Постанова 4857 № 500/5279/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5279/23 пров. № А/857/22048/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І. Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, ухвалене суддею Мандзієм О.П. у м. Тернополі у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №500/5279/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога Фуд до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - ВСТАНОВИВ: 21 серпня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Тернопільської митниці, у якому просив визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000051/2 від 20.07.2023. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була. На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар, їх дані піддаються обчисленню та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2023 між компанією "DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD" (Китай), продавець, та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № PF/DKF001, на виконання якого згідно із рахунком-проформою № KFLEU-2303 від 24.03.2023, рахунком-фактурою (інвойс) № KFL2023IE02 від 25.04.2023 позивачем на митну територію України ввезено товар. 19.07.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA403070002242U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: Товар

1. "Консервовані гриби мариновані, з доданням оцету чи оцетової кислоти, у вакуумній упаковці дой-пак: - грузді (Shiitake) мариновані вагою нетто 160г (250мл) / маса основного продукту 120г/ - 500 упаковок по 30 штук в упаковці, - опеньки (Nameko) мариновані вагою нетто 160г (250мл) /маса основного продукту 120г/ - 700 упаковок по 30 штук в упаковці, - маслюки (suillus) мариновані вагою нетто 160г (250мл) /маса основного продукту 120г/ - 400 упаковок по 30 штук в упаковці, - грибне асорті (грузді, опеньки, маслюки) мариноване (mixed mushrooms) вагою нетто 160г (250мл) /маса основного продукту 120г/ - 550 , упаковок по 30 штук в упаковці, - опеньки (Nameko) мариновані вагою нетто 350г (500мл) /маса основного продукту 230г/ - 312 упаковок по 24 штуки в упаковці, - грибне асорті (грузді, опеньки, маслюки) мариноване (mixed mushrooms) вагою нетто 350г (500мл) /маса основного продукту 230г/ - 357 упаковок по 24 штуки в упаковці. Чиста вага нетто 15939,60 кг. Вагою нетто/маса основного продукту може коливатися +/-5%. Товар не містить ГМО. Торговельна марка: "Долина Желаний". Виробник DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD. Країна виробництва Китай (CN)". Товар

2. "Консервовані гриби без додання оцту чи оцтової кислоти, у вакуумній упаковці дой-пак: - опеньки (Nameko) в розсолі вагою нетто 160г (250мл) /маса основного продукту 120г/ - 500 упаковок по 30 штук в упаковці, - печериці різані (Champignon P&S) в розсолі вагою нетто 350г (500мл) /маса основного продукту 230г/ - 307 упаковок по 24 штуки в упаковці. Чиста вага нетто 4978,80кг. Вагою нетто/маса основного продукту може коливатися +/-5%. Товар не містить ГМО. Торговельна марка: "Долина Желаний". Виробник DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD. Країна виробництва Китай (CN)". Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості від 25.04.2023; пакувальний лист № б/н від 25.04.2023; рахунок-проформа № KFLEU-2303 від 24.03.2023; рахунок-фактура (інвойс) № KFL2023IE02 від 25.04.2023; коносамент № 226770302 від 30.04.2023; накладна УМВС № 2151304998 від 07.07.2023; міжнародний санітарний сертифікат № 223N09030005628003 від 25.04.2023; сертифікат про походження товару №C237169121870004 від 22.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару від 30.03.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653230501 від 13.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653230502 від 13.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653230503 від 13.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2185 від 18.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/DKF001 від 03.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № 1310 від 13.10.2022; договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 25.04.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10195118; інші некласифіковані документи - сертифікат № 223N09030005628004 від 25.04.2023; інші некласифіковані документи - декларація виробника від 25.04.2023; копія митної декларації країни відправлення № 090820230000153306 від 27.04.2023. Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "000 Інформаційне повідомлення"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Учасник ЗЕД 'ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" (гр9 МД, код ЄДРПОУ 44860440) недавно взятий на облік. По учаснику ЗЕД (гр. 8) є орієнтування: Інформація з орієнтувань по вітчизняних учасниках ЗЕД станом на '19.07.2023' Код ЄДРПОУ/ДРФО: '44860440'. Слід переглянути орієнтування, перевірити, чи воно (вони) дійсно стосуються зазначеного суб`єкта/об`єкта. У разі, якщо так, то необхідно: 1) Невідкладно, до завершення митного оформлення, повідомити контактну особу, зазначену в орієнтуванні; 2) Виконати вказівки, якщо такі зазначені в орієнтуванні; Якщо орієнтування не стосується зазначеного суб`єкта/об`єкта, то слід у графі 'Примітки про виконання митних процедур' внести запис 'Орієнтування не стосується осіб/ТЗ, зазначених , у ВМД'. Учасник ЗЕД 'ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД'"(гр,9 МД, код ЄДРПОУ 44860440) недавно взятий на облік. Існують значні ризики ухилення від оподаткування товарів у повному обсязі, зокрема, ризики недостовірного декларування вартісних показників товарів, в тому числі витрат на транспортування". Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта подано прайс-лист відправника від 25.04.2023 та листом від 20.07.2023 повідомлено про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів не існує та не будуть подані. За результатами розгляду поданої митної декларації № 23UA403070002242U9 від 19.07.2023 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 20.07.2023 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000051/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом. Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом додано до митного оформлення: прайс-лист, копія митної декларації країни відправлення. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: банківську платіжну інструкцію від 30.03.2023 неможливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки сума не відповідає фактурній вартості та у графі 70 наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, вартість поставки в якому не зазначена; до митного оформлення не подані транспортні документи, які б підтверджували частину маршруту перевезення вантажу Гданськ-Медика; наявні розбіжності щодо транспортних засобів, якими здійснювалося морське перевезення (коносамент від 30.04.2023 №226770302 - MARIBO MAERSK 318W, рахунок від 13.06.2023 №5653230501 - MARY MAERSK 318W); копія митної декларації країни відправлення від 27.04.2023 № 090820230000153306 не містить відміток митного органу країни відправлення; прайс-лист від 25.04.2023 адресовано виключно ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB, DALIAN, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців; згідно з договором на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022 №UA00251386 між Maersk A/S, Данія та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" передбачено: предметом даного договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів замовника та/ або клієнтів "замовника" (п.1); перевізник приймає на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажів відповідно до інструкцій замовника. Під інструкціями замовника слід розуміти: будь-яку інформацію, надану замовником перевізнику щодо конкретного перевезення у письмовій чи електронній формі, у тому числі у формі замовлення (booking) шляхом заповнення он-лайн форм перевізника (п 2.1); інструкції замовника, до митного оформлення не подано. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено товар №1 за митною декларацією від 02.06.2023 UA500500/2023/018962 на рівні 1,758 дол. США/кг, товар №2 за митною декларацією від 07.07.2023 №UA403030/2023/17105 на рівні 1,6 дол. США/кг. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога Фуд», вважаючи рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000051/2 від 20.07.2023 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою

8. За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України). За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України). Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. Водночас частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3ст. 90 КАС України). З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, що вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом. Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України слідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості. Згідно доводів скаржника, позивачем не надано достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Зокрема митний орган покликається на те, що митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів. Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України). Оцінивши вимогу митного органу із наведеними вище нормами МК України, судом першої інстанції слушно вказано на те, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи рахунок-проформа № KFLEU-2303 від 24.03.2023 та рахунок-фактура (інвойс) № KFL2023IE02 від 25.04.2023 за назвою і змістом відповідають вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України. На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ПП "ПМП "Лотос" представлено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № PF/DKF001 від 03.03.2023. Митному органу надано і транспортні (перевізні) документи, зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України, серед яких: коносамент № 226770302 від 30.04.2023, договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.06.2023 № 5653230501, № 5653230502, № 5653230503, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2185 від 18.07.2023. Що стосується документів, передбачених п.4 ч.2 ст.53 МК України, то на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі відповідно до банківського платіжного документу, що стосується товару від 30.03.2023. Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин. Відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, і для подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України. Водночас, декларантом позивача до митного оформлення надано прайс-лист від 25.04.2023 відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України та митну декларацію країни відправлення № 090820230000153306 від 27.04.2023 згідно з п.7 ч.3 ст.53 МК України. Вартість придбаного ПП "ПМП "Лотос" у компанії "DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD" товару підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № № PF/DKF001 від 03.03.2023, рахунком-проформою № KFLEU-2303 від 24.03.2023, рахунком-фактурою (інвойс) № KFL2023IE02 від 25.04.2023, коносаментом № 226770302 від 30.04.2023, договором (контрактом) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022, рахунками-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 13.06.2023№ 5653230501, № 5653230502, №5653230503, документом, що підтверджує вартість перевезення