Постанова 4851 № 440/4290/23
від 06.02.2024 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2024 р. Справа № 440/4290/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Довгопол М.В.) від 09.08.2023 по справі №440/4290/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008, із обов`язковим зазначенням відомостей про надбавку за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавку за роботу з особовим складом - 5%, надбавку за особливі умови служби - 25%; - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008, із обов`язковим зазначенням відомостей про надбавку за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавку за роботу з особовим складом - 5%, надбавку за особливі умови служби - 25%. В обґрунтування позову зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, пенсія призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"№2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ). На думку позивача, відповідач протиправно відмовив у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, у тому числі із зазначенням надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавку за роботу з особовим складом - 5%, надбавку за особливі умови служби - 25%, натомість позивачу призначено пенсію у 1997 році з відповідними видами грошового забезпечення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Позивач в апеляційних скаргах просив скасувати рішення суду першої інстанції та увалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норма матеріального та процесуального права. Вказує, що пенсія позивачу призначена за вислугу років в силу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до грошового атестату (додається) грошове забезпечення Позивача на час звільнення зі служби складалось з: посадового окладу; - окладу за військовим званням; - відсоткової надбавки за вислугу років 25%; - надбавки за службу у прикордонний військах України -40% по 18.03.1997р.; - надбавки за особливі умови служби (НОУС) - 25 % по 18.03.1997р.; - надбавки за роботу з особовим складом 5% по 18.03.1997р.; - премії. Відповідно до протоколу про призначення пенсії за вислугу років (додається) пенсія Позивачу у 1997р. також була призначена виходячи із наступних видів грошового забезпечення: - посадового окладу; - окладу за військовим званням; - відсоткової надбавки за вислугу років 25%; - надбавки за службу у прикордонний військах України -40% по 18.03.1997р.; - надбавки за особливі умови служби (НОУС) - 25 % по 18.03.1997р.; - надбавки за роботу з особовим складом 5% по 18.03.1997р. Впродовж років позивач отримував пенсію виходячи із вище зазначених видів грошового забезпечення. Проте, як вбачається з документів пенсійної справи, в довідках про розмір грошового забезпечення позивача, які складались та направлялись до ГУ ПФУ в Полтавській області Адміністрацією державної прикордонної служби України з 2008 року перестали зазначатись такі види грошового забезпечення позивача, як: надбавка за службу у прикордонний військах України -40%, а з 2018р. - також надбавка за роботу з особовим складом 5%. Крім того, надбавка за особливі умови служби позивача відповідно до останньої Довідки №11/3512 від 14.12.2020р. про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р. була зазначена у розмірі 20% (замість 25% відповідно до грошового атестату), що є протиправним. На думку позивача, ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд не надав належної правової оцінки вказаним позивачем обставина та прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог. Відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність протиправної бездіяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії. Зазначив, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 у справі №380/14933/22. Оскільки позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Також вказує, що саме КМУ надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Також Постановою N 103 додаток 2 до Порядку N 45 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види громового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Враховуючи вищенаведене, Адміністрацією Держприкордонслужби при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 15.03.2018 №11/2032 були вірно та у відповідності до вимог постанови КМУ № 103 та Порядку №45, що були чинним на момент виготовлення такої довідки, зазначенні лише три складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а саме: оклад за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби. В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №
45. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19, якою залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року, за результатами розгляду зразкової справи, дійшла висновку, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатка 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Отже, саме з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. У зв`язку з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 у ОСОБА_1 виникли підстави для перерахунку йому пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку від 14.12.2020 № 11/3512 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для перерахунку йому основного розміру пенсії з 01.04.2019. Таким чином, уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Державної прикордонної служби України у 2018 році вже було забезпечено підготовку і надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки від 15.03.2018 № 11/2032 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку йому основного розміру пенсії з 01.01.2018 та оновленої довідки від 14.12.2020 № 11/3512 з включенням у таку довідку основних (посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років) та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію для перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019. Вважає, що скасування в судовому порядку з 05 березня 2019 року пунктів 1,2 Постанови № 103 не є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки на момент виникнення права на перерахунок пенсії та момент видачі довідки про розмір його грошового забезпечення від 15.03.2018 №11/2032, пункти 1, 2 Постанови № 103 були чинними та не скасованими, відповідали вимогам чинного законодавства та підлягали застосуванню Адміністрацією Держприкордонслужби. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлялись. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивачу з 19.03.1997 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що підтверджується наявними у справі документами пенсійної справи /а.с. 39/, з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 85,00 крб, оклад за військове звання - 32,00 крб, % надбавка за вислугу років (25%) - 29,25 крб, незвичайні умови служби (25%) -21,25 крб, інші види виплат (надбавка за службу в Прикордонних військах України - 40% - 34,00 крб, надбавка за роботу з особовим складом - 5% - 4,25 крб.). Державною прикордонною службою України видано на ім`я позивача довідку від 24.03.2008 № 11/650 про розмір грошового забезпечення /а.с. 40/, з урахуванням наступних складових: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військовим званням (ОВЗ) старший прапорщик - 65,00 грн, надбавка за вислугу років (НВР) від (ПО+ОВЗ) (25%) - 216,25 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (НВОВЗ) від (ПО+ОВЗ+НВР) (50%) - 540,63 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15%) - 120,00 грн, надбавка за роботу з особовим складом (7,5%) - 60,00 грн, премія (25%) - 200,00 грн, всього - 2001,88 грн. ГУ ПФУ в Полтавській області з урахуванням довідки від 24.03.2008 № 11/650 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008 /а.с. 41/, підсумок пенсії склав 1547,50 грн. Надалі Державною прикордонною службою України видано на ім`я позивача довідку від 11.06.2012 № 11/9926 про розмір грошового забезпечення станом на 01.04.2012 /а.с. 42/, з урахуванням наступних складових: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військовим званням (ОВЗ) старший прапорщик - 65,00 грн, надбавка за вислугу років (НВР) від (ПО+ОВЗ) (25%) - 216,25 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (НВОВЗ) від (ПО+ОВЗ+НВР) (80%) - 865,00 грн, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя (15%) - 120,00 грн, надбавка за роботу з особовим складом (7,5%) - 60,00 грн, премія (90%) - 720,00 грн, всього - 2846,25 грн. З 21.03.2013 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що підтверджується протоколом за пенсійною справою - 1610006334 (Державна прикордонна служба України) від 04.04.2013 /а.с. 38/, з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військове звання - 65 грн, % надбавка за вислугу років (25%) - 216,25 грн, надбавка за роботу з особовим складом - 7,5% - 60,00 грн, ОУС (15%) - 120,00 грн, надбавка за особливо важливі завдання (50%) - 540,63 грн, премія (25%) - 200,00 грн. Державною прикордонною службою України видано на ім`я позивача довідку від 15.03.2018 № 11/2032 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 /а.с. 10/, з урахуванням наступних складових: посадовий оклад - 3260,00 грн, оклад за військовим званням старший прапорщик - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 1712,00 грн, всього - 5992,00 грн. В подальшому Державною прикордонною службою України видано на ім`я позивача довідку від 14.12.2020 № 11/3512 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 /а.с. 48/, з урахуванням таких складових: посадовий оклад - 3260,00 грн, оклад за військовим званням старший прапорщик - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років (НВР) від (ПО+ОВЗ) (40%) - 1712,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (20%) - 1198,40 грн, премія (100%) - 3260,00 грн, всього - 10450,40 грн. ГУ ПФУ в Полтавській області з урахуванням довідки від 14.12.2020 № 11/3512 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 /а.а. 47/, підсумок пенсії склав 11443,51 грн. Представник позивача звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом від 08.02.2023 /а.с. 12/, в якому просив, зокрема, пояснити підстави відсутності у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки/компенсації замість скасованого продпайка; щомісячної грошової виплати за боєготовність за 1997 рік; щомісячної грошової виплати за боєготовність за 1996 рік; вихідної допомоги; пояснити підстави зазначення у довідці відсоткової надбавки за особливі умови служби - 20 % замість 25%; привести у відповідність інформацію щодо грошового забезпечення позивача та видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з усіма видами грошового забезпечення, які були помилково не зазначені раніше чи зазначені із невірним відсотком. Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 15.02.2023 №11/6633/23-Вих. /а.с. 73 - 74/ повідомила представника позивача про те, що до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 включаються ті розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що фактично встановлені та виплачені за посадами відповідних категорій військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які є аналогічними (відповідними) останнім штатним посадам військових пенсіонерів. У зв`язку із втратою з 01.03.2018 чинності постановою Кабміну № 1294, розмір грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій з 01.03.2018 визначається відповідно до положень постанови КМУ №
704. Надалі представник позивача звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом від 20.03.2023 /а.с. 75/, в якому просив видати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 з усіма видами грошового забезпечення, які були помилково не зазначені раніше чи зазначені із невірним відсотком, а саме із зазначенням надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки за особливі умови служби - 25%. Листом від 28.03.2023 № 11/13362/23-Вих. /а.с. 76/ Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила представника позивача про відсутність підстав для включення до довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки за особливі умови служби - 25%, оскільки їх виплату не було передбачено положеннями постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 у відповідний період. Крім того, зазначено, що оскільки у період з 01.03.2018 по 05.03.2019 постанова КМУ від 21.02.2018 № 103 була чинною, то в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та щомісячної премії. Позивач, вважаючи протиправними дії щодо відмови у видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2008, 01.04.2012, 01.03.2018 та 05.03.2019 із зазначенням надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки за особливі умови служби - 25%, звернувся до суду з даним позовом. Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є протиправною. Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії. При цьому позовні вимоги про зобов`язання видати довідку про розмір грошового забезпечення станом 01.03.2018 із обов`язковим зазначенням відомостей про надбавку за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавку за роботу з особовим складом - 5%, надбавку за особливі умови служби - 25% задоволенню не підлягають, оскільки такі надбавки не передбачені постановою КМУ №
704. Також суд дійшов висновку, що під час складення довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2008, 01.04.2012, та 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством, тому відмова у видачі оновлених довідок з урахуванням надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки за особливі умови служби - 25%, є правомірною, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне. За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії) було передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 16.12.2004 № 2255-IV частину третю статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону". Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 857-V від 03.04.2007 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" друге речення частини третьої статті 63 викладено в такій редакції: "Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону". Законом України "Про внесення зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 1567-VI від 25.06.2009 частину третю статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено реченням такого змісту: "У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину четверту статті 63 викладено в такій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 07.11.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" № 1294 (набрала чинності з 01.01.2008), відповідно до пункту 1 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018), якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294. Постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова №103) визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (пункт 1). Одночасно Постановою №103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку №45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Також Постановою №103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв`язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Згідно з пунктами 1-5 Порядку № 45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача) пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Пункт 5 Порядку № 45 до внесення змін Постановою № 103 та після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, передбачав, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Згідно із пунктом 6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена. Виходячи з аналізу викладених правових норм, пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №2262-ХІІ, призначається виходячи із грошового забезпечення, які отримували ці особи на момент звільнення. Водночас перерахунок пенсій військовослужбовців здійснюється у відповідності до статті 63 Закону №2262-ХІІ у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством (відповідно до редакції статті 63 Закону, що діяла у спірний період видачі довідок станом на 01.01.2008, 01.04.2012) та у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (відповідно до редакції статті 63 Закону, що діяла у спірний період видачі довідок станом на 01.03.2018, 05.03.2019). При цьому пункт 5 Порядку № 45 містить імперативну норму, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Отже, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок, а інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому пункту 5 Порядку №45, для перерахунку пенсії не враховуються. Колегія суддів зазначає, що положеннями постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 станом на 01.01.2008, 01.04.2012, не було передбачено виплату надбавки за службу у прикордонних військах України та надбавку за особливі умови служби, а відтак у довідках станом на 01.01.2008 та 01.04.2012 відповідачем правомірно ці складові грошового забезпечення не вказувались, при цьому надбавка за роботу з особовим складом - 7,5% була зазначена у цих довідках. Після втрати чинності постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та набрання чинності з 01.03.2018 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 виплата надбавки за службу у прикордонних військах України, надбавка за роботу з особовим складом, надбавки за особливі умови служби не передбачалась, натомість надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Відповідно у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідачем враховано цю надбавку у розмірі 20 % (за відповідною (аналогічною) посадою. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час складення довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2008, 01.04.2012, та 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством, а тому відмова у видачі оновлених довідок з урахуванням надбавки за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавки за роботу з особовим складом - 5%, надбавки за особливі умови служби - 25% є правомірною. Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача з приводу протиправності дій відповідача в оскаржуваній частині. Перевіряючи висновок суду першої інстанції про правомірність довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 без зазначення додаткових видів грошового забезпечення (доплати, надбавки, підвищення) та премії, колегія суддів зазначає наступне. Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII "Порядок перерахунку пенсій" Закону №2262-XII, зокрема частиною четвертої статті 63 цього Закону, зміст якої наведено вище. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею. При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону. Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України. Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 440/5533/22 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. Так, обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20). Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон. Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані п.п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку №45 є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №520/2728/19. Враховуючи норми статті 7 КАС України, а також те, що постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановлено, що п.п.1, 2 Постанови № 103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач жодними належними та допустимими докази не довів правомірності своєї поведінки щодо відмови у виготовленні та поданні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018 з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. При вирішенні цього спору суд враховує наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, тому дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у підготовці та скеруванні до пенсійного довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 р. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані дії відповідача є протиправними. Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.03.2018, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов`язання видати довідку про розмір грошового забезпечення станом 01.03.2018 із обов`язковим зазначенням відомостей про надбавку за службу у прикордонних військах України - 40%, надбавку за роботу з особовим складом - 5%, надбавку за особливі умови служби - 25% задоволенню не підлягають, оскільки такі надбавки не передбачені постановою КМУ №
704. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, з посиланням на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, виходячи з наступного. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 року у справі №380/1907/23 (провадження №К/990/28256/23) зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Крім того, Судова палата вказала щодо помилковості застосування судами попередніх інстанцій під час розгляду правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19, оскільки такі є нерелевантними до цієї справи, адже правовідносини в справі № 240/12017/19 виникли щодо соціального захисту громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, тоді як у цій справі правовідносини виникли щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Зазначене виключає можливість застосування висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається. З огляду на наведене Судова палата в цій справі вважає правильною правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 і дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі № 380/14933/22. Керуючись зазначеними раніше мотивами під час розгляду цієї справи, Судова палата сформулювала такий правовий висновок: Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії. З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі №755/10947/17 відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду. Зважаючи на викладене, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є помилковими. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують з наведених вище підстав. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі №440/4290/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк