Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/13734/23
від 01.02.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13734/23 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), балансовою вартістю 122365150 грн., що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області; - зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), балансовою вартістю 122365150 грн, що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Чернігівською обласною радою протиправно не вчиняються дії щодо реєстрації права власності на пам`ятку архітектури національного значення, що може призвести до негативних наслідків у вигляді втрати пам`ятки. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області. Зобов`язано Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з моменту прийняття Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 №147/98-ВР спірна культова споруда до комунальної власності не передавалась. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що прокурор у своєму позові не конкретизує, які саме правовстановлюючі документи слід оформити чи які документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, чи свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». На думку апелянта, враховуючи, що на балансі Чернігівської обласної ради церква не перебуває, а оскільки Перелік об`єктів комунальної власності області, до складу якого увійшов і зазначений об`єкт, є лише документом системного обліку і ведення єдиної бази даних і не встановлює факт передачі у комунальну власність, у відповідача відсутня можливість надати необхідні для державної реєстрації прав документи. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що оскільки Чернігівською обласною радою право власності на об`єкт - пам`ятка архітектури національного значення «Андріївська церква» не зареєстровано, технічний паспорт не виготовлявся, будь-які інші документи не складались, дії щодо реєстрації права власності на зазначене майно не вживалось, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до паспорта пам`ятки архітектури національного значення, об`єкт культурної спадщини національного значення Андріївська церква, що розташована за адресою с. Стольне Корюківського району Чернігівської області, перебуває у комунальній власності Чернігівської обласної ради. Згідно рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII Андріївська церква включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. У відповідності до листа Управління містобудування та архітектури від 09.06.2023 № 02.1-09/775 «Андріївська церква» - пам`ятка архітектури національного значення, охоронний номер 1784, датується 1782 роком, що розташована за адресою: с. Стольне Корюківського району Чернігівської області, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебувають на балансі Управління відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 №
231. Листом від 03.08.2023 № 06-601 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради повідомило Корюківську окружну прокуратуру, що пам`ятка архітектури Свято-Андріївська церква (с. Стольне, Корюківський район) включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Повідомлено, що управлінням комунального майна обласної ради проводяться реєстраційні дії: замовлено та виготовлено технічний паспорт на вищезазначену пам`ятку архітектури, зроблено запити до Фонду державного майна України та Бюро технічної інвентаризації щодо наявності реєстрації права власності за державою або іншими суб`єктами. Вказано, що через неповне фінансування управління комунального майна обласної ради вимушено було тимчасово призупинити процедуру реєстрації, у випадку додаткового фінансування реєстраційні дії будуть завершені в найкоротші терміни. Згідно листа ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 09.08.2023 право власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема, Свято-Андріївську церкву в с. Стольне, Корюківський район не зареєстровано. З огляду на бездіяльність відповідача, яка виразилась у не оформленні правовстановлюючих документів на право власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області, прокурор звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Чернігівська обласна рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, та на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області, відтак Чернігівська обласна рада зобов`язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на вказану пам`ятку архітектури, чого здійснено не було, що вказує на обгрунтованість позовних вимог. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, згідно зі ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. У силу вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади. При вирішенні справи суд бере до уваги, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Відтак, невчинення уповноваженим органом - Чернігівською обласною радою відповідних функцій у спірних правовідносинах, є підставою в даному випадку для звернення прокуратури до суду. Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Згідно частини другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. У відповідності до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. У силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Чернігівська обласна рада. У свою чергу, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Згідно статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон) № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. З аналізу вищевикладеного вбачається, що речові права на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону. Однак, матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на вказану пам`ятку архітектури національного значення, чим допущено протиправну бездіяльність. Пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). Враховуючи, що Чернігівська обласна рада згідно вказаних норм є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, то саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Андріївська церква» (охоронний № 1784), що знаходиться в с. Стольне Корюківського району Чернігівської області. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів на вказану пам`ятку архітектури, внаслідок не вчинення необхідних дій для оформлення таких документів, зазначене призводить до порушень самих інтересів держави, що у свою чергу покладає па прокурора обов`язок на звернення до суду для їх захисту. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Чернігівської обласної ради - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.О. Аліменко В.П. Мельничук