LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд495/9673/16-ц

від 18.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2251/24 Справа № 495/9673/16-ц Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.01.2024 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 495/9673/16 Номер провадження: 22-ц/813/2251/24 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., - за участі секретаря судового засідання - Трофименка О.О., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - ОСОБА_2 , - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання шлюбу недійсним, за апеляційною скаргою адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Прийомової О.Ю. 14 липня 2023 року, встановив: 2.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.02.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №

22. ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що між ним, громадянином республіки Італія та відповідачкою - ОСОБА_2 , громадянкою України, був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 22 від 11.02.2012 року. Вказує, що у шлюбі в м. Римі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після укладання шлюбу він став помічати, що його дружина страждає на сильні головні болі, на які він не звертав уваги до одруження. Через деякий час у нього виникли припущення, що у дружини таким чином проявляються порушення нервової діяльності - постійні психози, головні болі, запаморочення голови. В республіці Італія він часто викликав для ОСОБА_2 невідкладну медичну допомогу, а надалі вона звернулась до Центру медицини м. Рим та згідно протоколу засвідчення інвалідності їй був встановлений діагноз - Церебральне злоякісне утворення лівої півкулі головного мозку з частими головними болями, постійні психози, запаморочення голови. Двоскронева геманопсія. Згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 01.10.2013 року компетентними органами України на ім`я ОСОБА_2 , остання є інвалідом за загальним захворюванням. У зв`язку із тим, що відповідачка до одруження та при реєстрації шлюбу приховала від позивача таку важливу інформацію, як серйозне захворювання, яке вплинуло на стан здоров`я сина, вважає, що у такому разі їх шлюб має бути визнаний недійсним з усіма правовими наслідками (Т. 1, а. с. 1 - 1 зворотна сторона). Позиція відповідачки в суді першої інстанції У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначає, що позивачем жодним чином не доведені обставини, за яких шлюб визнається недійсним, а тому просить відмовити у його задоволенні. Вказує на те, що діагноз захворювання, який був їй встановлений до укладання шлюбу, не має тяжких наслідків, не носить небезпечний характер для оточуючих. Про нього було відомо позивачу до укладання шлюбу, а при подачі заяви про реєстрацію шлюбу сторони засвідчили свою обізнаність про стан здоров`я один одного та відмовились від направлення на медичне обстеження, що засвідчено їх підписами (Т. 1, а. с. 228 - 231). Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 відмовлено року у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 . Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено факту наявності у відповідачки тяжкої хвороби, небезпечної для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків, та факту приховування такої з боку ОСОБА_2 від ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу. Причино-наслідковий зв`язок хвороби ОСОБА_2 із мовленнєвими порушеннями у сина - ОСОБА_4 відсутні (Т. 3, а. с. 79 - 88). Короткий зміст вимог апеляційної скарги Адвокат Фарська О.В., діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про призначення по справі судово-медичної експертизи. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було взято до уваги, що відповідачка хворіла щонайменше з 2002 року, та вказане захворювання є важким. Вказана хвороба відповідачки взаємопов`язана із здоров`ям дитини, оскільки у останнього наявні відхилення у розвитку. Суд першої інстанції не сприяв встановленню об`єктивної істини. Хибними є посилання суду про освідомленість позивача про наявність хвороби у відповідачки до укладення шлюбу. Суд першої інстанції надав неправильну оцінку встановленим по справі обставинам (Т. 3, а. с. 91 - 98). Позиція відповідачки в апеляційній інстанції Адвокат Цупка К.Д., діюча від імені ОСОБА_2 , у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що посилання апелянта на упереджене ставлення суду до вимог позивача є безпідставними, оскільки на протязі розгляду справи судом першої інстанції було неодноразово задоволено клопотання та заяви сторони позивача про витребування доказів, призначення експертизи, залучення документів до матеріалів справи. Позивач був обізнаний про стан здоров`я відповідачки до укладення шлюбу. Крім того, зазначено, що діагноз ОСОБА_2 «артеріовенозна мальформація головного мозку» не є тяжким захворюванням. Наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують відсутність будь-якого негативного впливу хвороби матері - ОСОБА_2 на стан здоров`я дитини (Т. 3, а.с. 131 - 143) Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року (Т. 3, а. с. 108 - 109). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2023 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 119). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.01.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , в призначенні судово-медичної експертизи. У судовому засіданні адвокат Цупка К.Д., діюча від імені ОСОБА_2 , просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Заяв, клопотань, зокрема про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надали. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників. 3.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Фарської О.В., діючої від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню. Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 11 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 22, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (Т. 1, а. с. 5). Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно перекладеного з італійської мови на українську Протоколу засвідчення інвалідності, стану слуху, зору, ОСОБА_2 встановлений діагноз - злоякісне артеро-венозне церебральне утворення лівої півкулі головного мозку, з 2012 року внаслідок останньої вагітності, загострення симптоматики у вигляді нудоти, блювання, труднощі пересування з синдромом стійкого головного болю… У порівняні зображень RM-ангіно явного з 2002 роком відрізняється різниця, пов`язана з природою злоякісного утворення… Протягом часу можливо лише установити аномалії відносно церебральної паренхіми як прямо, так і через перебіг. Перспектива хірургічного вирішення патології … не вважається доцільно через підвищену можливість іатрогенного порушення. У цьому випадку найкраще проводити емболічне лікування. Протягом часу розвиток картини…не передбачає покращення. Висновок PS H.S CAMILLO від 28.10.2014 року: … RM мозку… підтверджує родинне MAV - церебральне злоякісне утворення лівої півкулі потилично-тім`яної лобно-скроневої задньої частини (Т.1, а. с.10). У відповідності до історії хвороби ОСОБА_2 № 2014047523, складеної 28.10.2014 року у відділенні невідкладної допомоги лікарні Сан Камілло-Форланіні, у пацієнтки встановлено інтенсивний головний біль, психоз і розлад переміщення хворої, об`ємна MAV (Т.1 а. с. 11). За даними медичного протоколу складено остаточний висновок Національного інституту Соціального забезпечення щодо інвалідності ОСОБА_2 , у перекладі з італійської на українську мову, де ОСОБА_2 комісією першої інстанції встановлено діагноз - церебральне артеро-венозне злоякісне утворення /MAV/ лівої півкулі головного мозку з частими головними болями, постійними психозами, запамороченнями голови, двоскронева геманопсія. Згідно довідки обласної системи медичної допомоги область Лаціо Рим, у перекладі з італійської на українську мову, 17.12.2014 року нейрохірургічну амбулаторію відвідала громадянка ОСОБА_2 , 41 рік, яка надала нейрорадіологічну документацію за різні періоди (рік 2002, 2012, 2014), яка містить відомості про патологічні умови хворого злоякісного церебрального артеро-венозного утворення лівої півкулі мозку. Більш детально йдеться про розширене злоякісне церебральне артеро-венозне утворення в задньої тім`яної-лобової-потилочної- скроневої області лівої півкулі головного мозку з афференціями від середньої артерії великого мозку, задньої артерії великого мозку та гілки сонної артерії; співіснують звичайно венозні розширення у поверхніх і глибоких відтоках. Порівняння на відображеннях /аngio-RM/ показує істотний збіг між оглядом у 2012 році та у 2014 році; щодо 2002 року виявлена різниця з самою природою злоякісного утворення, яке годується артеріозними приливами та венозними відтоками, поток яких протягом часу може лише визначати аномалії зв`язку з церебральною паренхімою, або прямо з причини потоку. Перспектива хірургічного втручання з метою усунення патології не здається можливою у зв`язку з підвищеною можливістю нанесення ятрогенної шкоди, яка у даному випадку є більш ніж можливою з таким лікуванням емболії. Еволюція з часом описаної картини не передбачає можливості покращення (Т.1, а. с. 68 - 69). У свою чергу, відповідачка, вказуючи на дещо невірному перекладі визначеної довідки, додала таку, де вказано, що 17.12.2014 року до амбулаторного нейрохірургічного відділення звернулась 41-річна пацієнтка, пані ОСОБА_2 , з документами нейрорадіологічних досліджень, які вона проходила в різні періоди (у 2002, 2012, 2014 роках) стосовно патологічного стану «Артеріовенозної мальформації» /АВМ/ лівої півкулі мозку», а саме щодо збільшення вузла артеріовенозної мальформації лівої півкулі мозку тім`яної-лобно-потиличної-скроневої задньої області з артеріальними аферентними шляхами, що йдуть із системи середньої артерії великого мозку, задньої артерії великого мозку та з гілок зовнішньої сонної артерії; звичайно супроводжується розширенням поверхневих і глибоких дренуючих вен. Порівняння між зображеннями (магніно-резонансна ангіографія) показує істотну схожість між результатами досліджень 2012 року із подібними у 2014 році; у порівнянні із 2002 роком простежується відмінність, пов`язана із природою розвитку мальформації, яка живиться від аферентних артерій і дренуючих вен, кровотік з яких, з часом, не дозволяє визначити аномалії паренхіми головного мозку, що безпосередньо залежить від кровотоку. Хірургічне лікування вищеописаної патології не представляється можливим через високу ймовірність ятрогенного пошкодження, у цьому випадку більш показана емболізація. Прогресування з часом описаної клінічної картини не передбачає можливості поліпшення стану (Т.1, а. с. 232 - 233). З усіх наданих виписок, епікризів та актів МСЕК, вбачається, що відповідачка мала головні болі з 6-7 років, не лікувалась. У 25-тирічному віці була обстежена, на МРТ головного мозку знайдена масивна АВМ, хвора була консультована у Київському центрі ендоваскуляно-нейрорентгенохірургії; з урахуванням великих розмірів АВМ було вирішено утриматися від оперативного втручання. Пацієнтка відноситься до категорії осіб часто та довго хворіючих (Т. 2 а. с. 43 - 67в). Дитина позивача та відповідачки - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , регулярно відвідував заняття психологічного розвитку, а також логопедичного розвитку мови, лікар ОСОБА_8 (Т. 1, а. с. 9). Згідно Витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 27.04.2017 року № 239, ОСОБА_4 складено психолого-педагогічний висновок: навчуваність збережена на фоні мовленнєвих порушень у формі загального недорозвитку мовлення І рівня. Практично не володіє фразою. Значення слів нестійкі, недиференційована мова. Пасивний словник ширший, ніж активний, проте розуміння мовлення по ситуації досить обмежене. Фразове мовлення практично відсутнє, здатність відтворювати звукову та складову структуру слова не сформована (Т.2, а. с. 17). За результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи було складено висновок № 363, за підсумками якого на підставі наявних даних не можна дати точної відповіді, чи вплинув стан матері на стан здоров`я дитини ОСОБА_4 . Для вирішення даного питання треба мати дані стосовно течії вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також провести медико-генетичне обстеження. Відповідно до медичної документації малолітнього ОСОБА_4 вбачається, що згідно висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини, він після обстеження лікарів - психіатра, хірурга, стоматолога, отоларинголога, офтальмолога, педіатра - здоровий (Т. 2, а. с. 167). Вказане також підтверджується Довідкою № 2001 від 01.07.2021 року. Згідно характеристики на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеної вчителем-логопедом ОСОБА_7 , дитина відвідувала заняття з логопедом з 2017-2019 рік. В ході діагностики виявлено, що на сьогоднішній день мовний розвиток дитини відповідає нормі. Дитина співвідносить події, говорить правильними повними реченнями, відмінює слова за родом, числом та відмінком. В своєму мовленні використовує всі частини мови. Проблем зі звуковимовою немає. У дитини добре розвинене мислення. Логічні завдання осилює переважно без допомоги вчителя. Моторика в нормі. Згідно листа Білгород-Дністровського міськрайонного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 5246/54-19 від 27.11.2019 року, а саме - копії актового запису № 22 від 11.02.2012 року про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, вбачається, що учасники (наречена та наречений) від отримання направлення на медичне обстеження відмовились, про що і розписались (Т.2, а. с. 144 - 145). По справі виникли правовідносини щодо визнання шлюбу недійсним. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі, прийняття аргументів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу Щодо посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 хворіла на злоякісне утворення, ще щонайменше з 2002 року, про що їй було відомо, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не спростовують того, що на момент укладення шлюбу позивачу було відомо про стан здоров`я нареченої. Крім того, як зазначає сам позивач в своїх поясненнях у позові, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагались винайти шляхи для лікування, звертались за медичною допомогою до лікарів. За наявних в матеріалах справи доказів обстеження ОСОБА_2 у р. Італія проводились з 2014 року, надавались консультативні та заключні медичні висновки. Допитаний судом першої інстанції свідок пояснив, що позивачу було відомо про хворобу позивачки ще до укладення шлюбу. Нормою статті 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України. Відповідно до ст. 42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена. Відповідно до ч.2 ст. 41 Сімейного кодексу України, при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. Стаття 41 СК України, містить вичерпний перелік підстав, за якими шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, а саме: якщо він був зареєстрований: між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п`ятою статті 26 цього Кодексу; між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. Згідно зі статтею 45 Сімейного кодексу України шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. Відповідно до ст. 44 СК України, у випадках, передбачених статтями 39 - 41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації. Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з Сімейним кодексом України шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу РАЦС; позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 Сімейного кодексу України). При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. Таким чином, вирішуючи справу, судам слід брати до уваги те, наскільки цим шлюбом порушено права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не було доведено, що хвороба, на яку страждає відповідачка, із визначеним діагнозом патологічного стану «Артеріовенозної мальформації» (АВМ) лівої півкулі мозку віднесена до категорії тяжких хвороб, та носить небезпечний характер для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків. Сам факт наявності у ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності, не свідчить про те, що вказана хвороба впливає на одного із подружжя та/чи їх нащадків. Посилання апелянта на те, що стан здоров`я дружини тісно взаємопов`язаний із розвитком спільної дитини, оскільки ОСОБА_4 було виявлено порушення у його розвитку, колегія суддів вважає недоведеними. В матеріалах справи містяться результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якої дати точної відповіді чи вплинув стан матері на стан здоров`я ОСОБА_4 є неможливим. Інших відомостей щодо можливого негативного впливу захворювання ОСОБА_2 як на самого позивача, так і на спільну дитину ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Навпроти, в матеріалах справи містяться докази щодо покращення стану малолітнього та факту його нормального розвитку, що підтверджено медичною документацією та характеристиками на дитину. Вказані факти позивачем не було спростовано. Посилання апелянта на те, що підстав для медичного обстеження, під час реєстрації шлюбу в органах РАЦС у останнього не було, оскільки останній не знав та не міг знати про стан здоров`я відповідачки, остання його приховала, він не розумів українську мову на момент укладення шлюбу, не спростовують того факту, що позивач відмовився від проходження вказаного медичного обстеження з метою освідомлення про стан здоров`я подружжя. У відповідності до розділу ІІІ ч.2 п.8 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 року № 3307/5), орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу, зобов`язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов`язками як майбутніх подружжя і батьків, обов`язком повідомити один одному про стан свого здоров`я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу. У графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначається: «Особи попереджені про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих даних щодо свого сімейного стану» та проставляються підписи наречених. Орган державної реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про державну реєстрацію шлюбу інформує наречених про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров`я. Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану робиться відповідний запис у заяві про державну реєстрацію шлюбу та в графі "Для відміток" актового запису про шлюб, який скріплюється підписами наречених. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представником органу РАЦСу, згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, було запропоновано пройти медичне обстеження, проте вони відмовились від такого, що скріплено їх підписами. Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Вищезазначені доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона не підлягає задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , відсутні. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Фарської Ольги Вадимівни, діючої від імені ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 05 лютого 2024 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»