Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/19817/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19817/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 05 лютого 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ 1.В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила: 1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.06.2023 №0600-0205-8/62491 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 1.2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. В обґрунтування апеляційної скарги вказала, що вона набула право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з 24.04.1986 по 28.01.1994 проживала у м.Овруч Житомирської області, яке належить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення. Подані нею документи, при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України, не викликають сумнівів щодо її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення. Вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на шість років є необґрунтованою. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 має посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), видане Житомирською обласною державною адміністрацією 26.12.1993.

6. Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

7. Відповідно до довідки №7644 від 21.09.2005, виданої Виконавчим комітетом Овруцької міської ради Житомирської області, зокрема, ОСОБА_3 1968 року народження, проживає в АДРЕСА_1 , з 26.04.1986 по 28.01.1994, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106.

8. Аналогічного змісту інформація, про період проживання ОСОБА_1 , 1968 року народження, в м.Овручі вказана у довідці №964 від 08.02.2021, виданій Центром надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Овруцької міської ради. 9. 29.05.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10. З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та 05 червня 2023 року прийнято рішення №064150006146 про відмову у призначенні пенсії.

11. В зазначеному рішенні вказано, що зарахований страховий стаж позивача становить 26 років 03 місяці 24 дні.

12. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами у копії трудової книжки від 10.09.1985 серії НОМЕР_3 з 06.09.1985 по 26.08.1986, з 16.09.1987 по 14.12.1987, з 31.12.1987 по 21.10.1991, з 21.10.1991 по 31.12.1998, оскільки надано копію трудової книжки, а не оригінал, також період навчання з 01.09.1986 по 31.08.1987 не зараховано до страхового стажу, оскільки позивач не надала диплом.

13. Також зазначено, що не зараховано період проживання в зоні, а саме з 26.04.1986 по 28.01.1994, оскільки підставою видачі довідки вказано будинкову книгу без зазначення років ведення документа. Окрім того, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 від 10.09.1985 позивач в період з 06.09.1985 по 26.08.1986, з 01.09.1986 по 31.08.1987, з 31.12.1987 по 21.10.1991 та з 21.10.1991 по 30.01.2004 працювала та навчалась в населених пунктах які не відносяться до території радіоактивного забруднення.

14. Саме тому відповідно до документів право на пенсійну виплату відсутнє, у зв`язку з не підтвердженням періоду постійного проживання, навчання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення.

15. Листом від 12.06.2023 №0600-0205-8/62491 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про відмову в призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з тих підстав, що не підтверджено постійне проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01.01.1993, що у свою чергу не дає право позивачу на зниження пенсійного віку.

16. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

19. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

20. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.

21. Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

22. Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

23. Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - зменшення віку передбачено на 3 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більш 6 років (абзац 4).

24. Згідно із приміткою до зазначено пункту, початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

26. Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

27. За приписами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

28. Статтею 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

29. Водночас законодавець встановив перелік документів, що подаються до органу пенсійного фонду для призначення пенсії особі, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.

30. Статтею 65 Закону № 796-XII встановлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

31. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення-органами місцевого самоврядування. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

32. Отже, документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи є посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

33. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.12.1993, має статус громадянина який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

34. В свою чергу, постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

35. Згідно з абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком, окрім іншого, додається довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

36. Згідно з довідкою №7644 від 21.09.2005, виданою Виконавчим комітетом Овруцької міської ради Житомирської області, зокрема ОСОБА_3 1968 року народження, проживає в АДРЕСА_1 з 26.04.1986 по 28.01.1994, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106.

37. Аналогічного змісту інформація, про період проживання ОСОБА_5 , 1968 року народження, в м.Овручі вказана у довідці №964 від 08.02.2021 та №2305 від 26.05.2023, виданих Виконавчим комітетом Овруцької міської ради.

38. В той же час, згідно записами у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , виданої на ім`я ОСОБА_6 , позивач у період: - з 06.09.1985 по 26.08.1986 працювала на Романівському склозаводі "Червоний Жовтень"; - з 01.09.1986 по 31.08.1987 навчалась в Новоград-Волинському машинобудівному технікумі; - 31.12.1987 по 21.10.1991 працювала на Дзержинському комбінаті комунальних підприємств; - з 21.10.1991 по 30.01.2004 працювала в Дзержинському АТП -11850.

39. При цьому сторонами не оспорюється, що місцезнаходження вказаних підприємств та робоче місце позивача, знаходилось в населених пунктах, що не відносяться до радіоактивно забруднених територій.

40. Таким чином відомості, зазначені у довідках №7644 від 21.09.2005, довідці №964 від 08.02.2021 та №2305 від 26.05.2023, виданих Виконавчим комітетом Овруцької міської ради, містять розбіжності із записами, внесеними до трудової книжки позивача.

41. Варто зазначити, що записи в трудовій книжці позивача за періоди трудової діяльності та навчання, а саме з 06.09.1985 по 26.08.1986, з 01.09.1986 по 31.08.1987, з 31.12.1987 по 21.10.1991 та з 21.10.1991 по 30.01.2004 ніким не оскаржувалися, не визнавалися недійсними та підтверджують реальність трудового стажу позивача. В той же час, цими записами спростовується та обставина, що ОСОБА_6 , проживала або працювала у зоні гарантованого добровільного відселення до 01.01.1993 року терміном понад три роки.

42. Відмовляючи у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідачі вказують про незарахування періоду проживання позивача (з 26.04.1986 по 28.01.1994) у зоні гарантованого добровільного відселення, зазначеного у довідці Виконавчого комітету Овруцької міської ради.№2305 від 26.05.2023 з тих підстав, що підставою для видачі довідки вказано будинкову книгу без зазначення років ведення документу та наявності у трудовій книжці НОМЕР_3 від 10.09.1985 позивача записів про період трудової діяльності та навчання в населених пунктах, які не відносяться до території радіоактивного забруднення.

43. Суд першої інстанції вірно зазначив, що в межах розгляду даної справи, суд не надає оцінку правомірності видачі позивачу посвідчення Серія НОМЕР_1 від 26.12.1993 і довідки №2305 від 26.05.2023, виданої Виконавчим комітетом Овруцької міської ради, однак під час розгляду справи з`ясовано, що відомості, зазначені в довідці №2305 від 26.05.2023, на яку окрім іншого посилається позивач, як на доказ у справі, не співпадають з записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує трудову діяльність особи.

44. Апелянтом не надано належних доказів та/чи обґрунтування (пояснення), які б спростовували інформацію, вказану у вищезазначених документах та підтверджували протилежне, а саме можливість проживання позивача в оспорюваний період (26.04.1986 по 28.01.1994) в м.Овруч, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

45. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , наявного в матеріалах пенсійної справи, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, місце народження дитини вказано смт. Романів, Житомирської області, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Будь-яких інших доказів про перебування позивача (матері) у відпустці по догляду за дитиною та фактичного проживання в м.Овруч, суду не надано та про наявність таких не повідомлено.

46. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

47. Таким чином, на підставі наданих ОСОБА_1 доказів наразі неможливо беззаперечно встановити наявність чи відсутність у неї права на призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років.

48. Апелянт не позбавлена права на повторне звернення до органу пенсійного фонду з документами, які б спростовували відомості трудової книжки про періоди роботи з 06.09.1985 по 26.08.1986, з 01.09.1986 по 31.08.1987, з 31.12.1987 по 21.10.1991 та з 21.10.1991 по 30.01.2004 в населених пунктах, що не відносяться до зони посиленого радіологічного контролю.

49. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

50. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

51. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

52. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

53. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

55. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.