Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/7495/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7495/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 31 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (відповідача), про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2023 позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, викладену в листі від 20.04.2023 №Г-626/6/8010-23/8010.4.2/1375-23, щодо прийняття від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства та видачі паспорта громадянина України. Зобов`язав Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства і видачу паспорта громадянина України та розглянути її з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону №2235 особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вважає, що позивачка мала подавати не декларацію про відмову від іноземного громадянства, а заяву про вихід з громадянства рф з поверненням національного паспорту громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави, що не було дотримано позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що після набуття громадянства України позивачці 12 жовтня 2021 року було видано тимчасове посвідчення громадянина України, яке і було підставою для звернення до уповноваженого органу рф щодо припинення російського громадянства. Майже відразу після цього, а саме 22 листопада 2021 року, позивачкою було подано до Посольства РФ в Україні заяву про вихід з російського громадянства, та сплачено відповідний консульський збір. Отже, ті дії, які залежали від позивачки, щодо припинення громадянства рф, вчинялися нею у правильній послідовності та невідкладно. Враховуючи, що російським законодавством виходу з громадянства рф, заява позивачки мала бути розглянута уповноваженими органами рф до 21 травня 2022 року. Однак, розгляд заяви позивачки був фактично перерваний обставинами раптової військової агресії росії проти України, які почалися 24 лютого 2022 року, і які не могли бути позивачкою спрогнозовані. Згідно офіційної заяви Міністерства закордонних справ України від 24 лютого 2022 року, дипломатичні відносини з російською федерацією було розірвано та припинено роботу посольств росії в Україні. Викладені зауваження відповідача є абсолютно необґрунтованими, і навіть, цинічними. Окрім цього зазначає, що відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на відсутність у позивачки підстав для подання декларації про відмову від громадянства рф, пояснюючи це тим, що позивач, нібито, не входить до кола осіб, які мають право на подання такої декларації. Цей довід відповідача є новим, він жодним чином не озвучувався ні у відповідях на звернення позивачки, ні у відзиві на позов. Вважає, що право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, визначене статтю 8 Закону України «Про громадянство України», жодним чином не пов`язане зі статусом особи, а пов`язане з настанням конкретних обставин, коли іноземці «мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області від 21.09.2021 ОСОБА_1 набула громадянство України та документована тимчасовим посвідченням громадянина України з терміном дії до 21.09.2023. Позивачка 22.11.2021 подала заяву про вихід із громадянства до посольства російської федерації, яка зареєстрована за №269100475. Міністерство закордонних справ російської федерації листом від 29.09.2022 №25986/кд-гр повідомило позивачку, що з огляду на призупинення діяльності російських закордонних установ в Україні, рішення щодо заяви про вихід з громадянства російської федерації не прийняте. Позивачка подала до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області декларацію про відмову від іноземного громадянства та заяву про отримання паспорта громадянина України. Згідно інформації викладеної в листі від 20.04.2023 №Г-626/6/8010-23/8010.4.2/1375-23 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області повідомило позивачку про відмову у прийнятті декларації про відмову від громадянства російської федерації замість документу уповноваженого органу російської федерації про припинення громадянства російської федерації. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-ІІІ). Згідно з положеннями статті 1 цього Закону громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. За пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №2235-III громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Пунктом 2 частини першої статті 6 цього Закону встановлено, що громадянство України набувається за територіальним походженням, а за статтею 8 визначено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство. Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави. Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства. Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону №2235-III зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №2235 особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. За змістом абзацу 16 статті 1 Закону №2235-III декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав. Згідно з абзацом 13 статті 1 Закону №2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури. Приписами пункту 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, передбачено, що особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Як встановлено судом першої інстанції, позивачка подала заяву про вихід із громадянства до посольства російської федерації. Відповідно до довідки посольства російської федерації в Україні від 22.11.2021 заява ОСОБА_1 про вихід з громадянства російської федерації прийнята на розгляд згідно законодавства російської федерації і зареєстрована під №269100475. Консульський збір у розмір 1820,00 грн сплачений. Отже, позивачка вчинила необхідні дії для припинення громадянства російської федерації (звернення до відповідних органів рф та отримання відмови, не отримання відповіді), однак такі дії не призводять до певних правових результатів з незалежних від позивачки причин. Тобто, законодавство передбачає можливість подання декларації про вихід з громадянства російської федерації. При цьому, декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав. Частинами 1, 2 ст. 9 Закону №2235-ІІІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що подання декларації про відмову від іноземного громадянства, у зв`язку з неможливістю отримати документ про припинення громадянства з незалежних від позивачки причин є обґрунтованою, а відмова Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області у прийнятті такої декларації є неправомірною. Разом з тим, у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з повномаштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією відносно громадян України, відповідач не може вимагати від позивача повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї недодержави. Також, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації та видачу паспорта громадянина України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.