Постанова 4855 № 320/9322/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9322/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 02.11.2022 №UA 902080/2022/000006/1 про коригування митної вартості товарів. Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу належну кількість документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей про ціни, що фактично були сплачені. У процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, надані до митниці документи не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці від 02.11.2022 №UA 902080/2022/000006/1 про коригування митної вартості товарів. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки декларантом не підтверджено заявлену митну вартість товару та не надано відомостей щодо усіх складових митної вартості, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, тому оскаржуване рішення є правомірним. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги статті 55 МК України. На думку позивача, надана довідка про транспортні витрати від 25.10.2022 №1543 та рахунок фактура №СФ-0001543 є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, що свідчить про неправомірність застосування митницею частини третьої статті 53 МК України, та як наслідок - прийняття спірного рішення. Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2018 року між позивачем (покупець) та компанією Jinhua Bosen Tools C.O. LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт №1131, відповідно до якого продавець продає, а покупець оплачує і отримує товари ручні інструменти та приналежності в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту. 14 лютого 2022 року для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів. 24 лютого 2022 року для перевезення товарів до України позивач був уклав з компанією ТОВ «Мерск Україна Лтд (Одеса) (далі перевізник) договір експедирування №UA00072711 на забезпечення організації з перевезення зовнішньоторговельних вантажів та їх зберігання. Крім того, 31 серпня 2022 року для перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Галеон Форвардінг» договір №31/08-22 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. На виконання умов контракту, 05 вересня 2022 року продавець надав позивачу комерційний інвойс BS176 для оплати товару за ціною 70 923,78 дол. США., пакувальний лист до комерційного інвойсу BS176 на товари у двох контейнерах №HASU4795690 та №MSKU9614371, а також комерційну пропозицію, у якій заявив про надання знижки до ціни за обсяг поставки по інвойс та за гарантійний ремонт товарів. 09 вересня 2022 року для ввезення із Китаю до України митними органами Китаю оформлені митні декларації: №31012022 051637 7951 на товари у контейнері №HASU4795690 за ціною 34 045,20 дол. США; № 31012022 051637 7941 на товари у контейнері №MSKU9614371 за ціною 36 878,58 дол. США. Як наслідок, 13 вересня 2022 року продавець передав товари у двох контейнерах №HASU4795690 та №MSKU9614371 перевізнику для доставку в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент CWDN20220902A. 23 вересня 2022 року на товари вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №СС22МА29QYPH10016. 06 жовтня 2022 року на підставі контракту від 07.11.2018 №1131 позивач платіжним дорученням №676 перерахував продавцю кошти за товари, у розмірі 70 923,78 дол. США., що відповідає ціні товарів, зазначеній у проформі інвойсі, комерційному інвойсі та у митних деклараціях Китаю, перевірені та досліджені судом у справі. Разом з тим, 14 жовтня 2022 року через обставини доставки контейнерів із товарами у різний час за комерційним інвойсом № BS176 позивачем була виписана специфікація на товари по кожному контейнеру: - №1 на товари у контейнері №MSKU9614371 за ціною 36 878,58 дол. США., яка відповідає ціні на товари, зазначені у митній декларації Китаю №31012022 051637 7941; - №2 на товари у контейнері №HASU4795690 за ціною 34 045,20 дол. США, яка відповідає ціні на товари, зазначені у митній декларації Китаю №31012022 051637 7951. Відповідно, 17 жовтня 2022 року для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг перевізник компаніяA/S (Данія) виписано рахунок фактуру (інвойс) №5653178352, експедитор ТОВ «Меркс Україна Лтд» рахунок фактуру №5653178354, та 25.10.2022 перевізник ТОВ «Галеон Форвардінг» рахунок фактуру №2505 та експедитор ТОВ «Олимп А.С.» рахунок фактуру №СФ-0001543. 25 жовтня 2022 року на підтвердження витрат транспортування товару експедитор ТОВ «Меркс Україна Лтд» виписано позивачу довідку про транспортні витрати №25 щодо перевезення товарів у двох контейнерах, перевізник ТОВ «Галеон Форвардінг» довідку про транспортні витрати б/н, експедитор ТОВ «Олимп А.С.» довідку про транспортні витрати №1543. Як наслідок, 01 листопада 2022 року позивач подав відповідачу митну декларацію UA902080/2022/804264 (ІМ 40 ДЕ) Додаток №25 для митного оформлення товарів, ввезених у контейнері №HASU4795690 та зазначених у специфікації №2, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 34 045,20 доларів США. Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №UА902080/2022/804264 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме: контракт від 07.11.2018 №1131 між позивачем та компанією Jinhua Bosen Tools C.O. LTD (Китай) з додатками; комерційний інвойс від 05.09.2022 № В176; комерційну пропозицію від 05.09.2022 №2 до комерційного інвойсу від 05.09.2022 № В176; специфікацію від 14.10.2022 №2 до комерційного інвойсу від 05.09.2022 №В176; платіжне доручення від 06.10.2022 №676 про оплату товарів; сертифікат походження товару від 23.09.2022 №С22МА29QYPH10016; коносамент від 13.09.2022 № CWDN20220902A; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); договір від 31.08.2022 №31/08-2022 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні між позивачем і ТОВ «Галеон Форвардінг»; рахунки - фактури від 17.10.2022 №5653178352 та №5653178354, а також від 25.10.2022 №2505 та №СФ-0001543 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг; довідки про вартість транспортних послуг ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 25.10.2022 № 25 та ТОВ «Галеон Форвардінг» від 25.10.2022 №б/н; товарно- транспортна накладна CMR від 26.10.2022 № 5690. Не зважаючи викладене, 01 листопада 2022 року відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №894 131, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продаж оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. 01 листопада 2022 року позивач надіслав повідомлення про відсутність підстав для надання додаткових документів. Втім, 02 листопада 2022 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2022/000006/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів (окуляри) за резервним методом на рівні 10,02 дол США за кг. Вказане рішення обгрунтовано наступними обставинами. Відповідно до розділу 3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 07.11.2018 № 1131 (далі контракт) зазначено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах що вказані в рахунках-проформах та/або інвойсах (в інвойсі від 05.09.2022 №85176 зазначено умови оплати «кредит на 30 днів від дати коносаменту»). Комерційною пропозицією від 05.09.2022 запропоновано знижку в розмірі (1447,42 доларів США) не більше 10% від вартості всієї поставки за передплату. До митного оформлення подано банківський платіжний документ що підтверджує оплату за товар станом на 06.10.2022, отже умови надання знижки описані в п. 3.7 контракту не виконані. Згідно умов п.5.1 договору транспортного перевезення укладеного між ПП «Будпостач» та ТОВ «Галеон форвардінг» від 31.08.2022 №31/08-2022 вартість послуг згідно даного договору визначається кожного разу окремо та вказується в кожній окремій Заявці на відповідне перевезення, однак до митного оформлення зазначений документ не було подано, отже у митного органу відсутня інформація щодо всіх витрат понесених покупцем до митного кордону України. У відповідності до інформації що зазначена у міжнародній автотранспортній накладній (далі CMR) перевізником зазначено «Viking-Trans LTD», однак у митного органу відсутня інформація на яких умовах та на підставі якого договору здійснювалось міжнародне перевезення з порту вивантаження до митного кордону України. Відповідно до рахунку транспортних витрат від 25.10.2022 №СФ0001543 та довідки транспортних витрат від 25.10.2022 № 1543 надано інформацію щодо вартості витрат за межами митної території України («оформлення документів в п. Констанца, Румунія»), однак до митного оформлення не було подано договір транспортного перевезення на підставі якого було виставлено рахунок та довідку транспортних витрат ТОВ «Олимп А.С.». Подані до митного оформлення рахунок від 17.10.2022 №5653178352 та довідка транспортних витрат від 25.10.2022 №25 на містить повної інформації щодо складових транспортних витрат згідно п.п.2.2, п.п. 4.5, 6.3.1 договору транспортного перевезення від 14.02.2022 №00072649 що був укладений між «Мaersk A/S» та ПП «Будпостач». Згідно інформації, що зазначена у міжнародній автотранспортній накладній (далі СМR) перевізником зазначено «Viking-Trans LTD», однак у митного органу відсутня інформація на яких умовах та на підставі якого договору здійснювалось міжнародне перевезення з порту вивантаження до митного кордону України. У відповідності до рахунку транспортних витрат від 25.10.2022 №СФ-0001543 та довідки транспортних витрат від 25.10.2022 №1543 надано інформацію щодо вартості витрат за межами митної території України («оформлення документів в п. Констанца, Румунія»), однак до митного оформлення не було подано договір транспортного перевезення на підставі якого було виставлено рахунок та довідку транспортних витрат ТОВ «Олимп А.С.». Подані до митного оформлення рахунок від 17.10.2022 №5653178352 та довідка транспортних витрат від 25.10.2022 № 25 не містить повної інформації щодо складових транспортних витрат згідно п.п. 2.2, п.п. 4.5, 6.3.1 договору транспортного перевезення від 14.02.2022 №00072649 що був укладений між «Maersk A/S» та ПП «Будпостач». 02 листопада 2022 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA902080/2022/000124. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажних митних деклараціях, тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування. Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. У той же час, у частині п`ятій статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України. Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення було подано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення за ціною договору (контракту), як цього вимагає ст. 53 Митного кодексу України, зокрема позивачем подано: контракт від 07.11.2018 №1131 між позивачем та компанією Jinhua Bosen Tools C.O. LTD (Китай) з додатками; комерційний інвойс від 05.09.2022 № В176; комерційну пропозицію від 05.09.2022 №2 до комерційного інвойсу від 05.09.2022 № В176; специфікацію від 14.10.2022 №2 до комерційного інвойсу від 05.09.2022 №В176; платіжне доручення від 06.10.2022 №676 про оплату товарів; сертифікат походження товару від 23.09.2022 №С22МА29QYPH10016; коносамент від 13.09.2022 № CWDN20220902A; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); договір від 31.08.2022 №31/08-2022 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні між позивачем і ТОВ «Галеон Форвардінг»; рахунки - фактури від 17.10.2022 №5653178352 та №5653178354, а також від 25.10.2022 №2505 та №СФ-0001543 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг; довідки про вартість транспортних послуг ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 25.10.2022 № 25 та ТОВ «Галеон Форвардінг» від 25.10.2022 №б/н; товарно- транспортна накладна CMR від 26.10.2022 № 5690. Однак, не зважаючи на вказане, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, неможливість встановити умови оплати за товар, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості. Як наслідок, спірним рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість товарів визначена за резервним методом. Так, у спірному рішенні митний орган дійшов до висновку, що: 1) відповідно до розділу 3 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 07.11.2018 № 1131 (далі контракт) зазначено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах що вказані в рахунках-проформах та/або інвойсах (в інвойсі від 05.09.2022 №85176 зазначено умови оплати «кредит на 30 днів від дати коносаменту»). Комерційною пропозицією від 05.09.2022 запропоновано знижку в розмірі (1447,42 доларів США) не більше 10% від вартості всієї поставки за передплату. До митного оформлення подано банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар станом на 06.10.2022, отже, умови надання знижки описані в п. 3.7 контракту не виконані. 2) згідно умов п.5.1 договору транспортного перевезення укладеного між ПП «Будпостач» та ТОВ «Галеон форвардінг» від 31.08.2022 №31/08-2022 вартість послуг згідно даного договору визначається кожного разу окремо та вказується в кожній окремій Заявці на відповідне перевезення, однак до митного оформлення зазначений документ не було подано, отже у митного органу відсутня інформація щодо всіх витрат понесених покупцем до митного кордону України. 3) у відповідності до інформації що зазначена у міжнародній автотранспортній накладній (далі CMR) перевізником зазначено «Viking-Trans LTD», однак у митного органу відсутня інформація на яких умовах та на підставі якого договору здійснювалось міжнародне перевезення з порту вивантаження до митного кордону України. 4) відповідно до рахунку транспортних витрат від 25.10.2022 №СФ0001543 та довідки транспортних витрат від 25.10.2022 № 1543 надано інформацію щодо вартості витрат за межами митної території України («оформлення документів в п. Констанца, Румунія»), однак до митного оформлення не було подано договір транспортного перевезення на підставі якого було виставлено рахунок та довідку транспортних витрат ТОВ «Олимп А.С.». 5) подані до митного оформлення рахунок від 17.10.2022 №5653178352 та довідка транспортних витрат від 25.10.2022 №25 на містить повної інформації щодо складових транспортних витрат згідно п.п.2.2, п.п. 4.5, 6.3.1 договору транспортного перевезення від 14.02.2022 №00072649 що був укладений між «Мaersk A/S» та ПП «Будпостач». 6) згідно інформації, що зазначена у міжнародній автотранспортній накладній (далі СМR) перевізником зазначено «Viking-Trans LTD», однак у митного органу відсутня інформація на яких умовах та на підставі якого договору здійснювалось міжнародне перевезення з порту вивантаження до митного кордону України. 7) у відповідності до рахунку транспортних витрат від 25.10.2022 №СФ-0001543 та довідки транспортних витрат від 25.10.2022 №1543 надано інформацію щодо вартості витрат за межами митної території України («оформлення документів в п. Констанца, Румунія»), однак до митного оформлення не було подано договір транспортного перевезення на підставі якого було виставлено рахунок та довідку транспортних витрат ТОВ «Олимп А.С.». 8) подані до митного оформлення рахунок від 17.10.2022 №5653178352 та довідка транспортних витрат від 25.10.2022 № 25 не містить повної інформації щодо складових транспортних витрат згідно п.п. 2.2, п.п. 4.5, 6.3.1 договору транспортного перевезення від 14.02.2022 №00072649 що був укладений між «Maersk A/S» та ПП «Будпостач». Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання відповідача стосовно невиконання умов п. 3.7 Контракту від 07.11.2018 №1131 щодо оплати товарів на умовах, що вказані в інвойсах від 05.09.2022 №BS176, враховуючи пропозицію від 05.09.2022 щодо застосування знижки в розмірі 1447,42 дол. США за передоплату є неприйнятними, оскільки враховуючи наявність платіжного документа про оплату за товар станом на 06.10.2022, спростовується саме умовами вказаного Договору щодо оплати 30 днів кредиту від коносаменту та платіжним дорученням від 06.10.2022 на суму 70 923,78 дол. США, Як наслідок, підстави для застосування знижки відсутні, оскільки за наявними у справі документами позивачем не було здійснено передоплату, що є основною підставою для застосування знижки. Відповідно, доводи відповідача про не підтвердження визначеної позивачем ціни митної вартості товарів наданими до митного органу документами, а також такі твердження не були підставами для витребовування додаткових документів за наявності таких, що спростовують позицію митниці. Щодо посилань апелянта на умови п.5.1 Договору укладеного із ТОВ «Галеон форвадінг» від 31.08.2022 №31/08-2022 стосовно вартості послуг, що має бути визначена у окремій заявці на кожне перевезення, відповідно відсутня інформація щодо витрат понесених покупцем до митного кордону України, слід зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки б/н від 25.10.2022 на транспортні витрати, вартість доставки контейнера до кордону визначена 63 080,84 грн., яка додана до ціни товарів при визначені митної вартості. У даному випадку довідка про транспортні витрати є допустим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, тому твердження відповідача щодо не виконання позивачем умов Договору із ТОВ «Галеон форвадінг» від 31.08.2022 №31/08-2022 колегія суддів не приймає до уваги, належних та достатніх доказів відповідачем щодо своїх тверджень викладених у спірному рішенні до суду не надано. Твердження митного органу про те, що у нього відсутня інформація на яких умовах та на підставі якого договору здійснювалось міжнародне перевезення з порту вивантаження до митного кордону України за міжнародною автотранспортною накладною де перевізником зазначено «Viking-Trans LTD» колегія суддів оцінює критично, оскільки така інформація не може свідчити про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, чи відомостей до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, як підстава для витребування документів за ч. 3 ст. 53 МК України. При цьому, у відповідності до пункту 1.1 Договору із ТОВ «Галеон форвадінг» від 31.08.2022 №31/08-2022 перевізник ТОВ «Галеон форвадінг» взяв на себе зобов`язання виконувати перевезення вантажів позивача та за п. 6.10 вказаного Договору погоджено, що у випадку покладання виконання свого зобов`язання на третю особу, відповідальність за невиконання зобов`язання третьою особою несе сторона Договору, відповідно було передано зобов`язання з перевезення вантажу позивача «Viking-Trans LTD» (м. Одеса), при цьому автотранспортна накладна СМR5690 виписана при перевезенні товарів автомобільним транспортом від порту Константа (Румунія) до України, до митниці було надано довідку від 25.10.2022 б/н за якою вартість доставки контейнера за маршрутом Константа (Румунія) - Орлівка (Україна) визначена у сумі 63 080,84 грн., що додано до ціни товарів при визначенні митної вартості. Твердження апелянта щодо відсутності Договору на транспортне перевезення з ТОВ «Олимп А.С.» суд апеляційної інстанції не приймає до уваги так як надана довідка про транспортні витрати від 25.10.2022 №1543 та рахунок фактура №СФ-0001543 на суму послуг 14 627,44 грн. є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. Зауваження відповідача до складових, вказаних у довідці від 25.10.2022 №25 є також неприйнятими, оскільки не конкретизовані, які саме відомості не вказані та мають бути вказані, та така позиція не є підставою для застосування частини третьої статті 53 МК України. Посилання скаржника на ненадання позивачем документів щодо страхування придбаного товару та ліцензії є безпідставними, оскільки імпорт товарів не підлягав ліцензуванню, та з огляду на відсутність факту страхування товару, такі документи не могли бути подані, враховуючи комерційну пропозицію від 05.09.2022 та сертифікат походження товарів від 23.09.2022 №С22МА29QYPH10016. У силу вимог пункту 3 статті 53 МК України документи щодо страхування надаються до митного органу в разі саме наявності обставин страхування придбаного товару, що кореспондується із положеннями. Вимагання документів щодо страхування забороняється за відсутності такого факту страхування, у разі якщо митниця вважає, що такі обставини існують, саме митний орган повинен доводити необхідність надання таких документів. При цьому, по поставці товару за договором від 07.11.2018 №1131 за контейнером MSKU9614371, що зазначені у Специфікації №1, перевозився товар за прайс-листом від 09.06.2022, комерційного інвойсу від 05.09.2022 №ВS176 були поставлені через Черкаську митницю 02.11.2022 та оформлені відповідачем без жодних застережень та без коригування за митною декларацією №22UА902080804272U2 за ціною 36 878,58 дол. США. Отже, враховуючи вищевикладене, зазначені відповідачем п. 33 спірного рішення обставини, не свідчать про наявність розбіжностей, що впливають на митну вартість та наявність підстав для витребування додаткових документів. Інших належних та достатніх доказів та обґрунтувань відповідач щодо обставин та фактів, вказаних у спірному рішенні, не зазначив та не навів. Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару. У свою чергу, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, який свідчив би про обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, не зазначено також конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України. Водночас, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Разом з тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні. У той же час, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення та на вимогу відповідача надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.О. Аліменко В.П. Мельничук