Ухвала КЦС ВС № 936/592/22

Ухвала 05 лютого 2024 року м. Київ справа № 936/592/22 провадження № 61-1087ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа - ОСОБА_3 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу. Оскарженою ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ужанського національного природного парку на рішення Воловецького районного суду від 03 листопада 2022 року. Оскарженою ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Бирковича О. про відвід головуючому судді Собослою Г. Г. визнано необґрунтованою. 19 січня 2024 року ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Бирковичем О. І., на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, у якій просить встановити їх помилковість та незаконність. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частини перша та друга статті 406 ЦПК України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (пункт 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Тлумачення пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та частини першої та другої статті 406 ЦПК України свідчить, що оскаржені ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження та про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою не підлягають оскарженню окремо від рішення чи постанови суду. На підставі викладеного, згідно частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року підлягає поверненню, у зв`язку з тим, що вони не підлягають оскарженню окремо від рішення чи постанови суду. Керуючись статтями 260, 389, 406 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвали Закарпатського апеляційного суду від 15 січня 2024 року повернути. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат