Постанова Одеський апеляційний суд № 521/66/23

Номер провадження: 22-ц/813/1771/24 Справа № 521/66/23 Головуючий у першій інстанції Леонов О.С. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.02.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальності «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Никислої Ольги Іванівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, - ВСТАНОВИВ: У січні 2023 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Никисла Ольга Іванівна звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. 29 травня 2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Никисла Ольга Іванівна подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Так, представник апелянта зазначає, що відповідач не зверталася до апелянта із заявою щодо періодичності повірки приладу обліку, з огляду на що, на думку апелянта, прилад обліку відповідача було правомірно знято з обліку. Крім того, представник апелянта звертає увагу на те, що відповідачем не надано показань приладу обліку станом на теперішній час на підтвердження того, що показання відповідають тим оплатам, які здійснювала відповідач. При цьому, представник апелянта вказує на те, що апелянт зі свого боку виконував покладений на нього договором обов`язок повідомлення про необхідність проведення повірки приладу обліку, однак, у свою чергу відповідачем, не надано доказів справності лічильника, що його показники є точними, а нарахування філії є невірними. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 червня 2023 року (у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_2., суддів Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.) за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження. Справу вирішено розглядати в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. 31.07.2023 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що факт несправності лічильника позивачем не був доведений. Посилаючись на практику Верховного Суду апелянт зауважує, що не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. На підставі рішення Вищої ради правосуддя №763/0/15-23 від 01 серпня 2023 року суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2023 року, цивільну справу було розподілено колегії суддів в складі: головуючого судді - Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.08.2023 справа була прийнята до провадження. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не викликались. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що за наявності квартирних приборів обліку спожитих послуг нарахування відповідачу як споживачу плати за надані комунальні послуги повинно здійснюватись виходячи з показників таких приборів, за винятком випадку виявлення їх несправності, що не підлягає усуненню.Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують несправність встановлених у квартирі відповідача приборів обліку води, що не підлягають усуненню ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» як виконавець послуг було зобов`язано здійснити повірку прибору обліку води за власний рахунок, а невиконання позивачем такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача, споживач не повинен нести тягар та оплачувати послуги за нормами споживання у випадку, коли повірку здійснено невчасно (не з вини споживачів) з порушенням термінів, встановлених приписами п. 15 Правил. Тому суд вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Фактичні обставини справи Як правильно було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами в процесі розгляду справи 15.06.2010 між ТОВ «ІНФОКС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №19787 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого виконавець надає послуги з подачі холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач сплачує надані послуги водопостачання та водовідведення, утримує прибори обліку в належному стані. Відповідно до п. 2.1. п. 2 Договору розрахунок спожитої холодної води здійснюється за показниками приборів обліку води. У разі відсутності приборів обліку води розрахунок послуг водокористування тимчасово здійснюється по нормативам (нормам), затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради. Відповідно до акту від 31.08.2005, акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2005 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено та опломбовано прибори обліку гарячої та холодної води. 20.01.2009 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до КП «Сервісний центр» із заявою вх. №37, у якій просила здійснити повірку її приборів обліку холодної та гарячої води. Згідно акту №1809 від 26.02.2009 та паспорту на лічильник води від 23.02.2009 Комунальним підприємством «Сервісний Центр» було здійснено повірку водомірів шляхом заміни за адресою АДРЕСА_1 . 25.04.2012 відповідач ОСОБА_1 звернулась до КП «Сервісний центр» із заявою, у якій просила здійснити повірку її приборів обліку холодної та гарячої води. Згідно відповіді від 26.04.2012 №04-Я-141 КП «Сервісний центр» відповідач ОСОБА_1 не перебуває на обліку у КП «Сервісний центр». Відповідно до Актів №2803/6 від 15.10.2013, № 22841 від 18.03.2014, №1224/6 від 17.09.2015 позивач повідомив відповідачу про необхідність терміново здійснити повірку приборів обліку води, передати копії документів за наслідком повірки позивачу та сплатити заборгованість. 19.11.2015 вх. № 3962/7УВ/03 відповідач подала заяву, якою просила ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» припинити незаконні нарахування сум для оплати за послуги та провести державну повірку приборів обліку холодної та гарячої води за рахунок постачальника послуг. У відповідь на вказану заяву ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» повідомили відповідачу, що повірка квартирних засобів обліку води повинна здійснюватись організацією, що надає послуги по утримання будинків та прибудинкових територій, або власними силами, або за домовленості організацією, яка здійснює такі роботи. У діючих тарифах витрат на повірку приборів обліку води, власниками яких є фізичні особи, не передбачено. З 01.06.2015 відповідачу нарахування за послуги здійснюється за нормами, заборгованість станом на 01.11.2015 складає 445,07 гривень. За обставинами даної справи позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за сплату комунальних послуг з постачання холодної води за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року Нормативно-правова база та оцінка апеляційного суду Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила), у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця (п. 9). Засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період (п. 15 Правил). Відповідно до абзацу 2 п. 10 Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Плата за послуги з водопостачання споживачем, у будинку якого встановлений засіб обліку холодної води, вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення (абз. 5 п. 16 Правил). Відповідно до п.п. 4 п. 32 Правил виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж. Відповідно до п.п. 3.2.2. Договору №19787 від 15.06.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, виконавець зобов`язався контролювати показники приборів обліку води у визначений міжповірковий інтервал водоміру. Відповідно до п.п. 3.5.6. Договору споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних приборів обліку. Відповідно до п. 3.4 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водопостачання (з використанням внутрішньо будинкових систем), затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 303, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення включаються витрати, безпосередньо пов`язані зі збутом послуг споживачам, зокрема, витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води. Отже, з наведених положень вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин та в період проміжку часу, за який позивач просить стягнути заборгованість, відповідальність з здійснення повірки несе виконавець комунальної послуги та за його рахунок здійснюється повірка лічильника. Тобто, саме позивач несе відповідальність за своєчасність здійснення повірки лічильника, а не відповідач, який є споживачем комунальної послуги. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апелянта. При цьому, апеляційний суд зауважує, що факт наявності у відповідача засобу лічильнику холодної води не було спростовано в процесі розгляду справи. Відповідач здійснювала сплату за комунальні послуги, але в розмірі меншому, аніж встановлений норматив. Вказані обставини теж не були спростовані в процесі розгляду справи. Доказів того, що відповідач перешкоджала в проведенні повірки лічильника, матеріали справи не містять. Вказана позиція узгоджується з позицією КЦС ВС в постанові від 28.10.2020 в справі № 405/6137/18. Таким чином, з врахуванням вище наведеного, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальності «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Никислої Ольги Іванівни -залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк С.М. Сегеда Р.Д. Громік