Постанова 4852 № 280/8378/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/8378/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (головуючий суддя Сіпака А.В.) у справі №280/8378/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії , на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку та індексації, з компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати затриманої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, переданою до органу ПФУ установою банку та/або уповноваженим представником позивача за довіреністю. Крім того, позивач просив відповідно до п.1 ч. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі заявлених позовних вимог, та відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання судового рішення у справі №280/4551/21 позивача з серпня 2021 року взято на пенсійний облік у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та поновлено пенсію за віком з 07.10.2009, яку обчислено у фіксованому розмірі 1188,23 грн. без проведення індексації та масових перерахунків пенсії та її складових. Однак, виплата поновленої пенсії не проводилась, у зв`язку з тим, що позивачем не було особисто подано заяву про виплату пенсії на банківський рахунок. Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зокрема, щодо обрахунку пенсії за віком у фіксованому розмірі протиправними, звертався до суду у справі №280/4551/21 із заявою про встановлення судового контролю, проте суд відмовив у встановленні судового контролю та вказав, що незгода позивача з розміром пенсії, яка нарахована на виконання судового рішення у справі №280/4551/21, є самостійним предметом окремого судового провадження. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із новим позовом у справі №280/6637/22, за результатами розгляду якої Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 дійшов висновку, що вимога позивача щодо неправомірності виплати пенсії у невстановленому законом розмірі є передчасною та має бути розглянута у новому судовому розгляді, після здійснення виплати зазначеної пенсії. З 30.08.2023 відповідач почав виплачувати позивачу пенсії у фіксованому розмірі 1188,23 грн., що підтверджується листом відповідача від 26.09.2023 №15730-15821/К-02/8-0800/23. Позивач вважає, що нараховуючи та виплачуючи йому пенсію за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом фіксованому розмірі (1188,23 грн.), нижчому від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, відповідач не діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим продовжує грубе порушення конституційного права позивача похилого віку на пенсійне забезпечення в старості. Також, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України закрито провадження у справі №280/8378/23 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009, у невстановленому законом розмірі та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009, у встановленому законом розмірі, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент проведення перерахунку пенсії, на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі та додатково представлених документів про заробітну плату та загальний трудовий стаж, з виплатою заборгованості за пенсією після її перерахунку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 щодо решти частині позовних вимог позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, перерахованої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі №280/4551/21, за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення (21 вересня 2023 року). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, перерахованої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі №280/4551/21 за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення (21 вересня 2023 року), з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд встановив, що у листі від 26.09.2023 відповідач з приводу виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі 280/4551/21 в частині нарахування компенсації повідомив позивача, що компенсація втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення (21 вересня 2023 року) буде нарахована після обліку Держстатом України індексу інфляції за серпень 2023 року. За встановлених у справі обставин суд першої інстанції, вказуючи, що позивачу не було своєчасно виплачено пенсію саме з вини пенсійного органу, дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення (21 вересня 2023 року) на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі №280/4551/21, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем було відмовлено у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, перерахованої на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі №280/4551/21 за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, оскільки у листі від 26.09.2023 відповідач зазначив не про відмову у здійсненні відповідного нарахування та виплати, а вказав про те, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі №280/4551/21 в частині нарахування компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення буде нарахована після обліку Держстатом України індексу інфляції за серпень 2023 року. Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги про задоволення позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати затриманої пенсії, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , громадянин України платник податків, не працює, з 02.12.1996 постійно мешкає в Ізраїлі, місце постійного проживання підтверджено нотаріально. До виїзду на постійне місце проживання за кордон позивач перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за віком в Управлінні праці та соціального захисту населення в Дніпровському (Ленінському) районі м. Запоріжжя. 03.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку/індексації та не відновлення виплати пенсії позивачу, з компенсацією втрати частини доходу; - зобов`язати відповідача прийняти позивача на пенсійний облік, провести, починаючи з 07.10.2009 перерахунок пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 07.10.2009, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму на момент фактичного виконання судового рішення і встановленого законом для позивача мінімального розміру пенсії 2600 грн; - виплатити позивачу заборгованість по пенсії одним платежем за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати, з розрахунку місячного розміру пенсії, визначеного з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, індивідуального коефіцієнта заробітної плати і коефіцієнта страхового стажу, згідно з документами про стаж та заробітну плату, наданих позивачем, помноженого на кількість місяців в виплатному періоді, починаючи з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, на зазначений позивачем банківський рахунок; - виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, одним платежем, на зазначений позивачем банківський рахунок; - відновити і виплачувати позивачу пенсію за віком довічно, починаючи з 07.10.2009, як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму на момент фактичного виконання судового рішення і встановленого законом для позивача мінімального розміру пенсії 2600 грн., з проведенням на загальних засадах індексації/масових перерахунків і осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України. Також просив встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію позивачу на зазначений позивачем банківський рахунок, згідно з заявою про виплату пенсії, поданим через уповноваженого представника за дорученням і відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 по день фактичної виплати та відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов`язати відповідача в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти ОСОБА_1 на пенсійний облік, провести, починаючи з 07.10.2009, поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 за №1058-ІV, з урахуванням змін в пенсійному законодавстві, застосуванням всіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі та додатково поданих документів про заробітну плату і загальним виробничим стажем, з проведенням індексації. в іншій частині позову відмовлено. звернуто до негайного виконання рішення у межах суми пенсії ОСОБА_1 за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2021 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/4551/21 задоволено частково: зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/4551/21 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2021 року у справі №280/4551/21 скасовано. Справу №280/4551/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За результатами нового розгляду постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі № 280/4551/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Запорізькій області залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про виплату позивачу компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення, одним платежем, на зазначений позивачем банківський рахунок. Позовні вимоги в цій частині задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області вчинити певні дії - виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 залишено без змін. 11.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати пенсії за віком у невстановленому законом розмірі (а.с.14), в якій просив провести на загальних підставах перерахунок та індексацію пенсії заявнику з усіма складовими пенсійних виплат за період з 07.10.2009 по сьогодні як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням змін у пенсійному законодавстві з виплатою заборгованості з пенсії з урахуванням перерахунку, з компенсацією втрати частини доходу за період з 07.10.2009 по день фактичної виплат заборгованості. Листом від 26.09.2023 №15730-15821/К-02/8-0800/23 відповідач повідомив позивача, зокрема щодо виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 по справі №280/4551/21 в частині нарахування компенсації, що компенсація втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення (21 вересня 2023 року) буде нарахована після обліку Держстатом України індексу інфляції за серпень 2023 року. (а.с.13). З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що законодавцем встановлені такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому наведеними вище нормами КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, зокрема, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. З матеріалів справи слідує, що питання щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення було предметом судового розгляду у справі №280/4551/21. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі №280/4551/21 зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області вчинити певні дії, а саме: виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення. Таким чином, судовим рішенням у справі №280/4551/21, яке набрало законної сили, вирішені позовні вимоги, які заявлені в даній адміністративній справі та стосуються нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення. Звертаючись до суду у цій справі, що розглядається - № 280/8378/2, з позовними вимогами, в тому числі, про зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичної виплати затриманої пенсії, позивач обґрунтував свої вимоги в цій частині тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 у справі № 280/4551/21 відповідач зобов`язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення суду, отже позивач має право на отримання такої компенсації. При цьому позивач вважає, що пред`явлення таких позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є належним способом захисту порушеного права позивача і саме рішення суду остаточно вирішить суперечку та виключить передумови для нового судового розгляду. Вирішуючи даний спір між сторонами, суд першої інстанції повинен був пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, адже спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом, даний спір фактично стосується належного виконання судового рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 249 та 383 КАС України, тобто шляхом винесення судом окремої ухвали. У зв`язку з цим, вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення не підлягають розгляду в окремому судовому провадженні, а відкрите провадження по справі підлягає закриттю на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, яка визначає, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зазначена в п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію, що викладена у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17, від 29.07.2020 у справі №580/1264/19, згідно якої у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили. Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для закриття провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, що помилково залишено поза увагою судом першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині із закриттям провадження у справі. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №280/8378/23 скасувати. Провадження в адміністративній справі №280/8378/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення - закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко