Постанова Київський апеляційний суд № 359/8072/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА[1] ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Осипчука М.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Осипчука Миколи Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 05.08.2023 о 23 год. 10 хв.по вул. Вербицького у с. Вишенки Київської області керував транспортним засобом «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд за згодою водія на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер» (результат 0,41%), тобто порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року, захисник Осипчук М.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, результати огляду на стан алкогольного сп`яніння є недійсними згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатом технічного приладу «Драгер», однак працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Також апелянт стверджує, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки є небезперервним і в повному обсязі не відтворює обставини події, зокрема в тій частині, де ОСОБА_1 наполягав на огляді у закладі охорони здоров`я. Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що 02.10.2023 подав заяву про видачу копію постанови, однак копію оскаржувану постанову сторона захисту отримала лише 10.10.2023, що унеможливило вчасне оскарження постанови, позаяк, на переконання апелянта, без змісту оскаржуваного рішення неможливо належним чином вмотивувати доводи апеляційної скарги. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити захиснику Осипчуку М.В. строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року, оскільки матеріали справи не містять даних на спростування обставин, вказаних апелянтом. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , захисника Осипчука М.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, на переконання суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. В рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечував, що вживав алкогольні напої. Наполягав, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» не погодився із результатом та просив працівників поліції пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 199679 від 05.08.2023 ОСОБА_1 05.08.2023 о 23 год. 10 хв.по вул. Вербицького у с. Вишенки Київської області керував транспортним засобом «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд за згодою водія на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер» (результат 0,41%), тобто порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено. Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із обставинами, зафіксованими на бодікамеру: працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 ; роз`яснили йому процесуальні права та провели огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер» - результат 0,41%, з яким ОСОБА_1 незгоди не висловив. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив про те, що вину визнає та з протоколом згоден. Доводи апелянта про те, що відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського є неналежним доказом з огляду на те, що не є безперервним, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки на відеозаписі зафіксовано фактичні обставини, які містять достатній обсяг необхідної інформації, що є беззаперечним доказом на підтвердження винуватості за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені апеляційним судом докази є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено у встановленому Законом порядку, порушень, які були би підставами для визнання його недійсним під час апеляційного розгляду не встановлено. Твердження ОСОБА_1 про те, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу, він висловив незгоду з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладжу «Драгер» та наполягав відвезти його до лікаря-нарколога, - є неспроможними, оскільки будь-які дії особи після складання та підписання протоколу за наслідками проведення огляду на стан сп`яніння в порядку, передбаченому Законом, не тягнуть за собою правових наслідків та, відповідно, не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення. Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИЛА: Клопотання захисника Осипчука Миколи Володимировичазадовольнити. Поновити захиснику Осипчуку Миколі Володимировича строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року. Апеляційну скаргу захисника Осипчука Миколи Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О. М. Сітайло Справа № 33/824/344/2024 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Ткаченко Д.В. Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.