Ухвала КЦС ВС № 638/7596/22

УХВАЛА 29 січня 2024 року м. Київ справа № 638/7596/22 провадження № 61-378ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 163 857,39 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 163 857,39 грн, витрати, пов`язані із оплатою послуг експерта в розмірі 2 500,00 грн, сплачену суму судового збору у розмірі 1 663,57 грн, а всього 168 020,96 грн. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Ципліцького Д. О. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2023 року змінено, скасовано його в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зменшено з 163 857,39 грн до 81 928,70 грн та судового збору з 1 663,57 грн до 844,26 грн, а всього зменшено загальну суму з168 020,96 грн до 82 772, 96 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 229,28 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу з 8 000,00 грн до 4 000,00 грн. 05 січня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: - змінити постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року в частині розміру стягнення з відповідача відшкодування, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в такій редакції: «Розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зменшити з 163 857,39 грн до 17 428,70 грн, та судового збору з 1 663,57 грн до 177 грн, в стягнені витрат на послуги оцінювача відмовити, а всього зменшенню підлягає загальна сума з 168 020,96 грн до 17 605,70 грн». - скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року в частині додаткового рішення у справі № 638/7596/22 від 06 лютого 2023 року про стягнення витрат на правову допомогу, відмовивши в ухваленні додаткового рішення як такого, що змінює основне рішення. - стягнути із відповідача понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню. За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову в цій справі становить 163 857,39 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Касаційна скарга та додані до них матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, а також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі. Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № Я (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), §37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), §32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) §29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08). Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та §54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), §48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08). Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська