Постанова Київський апеляційний суд № 379/540/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року місто Київ. Справа №379/540/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1568/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В. за участю секретаря судового засідання Рябошапка М.О. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року (у складі судді Музиченко О.О., повний текст складено 13.10.2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, витребування земельної ділянки ВСТАНОВИВ Позивач ОСОБА_1 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з указаним позовом /у новій редакції/, в якому просить суд: 1 - визнати протиправним та скасування рішення Таращанської міської ради від 18 серпня 2020 року №І089-77-VІІ «Про надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам», яким надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 ; 2 - визнати протиправним та скасування рішення Таращанської міської ради від 22 вересня 2020 року № 1118-78-VІІ «Про затвердження землевпорядної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам в межах міста Тараща», яким затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах м. Тараща Таращанської міської ради Таращанського району Київської області, виготовлену ФОП ОСОБА_4 , та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.10 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008; 3 - витребувати земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0.10 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008 у ОСОБА_2 на користь громади в особі Таращанської міської ради. Позов обґрунтовано тим, що 29.01.1986 рішенням виконкому Таращанської міської ради № 13 позивачу ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку розміром 600 кв.м під будівництво житлового індивідуального будинку із земель міськфонду по АДРЕСА_2 . Тим же рішенням виконкому виконкому Таращанської міської ради № 13 від 29.01.1986 ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку розміром 600 кв.м під забудову житлового будинку по АДРЕСА_1 . Вказані садиби АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 межують з земельною ділянкою садиби АДРЕСА_1 . Житловий будинок на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в 1990-х роках став безгосподарним і був повністю зруйнований, а згодом ліквідований. Вивільнену земельну ділянку садиби АДРЕСА_1 , площею 0,098 га було фактично розділено власниками садиб АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ( ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ). 26 жовтня 2006 року рішенням Таращанської міської ради Київської області № 47-5-V «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам» позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , площею 0,10 га. 29 січня 2015 року рішенням Таращанської міської ради № 734-56-VI (пункт 3.2.) було скасовано рішення Таращанської міськради № 47-5-V від 26.10.2006 в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації про безоплатну передачу земельної ділянки по АДРЕСА_3 , площею 0,10 га у приватну власність. Постановою Таращанського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року визнано незаконним вищевказаний пункт 3.2. рішення Таращанської міської ради № 734-56-VI від 29 січня 2015 року в частині скасування надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, а також визнано незаконним п. 3.1. рішення Таращанської міськради № 787-59-VI від 28 квітня 2015 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,04 га. У 2017 році на замовлення ОСОБА_1 було розроблено проектну документацію на земельну ділянку, площею 0,1145 по АДРЕСА_2 , яка включила в себе земельну ділянку площею 0,4 га по АДРЕСА_1 . Вказаний проект разом із заявою подано на погодження до Таращанської міської ради Київської області. Однак, рішенням Таращанської міської ради Київської області від 21 листопада 2017 року №471-32- VІІ «Про затвердження технічної документації на земельну ділянку» позивачу відмовлено в погодженні цієї технічної документації. У 2018 році на замовлення ОСОБА_1 Білоцерківським міськрайонним відділом Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 322441010:01:092. Однак, вказану технічну документацію повернуто Таращанською міською радою позивачеві без розгляду з посиланням на те, що частина земельної ділянки перебуває у користуванні ОСОБА_2 . 18 серпня 2020 року рішенням Таращанської міської ради від №1089-77- VІІ «Про надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам» надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . 22 вересня 2020 року рішенням Таращанської міської ради від №1118-78- VІІ «Про затвердження землевпорядної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам в межах міста Тараща» затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах м. Тараща Таращщанської міської ради Таращанського району Київської області, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку в межах АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008 Позивач вважає вищевказані рішення Таращанської міської ради від 18 серпня 2020 року №1089-77-VII та від 22 вересня 2020 року №1118-78-VII про надання відповідачу ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації, її затвердження та передачу земельної ділянки у приватну власність незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті при наявності чинного рішення Таращанської міської ради Київської області № 47-5-V від 26 жовтня 2006 року про надання йому ( ОСОБА_1 ) дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 . Земельні ділянки, надані позивачу та відповідачу, фактично накладаються одна на одну в розмірі 0,04 га і раніше відносилися до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка була розділена рішеннями Таращанської міської ради Київської області від 26 жовтня 2006 року № 47-5-V та від 24 травня 2005 року № 375-22-ІV між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що надання органом місцевого самоврядування дозволу на розробку проєкту землеустрою одночасно йому та відповідачу ОСОБА_2 щодо однієї і тієї ж земельної ділянки (в частині, шо накладається), є таким, що суперечить вимогам законодавства, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки. Тому інтереси позивача, який раніше звернувся за дозволом на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, порушені. Надання йому дозволу дало правомірні, небезпідставні сподівання та очікування, що після розробки проєкту землеустрою земельну ділянку йому буде надано, якщо для цього не буде законних перешкод. Враховуючи те, що він ( ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 є сусідами, суміжними землекористувачами і тривалий час фактично володіли та користувалися спірною земельною ділянкою спільно та відкрито; що позивач та ОСОБА_5 одночасно подали заяви та отримали рішення про надання їм дозволів на виготовлення проектної документації на відведення земельних ділянок, що входять у межі спірної земельної ділянки ще у 2006 році; за заявою позивача вже сформована згідно з проектом землеустрою ДП «Центр ДЗК» земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 322441010:01:092, - Таращанська міська рада, всупереч застереженням, які містяться у частині сьомій статті 118 ЗК України, розглядаючи клопотання відповідача ОСОБА_2 , яке надійшло пізніше, не пересвідчилась у відповідності розташування об`єкта вимогам законодавства та не врахувала вимог норм законів та підзаконних актів, чим суттєво порушила права позивача на отримання у власність земельної ділянки. На підставі цього, а також вказуючи на невідповідність підстав надання відповідачу у власність земельної ділянки, позивач просив скасувати вищевказані рішення Таращанської міської ради від 18 серпня 2020 року №1089-77-VII та від 22 вересня 2020 року №1118-78-VII. Стверджуючи про незаконність рішення Таращанської міської ради від 22 вересня 2020 року №1118-78-VII, на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України просив витребувати земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0.10 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0008, у ОСОБА_2 на користь громади в особі Таращанської міської ради. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_1 - Прилуцька Ніна Миколаївна , 08 листопада 2023 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального і порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що позивач не звертався до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи, а тому суд не міг самостійно зробити висновок про наявність чи відсутність речових прав позивача, є помилковим. Оскільки сам суд дійшов до висновку, що без проведення земельно-технічної експертизи неможливо з`ясувати обставини справи, а тому суд мав самостійно призначати відповідну експертизу, керуючись ст.. 103 ЦПК України. Разом з тим зазначає, що матеріали справи містять достатньо доказів, які дозволяють зробити відповідні висновки. Так, зведений кадастровий план земельної ділянки, що виготовлений у 2023 році сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_8 (кваліфікаційний сертифікат 013795), який працює у КОФ ДП «Центр ДЗК» БМРВВ, є належним і достатнім доказом того, що зазначені вище земельні ділянки дійсно накладаються одна на одну. Адже такий висновок зробив сертифікований спеціаліст у сфері землевпорядкування і підтвердив не лише факт перетину ділянок, а й указав площу перетину -0,0336 га, що показано на відповідному плані. Зазначає, що сертифікований інженер-землевпорядник в силу ЗУ «Про землеустрій» має право розробляти документацію із землеустрою, в силу закону є відповідальним за якість робіт із землеустрою, а тому зведений кадастровий план, виготовлений таким спеціалістом, з огляду на принцип розумності, не повинен ставитися під сумнів без об`єктивних на те причин. Щодо посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду у справі №515/1315/18 від 31 травня 2023 року, скаржник зазначає, що районний суд застосував лише частину правового висновку, який викладений у цьому рішенні касаційного суду. Так, Верховний Суд у вказаній справі зробив такий висновок: «У такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити судову експертизу». Тобто Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку, що у разі необхідності проведення земельно-технічної експертизи, та неможливості встановити обставини справи без її проведення, суд може призначити таку експертизу. Крім того, відповідно до частини першої статті 106 ЦПК України надання учасником справи суду висновку експерта є його правом, а не обов`язком. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №363/4879/17. Звертає увагу на те, що обставина дійсного накладання земельних ділянок одна на одну, також, встановлена рішенням ДП «Центр ДЗК» №РВ-68001522012023 від 19 червня 2023 року, в якому площа співпадіння визначена у розмірі 33,5582 (одиниця виміру не вказана). Крім того, на схемі розміщення земельної ділянки, яку ОСОБА_1 додавав до своєї заяви від 29 вересня 2006 року щодо надання йому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , чітко зазначено: - розмір ділянки, яку позивач просив надати йому у власність (17.0*25,8-438,6 кв.м., що еквівалентно 0,04386 га), яка повністю прилягає до раніше наданої йому ділянки рішенням №13 від 29 січня 1986 року розміром 600 кв.м. (разом ці ділянки складають ділянку розміром 0,10 га, дозвіл на розробку технічної документації на яку ОСОБА_1 надано рішенням Таращанської міської ради № 47-4-V від 26 жовтня 2006 року); - розташування земельної ділянки розміром 0,04386 та земельної ділянки розміром 600 кв.м. відносно АДРЕСА_4 та інших вулиць, що зазначені на схемі. Суд першої інстанції, маючи у розпорядженні вищезазначені докази, не надав їм жодної оцінки, не оцінив належність, достовірність цих доказів. Посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, позивач зазначає, що відсутність належної перевірки, формальний підхід до розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його погодження створили передумови для порушення прав ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку сформована за його заявою та поданими ним документами. Вказує, що рішенням Таращенскої міської ради від 22 вересня 2020 року №1118-78-?ІI ОСОБА_2 затверджено землевпорядну документацію та передано земельну ділянку у власність на підставі пункту «а» статті 116 Земельного кодексу України, як користувачу такою земельною ділянкою, тоді як рішенням від 18 серпня 2020 року №1089- 77-VII надано дозвіл на розробку землевпорядної документації щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки на підставі пункту «в» статті 116 Земельного кодексу України. Зазначає, що будівельний паспорт жодним чином не може бути доказом користування земельною ділянкою, а лише свідчить про намір забудови такої земельної ділянки та проектування майбутнього будівництва. Як підтвердив у судовому засіданні представник Таращанської міської ради, спірна земельна ділянка не перебувала у користуванні ОСОБА_2 , а перебувала в оренді у останнього. Зважаючи, що позивач вважав, що у матеріалах справи достатньо належних доказів, які підтверджують перетин спірних земельних ділянок; в процесі судового розгляду інші сторони цієї обставини не заперечували; суд самостійно додаткових доказів не витребовував у жодної із сторін, однак, постановляючи оскаржуване рішення послався на те, що схема розміщення земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл в 2006 році відсутня, в матеріалах справи відсутні допустимі, достовірні і достатні докази того, що земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_2 , на яку в 2006 році позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації, входила земельна ділянка площею 0,4 га з АДРЕСА_1 , адвокатом Прилуцькою Ніною Миколаївною було направлено ряд додаткових доказів для з`ясування таких обставин та усунення неточностей. У відповідь на адвокатські запити надійшли наступні листи: - лист Архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації від 11 жовтня року №28-01-45/537 з додатками; - лист Виконавчого комітету Таращанської міської ради від 20 жовтня 2023 року2023 №2992/03-04вих 13 з додатками; - виправлений зведений план земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . До листа Виконавчого комітету Таращанської міської ради від 20 жовтня 2023 року №2992/03-04вих 13 останній також надав доказ, відповідно до якого Таращанська міська рада раніше не подавала суду, хоча й володіла ним, і який був відсутній у позивача - копію заяви ОСОБА_1 від 29 вересня 2006 року щодо надання йому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 та доданої до неї схеми розміщення земельної ділянки. Такий доказ однозначно підтверджує місцезнаходження земельної ділянки відносно якої 26 жовтня 2006 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації та спростує твердження суду про неможливість підтвердити, що в земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_2 , на яку в 2006 році позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації, входила земельна ділянка площею 0,4 га з АДРЕСА_1 . У зведеному плані, поданому адвокатом суду першої інстанції, в кадастровому номері земельної ділянки: було зазначено «3224410101:01:092:00083», a має бути «3224410101:01:092:0008». З метою уточнення правильності кадастрового номеру, оскільки кадастровий номер складається із 19 цифр, тоді як у першому зведеному плані зазначено 20 цифр, адвокатом подано відповідний запит до землевпорядка. У відповідь отримано виправлений зведений план, який має ключове значення у цій справі. Крім іншого з листа Архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - «Архівний відділ») від 11 жовтня 2023 року №28-01-45/537 виявилася нова обставина, яка раніше не була відома ані позивачу, ані суду і, виходячи з аналізу матеріалів справи, достеменно приймалася відповідачами. Зокрема Архівний відділ вказав, що у наявних документах фонду рішення Таращанської міської ради від 26 жовтня 2006 року за №47-5-? не значиться, але значиться рішення з №47-4-V та надав копію цього рішення та копію Протоколу №4 Таращанської міської ради четвертої сесії V скликання від 26 жовтня 2006 року. 3 наданих Архівним відділом документів убачається, що ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 саме рішенням Таращанської міської ради від 26 жовтня 2006 року №47-4-V. Тобто, у наданих раніше Таращанською міською радою витягу виготовленого на бланку «Тараща, ТОВ «Поліграф», 2006 р. 3 448» та витягу засвідчененому секретарем міської ради ОСОБА_9 03.07.2007, копії яких наявні в матеріалах справи та на які посилався позивач, допущено описки у номері рішення №47-5-V замість №47-4-V. Однак зміст цих усіх рішень є ідентичним - ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 . При цьому повний текст цього рішення усуває питання щодо адреси, оскільки у витягу від 2006 року значиться АДРЕСА_3 , а не

7. Позивач вважає, що наведена обставина, також, може свідчити про навмисне перешкоджання Таращанською міською радою в отриманні у власність позивачем спірної земельної ділянки та затягування відповідних процесів. Зокрема, саме Таращанська міська рада надала позивачу копії із вказаних витягів. Більше того, зазначені витяги неодноразово подавалися в суд у процеси де стороною були обидва відповідачі, однак вказані недоліки документів Таращанською міською радою, як власником та видавником таких документів усунуто не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. 19 грудня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив Таращанської міської ради на апеляційну скаргу, якою просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Вказує, що оскільки правових підстав передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності були відсутні, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Наявність кількох охочих набути права на земельну діяльність не є підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Ha цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16. Зазначає, що твердження позивача про те, що земельні ділянки фактични накладаються одна на одну в розмірі 0,04 га є припущенням, оскільки жодним допустимим та належним доказом не підтверджується. Вказує, що приймаючи рішення Таращанської міської ради № 1089-77-VII від 18.08.2020 «Про надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок», міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України в період прийняття оскаржуваного рішення. Щодо витягу з рішення Таращанської міської ради № 1118-78-?ІІ від 22.09.2020 «Про затвердження землевпорядної документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам в межах міста Тараща» відповідач зазначає, що ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в користуванні гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008. Зазначає, що земельна а ділянка за кадастровим номером 3224410101:01:092:0008 перебувала не в користуванні ОСОБА_2 , а в оренді. В судовому засіданні представник позивача - Прилуцька Н.М. доводи апеляційної скарги підтримала. Представник Таращанської міської ради в судове засідання не прибув, у клопотанні від 05 січня 2024 року просив розглянути справу без їх участі. ОСОБА_2 або його представник в судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причину неявки суд не повідомили. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. У частинах першій-третій статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектар (пункт б) частини першої статті 121 ЗК України). Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Стаття 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Даний орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини. Рішенням виконкому Таращанської міської ради народних депутатів №13 від 29.01.1986 позивачу ОСОБА_1 було надано в безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м під будівництво житлового індивідуального будинку із земель міськфонду по АДРЕСА_2 (бувша садиба померлої ОСОБА_10 по АДРЕСА_5 ), що вбачається з наявних у матеріалах справи копій витягу з протоколу засідання виконкому та рішення №13 (т.1 а.с. 28, 29). 22.12.1998 ОСОБА_1 було видано свідоцтво на право особистої власності на будівлі - домоволодіння АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною копією (т.3 а.с. 50). З доданої позивачем до позову копії витягу з рішення Таращанської міської ради Київської області від 26.10.2006 № 47-5-V вбачається, що позивачу ОСОБА_1 , проживаючому по АДРЕСА_2 , було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_3 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 30). Відповідно до п. 2 цього рішення ОСОБА_1 було зобов`язано використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та дотримуватись вимог ст.ст. 91, 96 Земельного кодексу України. В п.3 рішення доведено ОСОБА_1 , що приступати до використання земельної ділянки без встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документу, що посвідчує право на неї та державної реєстрації - забороняється. Судом установлено з пояснень самого позивача, що він використовував земельну ділянку за рішенням Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-5-V без встановлення її меж в натурі (на місцевості) та без одержання документу, що посвідчує право на неї та державної реєстрації. Доказів розробки ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою на земельну ділянку до 2018 року - суду не надано. Водночас, в матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 , розроблена на замовлення ОСОБА_1 в 2018 році Київською обласною філією ДП «Центр ДЗК» (т.3 а.с. 22-74). В цій технічній документації міститься копія витягу з того ж рішення Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-5-V «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам» (т.3 а.с. 27). Згідно з п.1.1. цього витягу з рішення, було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, гаражного будівництва - згідно додатку №1 та схем розміщення земельних ділянок. Відповідно до наявної копії витягу зі списку громадян, яким надано дозвіл на розробку технічної документації, що є додатком №1 до рішення Таращанської міської ради № 47-5-V від 26.10.2006, - ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 28). З цих документів суд установив, що наявна в матеріалах технічної документації копія витягу з рішення Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-5-V (т.3 а.с. 27, 28) суттєво відрізняється за змістом від копії витягу з цього ж рішення, доданої позивачем до позову (т.1 а.с. 30), оскільки фактично одним і тим же рішенням відповідачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою за різними адресами: по АДРЕСА_6 . Крім того, в наявних у справі матеріалах технічної документації із землеустрою за 2018 рік, як і в матеріалах справи загалом, відсутні схеми розміщення земельних ділянок за 2006 рік, посилання на які міститься в п.п. 1.1. рішення, відповідно до яких позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації. З копії акту від 18.12.2014, складеного членами постійної комісії міської ради з питань містобудування, землекористування, охорони довкілля та екологічної безпеки, вбачається, що при проведенні обмірів земельної ділянки колишньої садиби АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_5 рішенням № 13 від 29.01.1986 виконкому Таращанської міської ради було виділено під забудову житлового будинку земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 із садиби по АДРЕСА_5 (нинішня адреса АДРЕСА_1 ). ОСОБА_1 рішенням № 13 від 29.01.1986 виконкому Таращанської міської ради було виділено під забудову житлового будинку земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_2 . Вказані садиби АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 межують із земельною ділянкою садиби АДРЕСА_1 . Житловий будинок на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в 1990-х роках став безгосподарним і був повністю зруйнований, а згодом ліквідований. Вивільнену земельну ділянку садиби АДРЕСА_1 , площею 0,098 га було фактично розділено власниками садиб АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , земельні ділянки яких межують з вказаною земельною ділянкою, та встановлено огорожі. Рішенням Таращанської міської ради від 24.05.2005 №375-22-IV ОСОБА_5 було передано у власність земельні ділянки площею 0,10 га для будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, та площею 0,025 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Рішенням Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-10-V ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки згідно вказаних рішень ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не виготовляли. Комісія рекомендувала розглянути на черговій сесії міської ради питання щодо скасування рішень міської ради від 24.05.2005 №375-22-IV та від 26.10.2006 № 47-10-V в частині щодо надання земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,098 га зарахувати до земель запасу житлової забудови міськфонду (т.1 а.с. 31). Рішенням Таращанської міської ради від 29.01.2015 № 734-56-VI було скасовано рішення Таращанської міської ради від 24.05.2005 №375-22-IV в частині надання ОСОБА_5 у власність земельних ділянок площею 0,10 га для будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, та площею 0,025 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , залишивши в користуванні земельну ділянку площею 0,06 га, визначену рішенням виконкому Таращанської міської ради №13 від 29.01.1986 року (п.3.1. рішення). Скасовано рішення Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-10-V в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , залишивши в користуванні земельну ділянку площею 0,06 га, визначену рішенням виконкому Таращанської міської ради №13 від 29.01.1986 року (п.3.2. рішення) (т.1 а.с. 35). 07.04.2015 ОСОБА_1 звернувся з заявою до міського голови Таращанської міської ради з проханням надати йому в користування земельну ділянку площею 0,04 га, яка межує з його садибою по АДРЕСА_2 , якою він користувався з 2006 року для ведення городництва, та надати дозвіл на розробку технічної документації з урахуванням раніше виділених 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 37). Рішенням Таращанської міської ради від 28.04.2015 № 787-59-VI ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, що межує з його садибою по АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та наданні її в користування для ведення городництва (т.1 а.с. 39). Постановою Таращанського районного суду Київської області від 01.07.2015 у справі №379/829/15-а було визнано незаконним пункт 3.2 рішення Таращанської міської ради Київської області №734-56-VI від 29.01.2015 року «Про розгляд клопотань і заяв» в частині скасування надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнати незаконним пункт 3.1 рішення Таращанської міської ради Київської області № 787-59-VІ від 28.04.2015 року яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,04 га (т.1 а.с. 40). Додатковою постановою Таращанського районного суду Київської області від 16.02.2016 було скасовано вищевказані пункт 3.2 рішення Таращанської міської ради Київської області №734-56-VI від 29.01.2015 та пункт 3.1 рішення Таращанської міської ради Київської області № 787-59-VІ від 28.04.2015 (т.1 а.с. 46, 47). Підставою для визнання незаконними і скасування відповідних пунктів рішень Таращанської міської ради послугувало порушення процедури прийняття цих рішень, що вбачається з мотивувальної частини постанови суду (т.1 а.с. 40 на звороті). В подальшому позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до Таращанської міської ради із заявами про надання йому в користування земельної ділянки площею 0,04 га, яка межує з його садибою по АДРЕСА_2 , якою він користувався з 2006 року для ведення городництва, та надати дозвіл на розробку технічної документації з урахуванням раніше виділених 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 41,43,44). Рішеннями Таращанської міської ради від 25.08.2015 № 839-63-VI та від 22.12.2015 №38-3-VII ОСОБА_1 було відмовлено в наданні в користування земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для ведення городництва та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 42, 45). Рішеннями Таращанської міської ради від 21.11.2017 №471-32- VII ОСОБА_1 було відмовлено в погодженні технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 . Рекомендовано для виконання робіт із землеустрою по розробці технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) звернутися до юридичної особи, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або ФОП, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (т.1 а.с. 49). Відомостей про оскарження вищенаведених рішень матеріали справи не містять. 12.05.2015 між Таращанською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір №276 оренди земельної ділянки на період будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. Предметом цього договору була передача у тимчасове платне користування орендарю ОСОБА_2 під будівництво житлового будинку земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0008. Строк дії договору з 01.05.2015 по 30.04.2016 (т.1 а.с. 53, 54). В подальшому договір оренди аналогічного змісту переукладався між Таращанською міською радою та ОСОБА_2 : на період з 01.05.2016 по 30.04.2017, на період з 01.05.2017 по 30.04.2018 та на період з 01.05.2020 по 30.04.2021 (т.1 а.с. 55-58, 220-223). Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18.04.2016 у справі №379/81/16 було зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 ем частиною орендованої відповідно до договору оренди земельної ділянки на період будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд № 276 від 12.05.2015 року земельної ділянки, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 шляхом: звільнення зазначеної частини земельної ділянки від багаторічних городніх культур (дерев); демонтажу металевої огорожі, що знаходиться безпосередньо на земельній ділянці; демонтажу гноярки (вивезення гною, демонтажу дерев`яних конструкцій, засипання котловану землею); звільнення зазначеної частини земельної ділянки від складованого на ній каміння (т.1 а.с. 61-63). 06.08.2020 відповідач ОСОБА_2 звернувся до Таращанської міської ради із заявою про надання йому дозволу на розробку землевпорядної документації щодо безоплатної передачі земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.2 а.с. 145). Рішенням Таращанської міської ради від 18.08.2020 №1089-77-VII було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку землевпорядної документації із землеустрою щодо встанвлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для безоплатної передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 155). З копії заяви ОСОБА_2 вбачається, що 17.09.2020 він звернувся до Таращанської міської ради з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою та передати йому у власність земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку (т.2 а.с. 148). В наявній у справі копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.2 а.с. 149-176) міститься копія будівельного паспорта, виданого 13.05.2016 відділом містобудування і архітектури Таращанської РДА ОСОБА_2 на будівництво одноквартирного житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , на наданій йому в оренду земельній ділянці за договором №276 від 12.05.2023 (т.2 а.с. 170-176). 22.09.2020 Таращанською міською радою було прийнято рішення №1118-78- VII, яким припинено договір оренди земельної ділянки від 17.06.2020 №377, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008, з 01.10.2020. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Тараща, виготовлену ФОП ОСОБА_4 .. Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1,000 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008 (т.2 а.с. 179,180). 24.05.2021 ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224410101:01:092:0008, площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Таращанської міської ради №1118-78- VII від 22.09.2020 (т.2 а.с. 177,178). З наявної в матеріалах справи копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 , що була розроблена в 2018 році на замовлення ОСОБА_1 БМВВ КОФ ДП «Центр ДЗК», вбачається, що позивач звернувся до начальника указаної землевпорядної організації із заявою про виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 (т.3 а.с. 26). До цієї заяви позивачем було додано вищеописаний витяг з рішення ТМР від 26.10.2006 №47-5-V про надання дозволу на розробку технічної документації громадянам згідно додатку №1 (в якому під порядком номером 38 значиться ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки - 0,10) та схем розміщення земельних ділянок (т.3 а.с. 27, 28). Схеми розміщення земельних ділянок станом на 2006 рік /на час надання дозволів на розробку технічної документації/, до цього рішення від 26.10.2006 №47-5-V, не додані і суду не надані. При цьому, наявна у справі копія схеми розміщення земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 (т.3 а.с. 74) не містить дати її складання та виготовлена особою, повноваження якої суд перевірити не може (відсутня вказівка посади ОСОБА_11 та печатка виконавця). Тому ця схема розміщення земельної ділянки не може бути сприйнята судом як додаток до рішення Таращанської міської ради від 26.10.2006 № 47-5-V. Судом установлено також те, що до 2023 року позивач ОСОБА_1 не звертався до Таращанської міської ради щодо затвердження розробленої ним в 2018 році технічної документації та передачі відповідної земельної ділянки йому в приватну власність. Щодо цього питання він звернуся до управління ЦНАП вже у червні 2023 року (після звернення до суду з цим позовом) і отримав рішення №РВ-68001522012023 від 19.06.2023 ДП «Центр ДЗК» про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; невідповідності поданих документів законодавству, а саме п.6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»: перетин ділянок з ділянкою 3224410101:01:092:0008, площа співпадає на 33,5582 (т.3 а.с. 176, 177). З наявного у справі зведеного кадастрового плану земельних ділянок ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 3224410101:01:092:0008, та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га відповідно до кадастрової зйомки по межі фактичного користування станом на 2018 рік, - частина ділянки ОСОБА_1 перетинається з ділянкою ОСОБА_2 , площа перетину 0,0336 га (т.2 а.с. 132). Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що при передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на підставі рішень Таращанської міської ради від 18 серпня 2020 року №1089-77-VII та від 22 вересня 2020 року №1118-78-VII, відповідачу, в тому числі, було передано частину земельної ділянки, яка знаходилась в його ( ОСОБА_1 ) користуванні, а також суд констатував не доведеність позивачем порушення його прав. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними. висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він неправомірно був позбвлений Таращанською радою права отримати у власність частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на яку за рішенням тієї ж Ради іще в 2006 році йому надавався дозвіл на розробку технічної документації, та яка в подальшому була незаконно передана в оренду, а потім і у власність відповідача ОСОБА_2 , колегія суддів не приймає з огляду на таке. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року у справі № 372/3519/17 (провадження № 61-9176св19) зазначено, що: «орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України. […] Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Пред`являючи позов про визнання неправомірними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, відносно якої ОСОБА_1 також подавала заяву про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, позивачка посилалася, зокрема, на те, що Козинська селищна рада неналежним чином (недобросовісно) реалізувала надані їй повноваження в частині розпорядження землями комунальної власності, проігнорувавши подану 03 вересня 2014 року заяву позивачки та розглянувши подану 15 вересня 2014 року заяву ОСОБА_2. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У пунктах 39, 40, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зроблено висновок про те, що як недобросовісна може кваліфікуватися така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи; якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі; виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19 (провадження № 61-17933св20) зроблено висновок, що «рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. […] Встановивши, що позивачка не довела незаконності набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку та сама не має права власності чи користування цією земельною ділянкою, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Також суди правильно виходили з того, що процедура отримання ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку відбулася згідно з вимогам закону. Твердження заявника, що дії сільської ради спрямовані на вчинення перешкод у наданні ОСОБА_1 земельної ділянки, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Крім того, оцінюючи спірні правовідносини, Верховний Суд враховує і те, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробленню проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розроблення такого проєкту самостійно. Таким чином, дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. У разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у цій справі, після прийняття Лапаївською сільською радою рішення від 26 квітня 2018 року № 256 позивачка не скористалася правом замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та не подала проєкт на затвердження. Тобто, після відмови в наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачка не здійснила передбачених ЗК України дій для отримання земельної ділянки у власність». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 450/3693/18 (провадження № 61-4944св21) зазначено: «суди встановили, що: після відмови в наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачка не здійснила, передбачених ЗК України дій для отримання земельної ділянки у власність; ухвалюючи рішення про затвердження проєктів землеустрою що відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передачу її у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Лапаївська сільська рада Пустомитівського району діяла в межах наданих їй повноважень і підстав для визнання незаконними та скасування цих рішень немає; позивач не довела незаконності набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку та сама не має права власності чи користування цією земельною ділянкою. За таких обставин суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2021 року в справі № 450/2666/16-ц (провадження № 61-5701св21) зроблено висновок, що: «у ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою в урочищі «Липа» в порядку, визначеному земельним законодавством, не виникло, оскільки земельна ділянка, за захистом права на яку звернулась до суду позивач, не була сформована, відповідно відсутній об`єкт, права на який підлягають захисту. З урахуванням наведеного, обґрунтованим є висновок про відсутність порушених прав позивача, оскільки ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу про те, що спірна земельна ділянка передана їй у користування у встановленому законом порядку. Тривале фактичне користування земельною ділянкою, яка не передавалась особі у встановленому законом порядку, не надає жодних переваг при вирішенні питання про передачу цієї земельної ділянки у власність». У справі, що переглядається, суд першої інстанції вірно встановив, що в 2006 році позивачу надавався дозвіл на розробку технічної документації на отримання у власність земельної ділянки для будівництва площею 0,10 га до якої входила частина земельної ділянки по АДРЕСА_2 (0, 06га) і 0,04 га суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Суд вірно встановив, що позивач вказане рішення так і не реалізував. В подальшому 29 січня 2015 року воно було скасовано. Проте позивач в судовому порядку визнав незаконним таке скасування з підстав порушення процедури. В подальшомуРішеннями Таращанської міської ради від 25.08.2015 № 839-63-VI та від 22.12.2015 №38-3-VII ОСОБА_1 було відмовлено в наданні в користування земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_1 для ведення городництва та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 42, 45). Рішеннями Таращанської міської ради від 21.11.2017 №471-32- VII ОСОБА_1 було відмовлено в погодженні технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 . Рекомендовано для виконання робіт із землеустрою по розробці технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) звернутися до юридичної особи, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або ФОП, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (т.1 а.с. 49). Вказані рішення позивачем не були оскаржені і позивач так і не отримав у власність земельну ділянку , щодо якої йому надавався дозвіл на виготовлення технічної документації і право на отримання якої, він вважає порушеним відповідачами. З матеріалів справи вбачається, що не отримання позивачем у власність частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 мало місце через зволікання самим позивачем з оформленням належної технічної документації у належних суб`єктів для виготовлення такої технічної документації. Таке зволікання призвело до того, що відповідач ОСОБА_2 з травня 2015 року отримав право оренди на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , який пролонговувався до 30.04.2021 (т.1 а.с. 55-58, 220-223). Спір між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , щодо правомірності користувння останнім земельною ділянкою по АДРЕСА_1 вже вирішувався в судовому порядкеу і рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18.04.2016 у справі №379/81/16 було зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 ем частиною орендованої відповідно до договору оренди земельної ділянки на період будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд № 276 від 12.05.2015 року земельної ділянки, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 шляхом: звільнення зазначеної частини земельної ділянки від багаторічних городніх культур (дерев); демонтажу металевої огорожі, що знаходиться безпосередньо на земельній ділянці; демонтажу гноярки (вивезення гною, демонтажу дерев`яних конструкцій, засипання котловану землею); звільнення зазначеної частини земельної ділянки від складованого на ній каміння (т.1 а.с. 61-63). В подальшому відповідач ОСОБА_2 в установленому законом порядку отримав дозвіл на отримання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10 га в користування та у власність, розробив належну технічну документацію, яка була затверджена рішеннями уповноважених органів. За таких обставин та з урахуванням вищенаведеної практики Верховного Суду саме відповідач ОСОБА_2 належним чином реалізувкав свої права , так як 22.09.2020 Таращанською міською радою було прийнято рішення №1118-78- VII, яким припинено договір оренди земельної ділянки від 17.06.2020 №377, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008, з 01.10.2020. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Тараща, виготовлену ФОП ОСОБА_4 .. Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1,000 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224410101:01:092:0008 (т.2 а.с. 179,180). Доводи апеляційної скарги про не призначення судом експертизи не мають правового значення з огляду на те, що не залежно від того, що позивач з 2006 року претендував на частитну ділянки по АДРЕСА_1 , проте не реалізував свої права на отримання вказаної ділянки у встановленому законом порядку, а тому його права не можна вважати порушеними. Доводи апеляційної скарги стосовно недобросовісних дій відповідача ОСОБА_12 не знайшли свого підтвердження з огляду на зволікання самим позивачем з 2006 року з виготовленням технічної документації. Вірно встановлено судом першої інстанції, що рішенням ТМР №47-5-Vвід 26.10.2006 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_2 (в іншому варіанті рішення - АДРЕСА_3 ). При цьому, схема розміщення земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл в 2006 році - відсутня. Межі цієї ділянки в натурі (на місцевості) позивачем встановлені не були, що визнано ним в судовому засіданні у суді першої інстанції. Користуватись земельною ділянкою до визначення її меж позивачу було заборонено. Як пояснив представник позивача в апеляційному суді на час надання відповідачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 , встановленого паркану позивача на ній не було. Тобто Таращанська Рада розпорядилась в 2015 році земельною ділянкою, яка не належала позивачу, діяла в межах своїх повноважень, без порушення прав позивача. Доводи скаржника про те, що рішення ДП «Центр ДЗК» № РВ-68001522012023 від 19 червня 2023 року та кадастровий план земельної ділянки, що виготовлений у 2023 році сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_8 є належними і достатніми доказами, накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку, на яку позивачу надавався дозвіл на виготовлення технічної документації з 2006 року колегія суддів не приймає, з огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду з приводу того, що якщо особа сама зволікала з виготовленням та затвердженням технічної документації, вона цілком може очікувати , що земельна ділянка буде надана іншій особі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, щодо недоведеності позивачем порушення його прав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено докази, зроблені висновки, що відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389ЦПК України. Повний текст постанови складено 02.02.2024 року. Головуючий О.В. Желепа Судді О.Ф. Мазурик О.В. Немировська