товару № 2185 від 18.07.2023, банківським платіжним документом, що стосується товару від 30.03.2023, прайс-листом від 25.04.2023, а також митною декларацією країни відправлення №090820230000153306 від 27.04.2023. В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що прайс-лист від 25.04.2023 адресовано виключно ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB, DALIAN, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Однак, за позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Що стосується твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подані транспортні документи, які б підтверджували частину маршруту перевезення вантажу Гданськ-Медика, суд відзначає, що позивач надав: договір №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022, додаток №2 від 23.08.2023; рахунки №5653230501, №5653230502 та №5653230503 від 13.06.2023; лист №2185 від 18.07.2023, накладну СМГС №2151304998 від 07.07.2023; банківський платіжний документ від 14.06.2023. За умовами договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022, укладеного між Maersk A/S та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД", предметом даного договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів замовника (п.1). Під інструкціями замовника слід розуміти: будь-яку інформацію, надану замовником перевізнику щодо конкретного перевезення у письмовій чи електронній формі, у тому числі у формі замовлення (booking) шляхом заповнення он-лайн форм перевізника (п.2.1). Перевізник організовує, зокрема, наземне транспортування контейнерів підрядниками перевізника до кінцевого пункту призначення (п.3.1). Згідно довідки №2185 від 18.07.2023 чітко вбачається рух імпортованого товару в контейнері MRKU0933714 по коносаменту від 30.04.2023 №226770302: порт DALIAN, Китай- порт GDANSK, Польща - залізницею до станції Тернопіль ЗКТ. При цьому, на день митного оформлення позивачем було оплачено послуги перевезення в повному обсязі (сума 3422,74 дол. США, що включає: 1530,00 дол. США - вартість морського перевезення; 292,74 дол. США - вартість навантажувальних робіт в порту; 1600,00 дол. США - вартість залізничного перевезення з порту GDANSK до залізничної станції Тернопіль ЗКТ). Сам факт здійснення перевезення у спірних правовідносинах є беззаперечним, а відтак інформація, яку містить інструкція замовника, жодним чином не впливає на вартість перевезення вантажу, і ненадання такої не є підставою для коригування заявленої митної вартості товару. З приводу посилань відповідача на наявність розбіжності щодо транспортних засобів, якими здійснювалося морське перевезення, а саме: коносамент від 30.04.2023 №226770302 MARIBO MAERSK 318W, рахунок від 13.06.2023 №5653230501 MARY MAERSK 318W, та на недоліки митної декларації країни відправлення від 27.04.2023 № 090820230000153306, а саме така не містить відміток митного органу країни відправлення, суд відзначає, що такі обставини не стосуються та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Не обґрунтованими суд вважає і доводи відповідача про сумніви щодо заявленої митної вартості товару, з підстав неможливості ідентифікувати банківську платіжну інструкцію від 30.03.2023 з даною поставкою, оскільки сума не відповідає фактурній вартості та у графі 70 наявне посилання виключно на зовнішньоекономічний договір, вартість поставки в якому не зазначена. Слід також зазначити, що МК України не містить імперативного обов`язку декларанта здійснити оплату вартості товару станом на час подання митної декларації. Натомість, як наголошував вище суд, законодавець послуговується сполучником «якщо» в пункті 4 частини 2 статті 53 МК України, зазначаючи «… якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару … ». В даному випадку, сполучник «якщо» означає диспозитивну поведінку декларанта, яка залежить виключно від умов договору. Квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №320/2455/19). Крім того, ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №803/1112/17). Доводи відповідача про те, що декларантом не було подано на витребування митного органу повного переліку первинних документів є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені ст. 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Рішенням про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України: товар №1 за митною декларацією від 02.06.2023 UA500500/2023/018962 на рівні 1,758 дол. США/кг, товар №2 за митною декларацією від 07.07.2023 №UA403030/2023/17105 на рівні 1,6 дол. США/кг. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаних (визначених) митних вартостей. Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Однак, зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Тобто відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що факт надання достатніх документів на підтвердження заявленої вартості зазначено митним органом в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000178. Зміст перелічених документів, що кореспондуються між собою, вказує на наявність всіх реквізитів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих позивачем товарів. Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а). В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом з урахуванням умов поставки. Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403000/2023/000051/2 від 20.07.2023 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Перемога Фуд» про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403000/2023/000051/2 від 20.07.2023 є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 195, 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №500/5279/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 02.02.2024.