LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС943/226/22

від 02.02.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року залишити без руху.

УХВАЛА 02 лютого 2024 року м. Київ справа № 943/226/22 провадження № 61-1253ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Буської міської ради сектор у справах дітей, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Буська міська рада Золочівського району Львівської області (сектор у справах дітей), про встановлення способів участі у вихованні дитини, ВСТАНОВИВ: 18 січня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року. Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, зокрема скаржником сплачено судовий збір не в повному обсязі. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»(у редакції, чинній на час подання позову - 2022 рік) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн). Згідно зі змістом оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції переглядав первісний та зустрічний позов за немайновими вимогами сторін. Таким чином, за подання даної касаційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 3 969,60 грн ((992,40 грн + 992,40 грн) * 200%), оскільки заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Отжескаржником сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн, тому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Також, касаційна скарга не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Тлумачення норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Скаржник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга також містить посилання на висновок щодо застосування статті 159 СК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц. Разом з тим, касаційна скарга не містить доводів та обґрунтування, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у наведеній постанові, і такий висновок стосується подібних правовідносин. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»