Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/260/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2024 року справа №200/260/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року (головуючий суддя І інстанції Чекменьов Г.А.), складене в повному обсязі 16 грудня 2022 року у справі № 200/260/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не невиплати пенсії за період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року включно у відповідності до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням усіх надбавок та підвищень, виплатити пенсію за період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року включно у відповідності до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням усіх надбавок та підвищень, визнати протиправною бездіяльності, яка полягає у нездійсненні компенсації втрати частини пенсії за період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року включно у зв`язку з порушенням строків її виплати, зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року включно у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2021 року до 26.10.2021 року включно у відповідності до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням надбавок та підвищень, а також фактично сплачених сум за вказаний період. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 13.08.1999 року позивач отримує пенсію по третій групі інвалідності від загального захворювання обчислену та нараховану у відповідності до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Переведення ОСОБА_1 на пенсію третьої групи інвалідності захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, відбулось з 27.10.2021 року після звернення позивача. Дата переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ визначена у відповідності до частини 3 статті 45 Закону №1058- IV. Отже, законні підстави для перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності до статті 54 Закону №796-ХІІ за період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року - відсутні. Пенсію обчислено управлінням у відповідності до чинного законодавства. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 . Позивач є особою з інвалідністю третьої групи безстроково та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорії 1 на підставі посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 29.09.2021 року. Згідно з довідкою повторного огляду МСЕК № 058875 від 03.10.2011 року позивачу встановлена третя група інвалідності по захворюванню пов`язаному з виконанням обов`язків по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. З 13.08.1999 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії. 28.12.2020 року відповідач листом повідомив позивача про переведення позивача з 01.01.2021 року на пенсію по інвалідності третьої групи відповідно до статей 30-34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з не підтвердження статусу особи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі протоколу від 30.10.2020 року № 17 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року у справі № 200/1499/21-а задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, оформлене протоколом від 30.10.2020 року № 17, в частині, що стосується ОСОБА_1 , про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією, про не підтвердження факту виконаних робіт у зоні відчуження та вилучення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування посвідчення; зобов`язано Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняти рішення про видачу посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1)». На виконання рішення суду позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорії 1 серії НОМЕР_2 від 29.09.2021 року. 18.10.2021 року позивачем, через вебпортал електронних послуг ПФ України надана заява №10793 про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною надбавки. Рішенням № 439 від 25.10.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю довідки МСЕК про групу та причину інвалідності. 27.10.2021 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України повторно звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною надбавки, де надав довідку МСЕК про групу та причину інвалідності. З 27.10.2021 року позивача переведено на пенсію третьої групи інвалідності захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, призначену та обчислену у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року. Вважаючи неправомірним невиплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ в період з 01.01.2021 року по 26.10.2021 року позивач звернувся до суду з цим позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача при нарахуванні пенсії порушені та підлягають відновленню шляхом зобов`язання управління нарахувати і виплатити позивачу пенсію за період з 01.01.2021 року до 26.10.2021 року включно у відповідності до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням надбавок та підвищень, а також фактично сплачених сум за вказаний період. Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 58 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон України № 1058) на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення. Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Згідно зі статтею 1 Закону № 796-ХІІ він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Відповідно до пункту 11 Порядку № 551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (стаття 49 Закону № 796-XII). Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- IV). Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи безстроково та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорії 1 з 13.08.1999 року отримував пенсійні виплати на підставі Закону №796-ХІІ. 01.01.2021 року позивача переведено на пенсію по інвалідності третьої групи відповідно до статей 30-34 Закону №1058-ІV в зв`язку з не підтвердження статусу особи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС на підставі протоколу від 30.10.2020 року № 17 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України. У позивача вилучене посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1)». З 27.10.2021 року позивача переведено на пенсію третьої групи інвалідності захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, призначену та обчислену у відповідності до статті 54 Закону №796-ХІІ. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року у справі № 200/1499/21-а поновлені права ОСОБА_1 та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, оформлене протоколом від 30.10.2020 №

17. На виконання вказаного судового рішення позивачеві видано нове посвідчення від 29.09.2021 року. Таким чином в період з 01.01.2021 року по 27.10.2021 року позивача було переведено на пенсію по інвалідності третьої групи відповідно до статей 30-34 Закону №1058-ІV в зв`язку з не підтвердження статусу особи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з підстав, які в подальшому були скасовані в судовому порядку. З урахуванням наведеного, правильним є висновок суду першої інстанції, що порушене право позивача, яке полягає у переведенні на пенсію меншого розміру, підлягає поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2021 по 26.10.2021 включно відповідності до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням надбавок, підвищень та фактично здійснених виплат за вказаний період. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі № 200/260/22 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі № 200/260/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 лютого 2024 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць