Ухвала ККС ВС № 686/29987/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2024 року м. Київ справа № 686/29987/23 провадження № 51-540ска24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), встановив: Хмельницький апеляційний суд постановою від 10 січня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, та повернув апеляційну скаргу на вказане судове рішення. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вивчивши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року). У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 ст. 294 КУпАП). Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення судів у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 цього Кодексу відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Ураховуючи вищевикладене, судові рішення, постановлені у справі про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому КУпАП, не можуть бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції. Оскільки ОСОБА_1 у касаційній скарзі ставить питання про скасування судового рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4