Постанова Волинський апеляційний суд № 156/1235/23

Справа № 156/1235/23 Провадження №33/802/106/24 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є. Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю секретаря Хомік В. О., захисника Здиги Б. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26 грудня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з повною загальною середньою освітою, не працевлаштовану, неодружену, має на утриманні малолітню дитину, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосувано відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , у смт. Іваничі Володимирського району Волинської області на вул. Залізничній 15.11.2023 о 20 год 01 хв керувала належним ОСОБА_2 автомобілем марки «ЗАЗ Sens», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння здійснювався із застосуванням спеціального технічного приладу "Drager", результат тесту 1,30 проміле. У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати згадану вище постанову, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних та допустимих доказів її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що із матеріалів справи не вбачається допущення нею будь-яких порушень правил дорожнього руху, які надавали право на зупинення транспортного засобу працівниками поліції. Вважає незаконним складений відносно неї протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з наявними сумнівами щодо значення, зафіксованого на технічному приладі "Drager", відсутністю двох свідків, які підтвердили стан її алкогольного сп`яніння, а також те, що на відеозаписі з бодікамер поліцейських не зафіксовано оскарження ОСОБА_1 показника виміру алкоголю. Також, апелянт стверджує про відсутність безперервної відеозйомки, а відтак наявність порушення п. 9 ч. 1 ст. 31, ст.. 40 ЗУ «Про національну поліцію». Зазначає, що надані суду докази у виді відеофрагментів відеозаписів не фіксують факту керування нею транспортним засобом, а перебування особи у стані алкогольного сп`яніння біля транспортного засобу з увімкненим двигуном не може бути адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити. Захисник у судовому засіданні стверджував, що не було задокументовано та зафіксовано порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , які надавали право на зупинку транспортного засобу. Сама ОСОБА_1 транспортним засобом не керувала, а знаходилась біля автомобіля. На самому відео, що наявне у матеріалах справи, не зафіксовано показник технічного приладу "Drager", а працівник поліції проголошує його. Захисник посилався на невідповідність між реквізитам протоколу про адміністративне правопорушення (ААД №196596) та тестуванням на алкоголь, що вважає порушенням і зазначає, що таке тестування належить до іншого протоколу, а не того, за яким притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 . ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, стверджувала, що транспортним засобом не керувала, а працівники поліції підійшли до неї, коли вона перебувала біля автомобіля, сам автомобіль знаходився на заправній станції, вона планувала заправити його і поїхати додому. В стані алкогольного сп`яніння не перебувала, лише вранці, близько 12:00 год. випила пива. Має на утриманні малолітню дитину, яку забезпечує сама. Просила скасувати постанову, а провадження щодо неї закрити. Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи учасників судового процесу, суд доходить до наступних висновків. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскарженій постанові судді підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №196596 від 15.11.2023 року, тестуванням на алкоголь від 15.11.2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2023 року, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №196596 не керувати транспортним засобом «ЗАЗ Sens» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 від 15.11.2023 р. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи, тому безпідставними є доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, суд зазначає наступне. Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 порушила правила проїзду перехрестя, невиконання вимог дорожнього знаку «Дати дорогу». Дійсно, на відеозаписі, який наявний в матеріалах справи, не зафіксовано момент порушення нею згаданих правил та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу, однак, у ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не стверджувала про те, що транспортним засобом не керувала, не заперечувала порушення нею правил проїзду перехрестя, невиконання вимог дорожнього знаку «Дати дорогу». Доводи, викладені в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд розцінює, як такі, що спрямовані на уникнення апелянтом адміністративної відповідальності, адже як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 , особисто вказала працівникам поліції, що їхала на автомобільну заправку. Під час спілкування поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини роту, та запропоновано останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що вона погодилась. ОСОБА_1 самостійно розпакувала трубку, на відео апелянт підтвердила, що трубка чиста, алкоголю в ній немає. Факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння 15.11.2023 після 20-ї год підтверджено роздруківкою з приладу "Drager Alcotest", згідно з результатами тестування вміст алкоголю в повітрі, що видихається тестованою особою становив 1,30 проміле. (а. с. 4) Після отримання результату огляду ОСОБА_1 не висловлювала своєї незгоди із результатами тестування, не вимагала проходження огляду в медичному закладі. Жодних зауважень, щодо порушення поліцейськими порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та скарг на дії працівників поліції ОСОБА_1 не заявляла. Згідно частин 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеозапису під час огляду ОСОБА_1 , інформація якого на цифровому носії (DVD диску) долучена до матеріалів справи. Відтак, присутність свідків із врахуванням вимог ст. 266 КУпАП не є обов`язковою із врахуванням того, що здійснювалась фіксація технічними засобами. З огляду на зазначене, вимоги ст. 266 КУпАП дотримані, а доводи апеляційної скарги про те, що протокол є недопустимим доказом через не залучення свідків при його складенні, є безпідставними. Щодо тверджень захисника Здиги Б. В. про невідповідність між реквізитами протоколу про адміністративне правопорушення та тестуванням на алкоголь, доходжу наступного висновку. Дійсно, така невідповідність є, реквізити протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 196596, водночас роздруківка тестування на алкоголь зазначена «до протоколу № ААД 196595». Суд спростовує доводи, що така роздруківка може належати до іншого протоколу, тому що, аналізуючи «тестування на алкоголь» чітко встановлено, що воно стосується саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дата, місце і час співпадають з протоколом про адміністративне правопорушення. Відсутність безперервного відеозапису обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на що вона посилається в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки апелянт не довів, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують його вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення. Отже, ті обставини, про які зауважує апелянт, зокрема, відсутність безперервного фіксування обставин складання протоколу, самі по собі не впливають на доведеність встановлених обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані на відеоносії. Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. З огляду на вищенаведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 26 грудня 2023 року без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 26 грудня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П. П. Борсук