Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/28053/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 лютого 2024 року справа № 160/28053/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі №160/28053/23 (суддя Голобутовський Р.З., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова А.О. від 17.10.2023 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №72094172; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова А.О. від 18.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №73092530. В обґрунтування позовної заяви позивач вказав, що оскільки рішення суду та виконавчий лист були фактично виконані в повному обсязі до відкриття виконавчого провадження №72094172, підстави для стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та винесення відповідачем спірних постанов, відсутні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року в задоволені адміністративного позову позивача відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення адміністративного позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно не врахував та відхилив доводи позивача що рішення суду в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 квартири є фактично виконаним з моменту державної реєстрації права власності на цю квартиру за ОСОБА_2 .. Отже, виконавчий документ виконано боржником до відкриття виконавчого провадження №72094172, і таке рішення не підлягало примусовому виконанню. Законні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору у державного виконавця були відсутні. Додатково позивач надіслав на адресу суду апеляційної інстанції ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року у справі №201/4128/19, якою було задоволено частково скаргу ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця у виконавчому провадженні №72094172 про повернення виконавчого документа стягувачу. Вважає, що скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є додатковою підставою для скасування оскаржених ним у даній справі постанов, зокрема про стягнення з позивача виконавчого збору. Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги позивача, просила вимоги скарги задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся. Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022 у справі №201/4128/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової Владислави Юріївни (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018 недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло від 02.10.1997 недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 02.10.2018, про визнання права власності на квартиру були задоволені частково. Так, судом: - скасовано рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1658549212101) від 03.10.2018, індексний номер - 43315425, номер запису про право власності - 28205105 від 02.10.2018 за ОСОБА_1 , прийняте на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.; - витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 ; - в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018 недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло від 02.10.1997 недійсним, про визнання права власності на квартиру відмовлено; -в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової Владислави Юріївни (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018 недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло від 02.10.1997 недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 02.10.2018, про визнання права власності на квартиру відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.03.2023 у справі №201/4128/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2022 року в оскарженій ним частині залишено без змін. Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.06.2023, ОСОБА_2 27.04.2023 на виконання рішення суду проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . В подальшому, 19.06.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №201/4128/19 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 . Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова Артема Олексійовича від 22.06.2023 відкрито виконавче провадження №72094172 з примусового виконання виконавчого листа №201/4128/19. Боржником визначено ОСОБА_1 , стягувачем ОСОБА_2 . 27.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова Артема Олексійовича із заявою, в якій зазначив про добровільне виконання рішення суду та звільнення спірної квартири до початку примусового виконання рішення. 17.10.2023 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишовим Артемом Олексійовичем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №72094172. Вказано, що сума виконавчого збору буде визначена після оцінки майна, яке підлягає витребуванню (у розмірі 10% від суми вартості майна). Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова Артема Олексійовича від 17.10.2023 повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні №72094172. В пункті 3 постанови зазначено про виділення в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору №72094172 від 17.10.2023. Постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чернишова Артема Олексійовича від 18.10.2023 відкрито виконавче провадження №73092530 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №72094172 від 17.10.2023. Боржником визначено ОСОБА_1 , стягувачем Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Вважаючи постанови про стягнення виконавчого збору №72094172 від 17.10.2023 та про відкриття виконавчого провадження №73092530 від 18.10.2023 протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки прийшов до висновку, що спірні постанови прийняті в межах повноважень державного виконавця та у відповідності до норм законодавства, підстави для їх скасування відсутні, оскільки судом не встановлено добровільне виконання рішення суду боржником до відкриття виконавчого провадження №72094172 саме в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частина 1 ст. 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Згідно зі ст. 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Частиною 4 ст.27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). На підставі ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Судом з автоматизованої системи виконавчого провадження №72094172, ідентифікатор доступу А25476226ГБЕ, встановлено, що ОСОБА_2 (стягувачем у ВП №72094172) подано 31.08.2023 заяву державному виконавцю, в якій зазначено, що ОСОБА_2 не отримав від ОСОБА_1 ключів від квартири і не може до неї потрапити, замок у вхідних дверях і самі двері були замінені, через це він не має доступу до своєї квартири і свого майна. В заяві від 31.08.2023 ОСОБА_2 просив державного виконавця здійснити дії з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/4128/19 в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.06.2023, ОСОБА_2 27.04.2023 на виконання рішення суду проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . Отже, право власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру було зареєстровано 27.04.2023 на виконання рішення суду. Проте, станом на 31.08.2023, що зумовило звернення із заявою про примусове виконання рішення суду, та як наслідок відкриття виконавчого провадження №72094172 з примусового виконання виконавчого листа №201/4128/19, квартира АДРЕСА_2 так і не була передана у володіння ОСОБА_2 .. Предметом примусового виконання виконавчого листа №201/4128/19 є витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_1 . Доказів фактичної передачі квартири від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022 у справі №201/4128/19 (акти передачі майна, розписки, показання свідків тощо) суду надано не було. Натомість, ОСОБА_2 в заяві від 31.08.2023, поданій державному виконавцю, зазначено про створення перешкод з боку ОСОБА_1 стягувачу у розпорядженні квартирою, що перебуває у його власності. Верховним Судом в постанові від 30.06.2021 у справі №201/12569/16 було зроблено висновки, що рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України Про виконавче провадження. При цьому, Верховний Суд зазначив, що обов`язком державного та приватного виконавця є вжиття всіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення. У постановах від 30.05.2018 та від 14.01.2020 у справі № 2-690/11, від 13.11.2019 у справі №314/738/15-ц, Верховний Суд зробив висновок, що судове рішення про витребування нерухомого майна повинно виконуватись державним виконавцем в порядку пункту 3 частини першої статті 10 та статті 60 Закону України Про виконавче провадження. При цьому поняття витребування відповідає поняттю вилучення та передача предметів, вказаному у пункті 3 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження у переліку заходів примусового виконання рішення З урахуванням викладеного, є вірними висновки суду першої інстанції у даній справі, що для виконання рішення суду про витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_1 недостатньо лише факту реєстрації права власності за ОСОБА_2 , оскільки відповідна реєстрація здійснена на виконання рішення суду у справі №201/4128/19. Факт передачі з володіння ОСОБА_1 квартири у володіння ОСОБА_2 станом на день відкриття виконавчого провадження за постановою від 22.06.2023 №72094172 є недоведеним. При дослідженні судом виконавчого провадження №72094172 в автоматизованій системі виконавчого провадження №72094172, ідентифікатор доступу А25476226ГБЕ, встановлено, що державним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання рішення суду, а саме: направлено боржнику вимогу про виконання рішення суду, направлені запити до державних органів про наявні рахунки боржника, транспортні засоби, джерела доходів тощо. Як наслідок, виконавче провадження №72094172 було завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, а саме стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Повернення виконавчого документа на підставі цієї норми не передбачає звільнення від сплати виконавчого збору. Отже, судом вірно встановлено, що оскаржені позивачем постанови про стягнення виконавчого збору №72094172 від 17.10.2023 та про відкриття виконавчого провадження №73092530 від 18.10.2023 є законними і підстави для їх скасування відсутні. Стосовно наданої позивачем суду апеляційної інстанції ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року у справі №201/4128/19, якою було задоволено частково скаргу ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця у виконавчому провадженні №72094172 про повернення виконавчого документа стягувачу. Представник позивача вважає, що скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є додатковою підставою для скасування оскаржених позивачем у даній справі постанов, зокрема про стягнення з позивача виконавчого збору. Колегія суддів звертає увагу, що надана представником позивача ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/4128/19 була винесена судом 22.12.2023 року, тобто більш ніж через місяць після прийняття рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом у даній справі. Тобто, це є новим доказом у справі, який не досліджувався судом першої інстанції з підстав його відсутності на момент прийняття рішення. Позовні вимоги позивача не ґрунтувалися на обставинах, викладених у наданій ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/4128/19, доводи апеляційної скарги також не містять на неї посилань. Таким чином, колегія суддів не приймає за належний доказ у даній справі ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/4128/19 та не надає оцінки обставинам, викладеними судом в цій ухвалі. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі №160/28053/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак