцями неодноразово здійснювалися розрахунки заборгованості зі сплати аліментів боржником, які є чинними. Зокрема, згідно з розрахунком заборгованості від 29 січня 2018 року за період з 07 жовтня 2007 року до 06 жовтня 2009 року борг становить 4521,88 євро та 3606,88 грн. Згідно з розрахунком заборгованості від 15 грудня 2017 року за період з 06 жовтня 2009 року до 30 листопада 2017 року борг становить 8941,33 євро та 248,45 грн. Згідно з розрахунком заборгованості від 08 лютого 2021 року за період 01 грудня 2017 року до 30 вересня 2020 року борг становить 3185, 06 євро. 16 січня 2023 року державним виконавцем складено розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 01 січня 2023 року заборгованість у боржника зі сплати аліментів становить 12126,39 євро та 123526,47 грн. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 22 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково неправомірними дії державного виконавця заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах від 16 січня 2023 року у виконавчому провадженні № 25780960, скасувавши такий розрахунок та зобов`язавши державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 25780960 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». В задоволенні решти вимог скарги відмовлено. Згідно з листом Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 серпня 2023 року № 34402 19 липня 2023 року на виконання вимог ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року у справі № 442/443/23 здійснено розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №25780960, а саме перерахунок з національної грошової одиниці у валюту євро стягнутих з ОСОБА_2 коштів заборгованості зі сплати аліментів згідно з офіційним курсом НБУ на день платежу. 06 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про надання їй розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 25780960 станом на 01 вересня 2023 року. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах, складеним 06 вересня 2023 року заступником начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т., заборгованість у боржника зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2023 року становить 15 860,25 євро. Однак, вищезазначений розрахунок заборгованості не відповідає вимогам щодо його повноти та форми. Форма розрахунку заборгованості зі сплати аліментів встановлена додатком 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, згідно з яким в розрахунку заборгованості зазначається: місяць/рік; розмір доходу/середня заробітна плата для працівника для цієї місцевості; розмір аліментів, визначений у виконавчому документі; сума аліментів, яка підлягає стягненню; сплачена боржником/стягнута виконавцем; заборгованість станом на 30 число поточного місяця; сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження; сукупний розмір заборгованості. У розрахунку заборгованості, складеному 06 вересня 2023 року заступником начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т., зазначено рік та місяць, а також суму сплачену боржником/стягнуту виконавцем за період з жовтня 2020 року по серпень 2023 року. Разом з тим, не зазначено розмір заборгованості станом на 30 число поточного місяця та сукупний розмір заборгованості боржника в кожному місяці протягом періоду, за який визначалася заборгованість. Крім того, в розрахунку заборгованості по аліментах, складеному 06 вересня 2023 року, зазначено, що за період з 07 жовтня 2007 року по 07 жовтня 2009 року борг становить 4521,88 євро та 3606,88 грн., що дорівнює 150 431,88 грн. З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по аліментах, складеного 29 січня 2018 року заступником начальника Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мацюпою А.А., вбачається, що за період з 07 жовтня 2007 року по 07 жовтня 2009 року така становить 4521,88 євро та 3 606,88 грн. Оскільки відповідач отримував заробітну плату у валюті, той й заборгованість по аліментам належить розраховувати саме в тій валюті, в якій була виплачена заробітна плата. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 522/4045/13-ц. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц та у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2023 року у справі № 2-1540/12. Належним виконанням рішення є стягнення суми в іноземній валюті за курсом валюти на дату платежу, а у випадку виконання рішення частинами - за курсом валюти на дату кожного з платежів. Отже, в розрахунку заборгованості від 06 вересня 2023 року державним виконавцем невірно зазначено, що розмір заборгованості боржника за період з 07 жовтня 2007 року по 07 жовтня 2009 року дорівнює 150 431,88 грн., оскільки такий становить 4521,88 євро та 3606,88 грн. Крім того, в розрахунку заборгованості, складеному 06 вересня 2023 року заступником начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т., допущено невідповідність розміру сплаченої заборгованості періоду, за який така сплачена, а саме, за травень 2021 року, червень 2021 року, вересень 2021 року та жовтень 2021 року. Зокрема, в розрахунку заборгованості від 06 вересня 2023 року зазначено, що у травні 2021 року боржником сплачено 4224,20 грн., у червні 2021 року 2454,35 грн., у вересні 2021 року 2928,41 грн., а у жовтні 2021 року 1359,83 грн., що суперечить наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 19 травня 2021 року грошові кошти в розмірі 1235 грн., що надійшли 07 травня 2021 року, та 190 грн., що надійшли 17 травня 2021 року, на виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, а в загальному 1425 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 20 травня 2021 року грошові кошти в розмірі 442,25 грн., що надійшли 12 травня 2021 року, та 2356,95 грн., що надійшли 18 травня 2021 року, на виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, а в загальному 2799,20 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 04 червня 2021 року грошові кошти в розмірі 285 грн., що надійшли 28 травня 2021 року на виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ПриватБанк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 11 червня 2021 року грошові кошти в розмірі 1727,10 грн., що надійшли 09 червня 2021 року на виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 18 червня 2021 року грошові кошти в розмірі 442,25 грн., що надійшли 14 червня 2021 року на виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 20 вересня 2021 року грошові кошти в розмірі 463,50 грн., що надійшли 10 вересня 2021 року, та 2464,91 грн., що надійшли 16 вересня 2021 року, на виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, а в загальному 2928,41 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 01 жовтня 2021 року грошові кошти в розмірі 896,33 грн., що надійшли 29 вересня 2021 року на виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Розпорядженням державного виконавця № 25780960 від 19 жовтня 2021 року грошові кошти в розмірі 463,50 грн., що надійшли 11 жовтня 2021 року на виконання виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року перераховано на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ПриватБанк». Отже, в травні 2021 року на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року, боржником сплачено 4509,20 грн., у червні 2021 року 2169,35 грн., у вересні 2021 року 3824,74 грн., а у жовтні 2021 року 463,50 грн., а не так, як зазначено за відповідний період у в розрахунку заборгованості по аліментах, складеному державним виконавцем 06 вересня 2023 року. Враховуючи наведене,колегія суддів приходить до висновку про те, що розрахунок заборгованості по аліментах, складений 06 вересня 2023 року заступником начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. є неповним, не відповідає в повній мірі вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, а також документам, що підтверджують розмір та період сплати боржником заборгованості по аліментах, та чинним розрахункам заборгованості, що є підставою для визнання його неправомірним та скасування. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити постанову, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Визнати неправомірними дії державного виконавця в особі заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по аліментах від 06 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № 25780960. Скасувати розрахунок заборгованості по аліментах від 06 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № 25780960. Зобов`язати державного виконавця в особі заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 25780960 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Постанова складена 06.02.2024 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк