Постанова 4813 № 523/10461/21

Номер провадження: 22-ц/813/903/24 Справа № 523/10461/21 Головуючий у першій інстанції Середа І. В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.02.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Козлової В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Середи І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні дитини з батьком, встановив: 09.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та просив суд визначити наступний графік у спілкуванні дитини з батьком: - кожний понеділок та середу з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері; - кожного тижня з 18:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання позивача; - день народження позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15:00 год. по 20:00 год.; - день народження бабусі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 з 15:00 год. по 20:00 год.; - під час осінніх шкільних канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання позивача; - під час зимових канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання позивача; - під час весінніх канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання позивача; - під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання позивача; - 10 днів на рік сумарно з можливістю подорожувати Україною; - на офіційні свята - 1 день з ночівлею за місцем проживання позивача (по черзі з відповідачем); - спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку - без обмежень, посилаюсь на те, що відповідач порушує права позивача як батька, а саме чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні сина. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 16.07.2010 року по 26.09.2018 року. Під час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю. Посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні та виховані сина ОСОБА_3 , позивач просив задовольнити його вимоги. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково (а.с.126-128). Встановлено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: - щовівторка - з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері, - кожного тижня з 19:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька; - день народження батька - 29 листопада з 16:00 год. до 20:00 год.; - день народження бабусі - ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16:00 год. до 20:00 год.; - під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька; - під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька; - в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька (по черзі з матір`ю); - спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку без обмежень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року та зміну порядку участі батька у вихованні та спілкуванні із дитиною, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.130-133). Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить призупинити до завершення дії правового режиму воєнного стану порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною у частині прямого спілкування. Виключити з порядку участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ночівлі за місцем проживання батька. Після завершення дії правового режиму воєнного стану встановити наступний порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною: два рази на місяць по суботам, з 10.00 год. до 16.00 год., за попередньою згодою дитини. У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду від 10 серпня 2022 року залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (а.с.164-167). У зв`язку зі звільненням головуючого у справі судді ОСОБА_4 у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 763/0/15-23 року від 01 серпня 2023 року, з урахуванням службової записки у даній справі про заміну судді-доповідача, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 року головуючий у справі суддя Цюра Т.В. замінена на суддю Князюка О.В., судді: Комлева О.С., Сєвєрова Є.С. ( а.с.191). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 року судді Комлева Є.С., Сєвєрова Є.С. замінені на суддів Заїкіна А.П., Погорєлову С.О. (а.с.193). В подальшому, суддю ОСОБА_5 звільнено у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 941/0/15-23 від 28 вересня 2023 року, на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), 18.10.2023 року визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Заїкін А.П., Погорєлова С.О. (а.с.196). У подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 року, судді Заїкін А.П., Погорєлова С.О. замінені на постійно діючий склад колегії суддів: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І. (а.с.208-209). Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання через своїх представників: адвоката Бірюкава А.М. і адвоката Пархоменко О.І. (а.с. 9, 50, 80-91). Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції. На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів. Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Таким чином, розгляд даної справи здійснений 24.01.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 05.02.2024 року, оскільки останнім днем терміну винесення повного тексту є 03.02.2024 року, що припадає на вихідний день. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. Колегія суддів також зазначає, що поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право ЄСПЛ є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами. ЄСПЛ оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника. Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді Одеського апеляційного суду майже півтора року (а.с.152), а також неодноразові заяви позивача ОСОБА_2 про прискорення розгляду справи в суді апеляційної інстанції (а.с.186, 194), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за наявними матеріалами справи, у відсутність учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За змістом ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У відповідності до п.п. 1, 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. У відповідності до ст.ст. 141, 153, 157, 158 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Таким чином, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, необхідно враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Відповідно до Висновку органу опіки і піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.10.2021 року (а.с.107-110) визначено такий спосіб спілкування сина - ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_2 : щовівторка - з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері дитини, першу та третю п`ятницю місяця з 19.00 год. до 17:00 год. суботи з ночівлею, день народження батька - 29 листопада, день народження бабусі - 03 березня, з 15:00 год. до 19:00 год., по 3 дні з ночівлею на зимових, весняних, осінніх канікулах, 20 днів сумарно під час літніх канікул для сумісного відпочинку, в дні офіційних свят 1 день з ночівлею (по черзі з матір`ю). Разом з тим, вирішуючи даний спір, суд встановив наступний спосіб спілкування сина - ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_2 : щовівторка - з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері, кожного тижня з 19:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька; день народження батька - 29 листопада з 16:00 год. до 20:00 год.; день народження бабусі - ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16:00 год. до 20:00 год.; під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька; під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька; в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька (по черзі з матір`ю); спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку без обмежень. При цьому суд вказав, що визначені дні та години спілкування батька з сином не порушують прав та інтересів дитини на відвідування додаткових занять з урахуванням наданих відповідачем доказів. Однак, колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду, враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_3 ще не досяг 10 років, а тому його спілкування з позивачем до досягнення вказаного віку без участі його матері - відповідачки ОСОБА_1 , а також його ночівля за місцем проживання батька - без його згоди, може завдати його правам та інтересам шкоди, що є недопустимим. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року, в частині визначення графіку та порядку спілкуванні сина - ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_2 та встановити, що спілкування дитини з батьком до досягнення дитиною десятиліття можливе лише за участю матері дитини. Що стосується ночівлі за місцем проживання батька - без згоди дитини, то зазначити, що дані обставини можливі лише за згодою дитини, ОСОБА_3 . В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року слід залишити без змін. Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що до закінчення воєнного стану задоволення позовних вимог ОСОБА_2 є незаконним, є безпідставними, так як таким чином будуть порушені права позивача, передбачені національним і міжнародним законодавством, про що вказано вище, якими врегульовані питання щодо права одного із батьків дитини на спілкування з дитиною у разі, якщо інший із батьків перешкоджає у цьому, що є недопустимим. Також безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджає позивачу ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_3 , так як ці доводи спростовуються, як текстом відзиву на позовну заяву, так і текстом апеляційної скарги (а.с.46-49, 130-133). Безпідставними є доводи апеляційної скарги з приводу можливого захворювання неповнолітнім сином сторін на Коронавірусну хворобу (СОVІD-19), так як згідно Міжнародного Свідоцтва позивач ОСОБА_2 вакцинований від зазначеної хвороби (а.с.170). Безпідставними є і доводи заявника апеляційної скарги з приводу того, що на період війни неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 не проживає в Одеській області, так як матеріали справи не мають жодних доказів вищевикладеного, а також того, що неповнолітній ОСОБА_3 є внутрішньо-переміщеною особою. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного рішення суду та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду на в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено на у повній відповідності до вимог матеріального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду змінити, в частині визначення графіку та порядку спілкуванні сина - ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Прийняти постанову, якою рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року змінити, в частині визначення графіку та порядку спілкуванні сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Слова та цифри: «- щовівторка - з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері» замінити славами та цифрами наступного змісту: «-щовівторка - з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері, починаючи з 13.03.2024 року, а до цієї дати - в присутності матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 »; Слова та цифри: «- кожного тижня з 19:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька» замінити словами та цифрами наступного змісту: «- кожного тижня з 19:00 год. п`ятниці до 17:00 год. суботи з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »; Слова та цифри: «- під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька» замінити словами та цифрами: «- під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »; Слова та цифри: «-під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька» замінити словами та цифрами наступного змісту: «- під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »; Слова та цифри: «- в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька, (по черзі з матір`ю)» замінити словами та цифрами наступного змісту: «- в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька, за згодою дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по черзі з матір`ю)». В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк