Постанова 4857 № 260/6334/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/6334/21 пров. № А/857/19383/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Затолочного В.С., за участю секретаря судового засідання Юрченко М.М., представника позивача Ткачука Т.А., представника відповідачів Савицького С.І., розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Буд» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Гебеш С.А., час ухвалення рішення 15:45:00, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 16 жовтня 2023 року, В С Т А Н О В И В: 11 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимал Буд» (далі ТзОВ «Оптимал Буд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області № 3044610/42744556 від 31 серпня 2021 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 22 жовтня 2020 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області № 3044610/42744556 від 31.08.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 22.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. 28 вересня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ТзОВ «Оптимал Буд» адвоката Ткачука Т.А. про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9600 грн. 00 коп. Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 260/6334/21 - задоволено. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Буд» витрати на правову допомогу у розмірі 9600,00 грн. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9600 грн позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року та платіжне доручення про оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги від 29 жовтня 2021 року №

516. Оцінюючи подані документи, складність справи, обсяг доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є співмірною із часом, який був витрачений адвокатом на виконання відповідних послуг. За таких обставин суд вважав, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Враховуючи наявну протиправність дій обох відповідачів та задоволення позову за вимогами, заявлених до них, вказані витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню порівну кожним із відповідачів. Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Головне управління ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове, яким у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване додаткове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 9600,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Вказує, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи, виконаним адвокатом робіт та із обсягом наданих адвокатом послуг. В судовому засіданні представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені. Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9600 грн позивачем надано ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1105836 від 29 жовтня 2021 року, Договір про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року та платіжне доручення про оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги від 29 жовтня 2021 року № 516 (т.1., а.с.247-251). Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9600,00 грн. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Як слідує із матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у позовній заяві. Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Аналіз вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Із доданих письмових доказів слідує, що на підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, представник позивача надав копії таких документів: ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1105836 від 29 жовтня 2021 року, Договір про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року та платіжне доручення про оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги від 29 жовтня 2021 року № 516 на суму 9600,00 грн (т.1., а.с.247-251). Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року (далі Договір) Замовник (ТзОВ «Оптимал Буд») доручає, а Виконавець (Адвокатське об`єднання «Гордій та партнери») зобов`язується надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Згідно з п. 1.2 Договору з боку виконавця предмет даного Договору виконують адвокат Гордій В.О., та адвокат Ткачук Т.А. Відповідно до п. 3.1. Договору оплата здійснюється за погодинною ставкою в розмірі 1600 грн за годину роботи. Виконання послуг підтверджується підписанням Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (п.3.2. Договору). Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2021 року, укладеним 29 жовтня 2021 року, Сторони засвідчують факт прийому Замовником роботи, виконаної Виконавцем у судовій справі за позовом ТзОВ «Оптимал-Буд» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії стосовно податкової накладної № 19 від 22 жовтня 2020 року. Вказано, що ціна 1 години роботи становить 1600 грн. Розрахунок: написання позову та, за необхідності, інших процесуальних документів , а також супроводження справи при її розгляді Закарпатським окружним адміністративним судом, 6 годин 9600 грн. Загальна ціна роботи, виконаної Виконавцем, становить 9600,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 29 жовтня 2021 року № 516 ТОВ «Оптимал Буд» сплачено на рахунок АО «Гордій та партнери» 9600,00 грн (т.1., а.с.251). Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1105836 від 29 жовтня 2021 року виданим АО «Гордій та партнери» адвокат Ткачук Тарас Анатолійович надає правову дпомогу ТОВ «Оптимал Буд» у Закарпатському окружному адміністративному суді (т.1., а.с.249). Матеріалами справи підтверджується, що представником ТзОВ «Оптимал Буд» адвокатом Ткачуком Т.А. подано до суду першої інстанції адміністративний позов на 6 арк. (12 ст.), додатки до позову на 246 арк. (т.1., а.с.1- 252) Таким чином, в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також докази проведення оплати за надані послуги. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи. Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Аналізуючи викладене вище, враховуючи положення КАС України, а також ту обставину, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що розмір витрат зазначений позивачем є пропорційний, так як і час витрачений адвокатом на проведення відповідних робіт. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 200/14113/18-а. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Вказані витрати на правову допомогу, враховуючи наявну протиправність дій обох відповідачів та задоволення позову за вимогами, заявлених до них, судові витрати підлягають відшкодуванню порівну кожним із відповідачів. Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання такого висновку помилковим чи неправильним, оскільки скаржником в апеляційній скарзі не спростовано неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю справи; часом, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви; обсягом наданих адвокатом послуг. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, наявність підстав для стягнення солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Буд» витрат на правову допомогу у розмірі 9600,00 грн. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 260/6334/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 01 лютого 2024 року.