Постанова Сумський апеляційний суд № 592/8095/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2024 року м.Суми Справа №592/8095/23 Номер провадження 22-ц/816/41/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року, в складі судді Алфьорова А. М., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в: 09 червня 2023 року ТОВ «Котельня північного промислового вузла» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та абонплати. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ВК СМР № 627 від 20.10.2021 р. ТОВ «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі, для будинку відповідачів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласники багатоквартирного будинку за вказаною адресою не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин у строк, встановлений законодавством, тому у відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з усіма співвласниками вказаного будинку, було автоматично укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Вказує, що ТОВ «Котельня північного промислового вузла» на виконання вимоги Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином надавалися відповідачам послуги з постачання теплової енергії. Рішенням ВК СМР від 20.05.2011 р. № 322 АТ «СМНВО» визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням ВК СМР від 18.06.2019 р. № 322 ПАТ «Сумське НВО» визначено виробником та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у межах території, визначено додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Оплата за надані АТ «Сумське НВО» послуги повинна була проводитися відповідачами згідно з тарифами затвердженими рішеннями ВК СМР № 831 від 28.12.2010 р., № 426 від 23.07.2019 р., № 436 від 18.08.2020 р., постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 664 від 13.06.2014 р., № 1171 від 31.03.2015 р., № 1101 від 09.06.2016 р., № 1352 від 04.08.2016 р., № 1392 від 09.11.2017 р. Відповідно до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29.11.2021 р. укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг» та договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29.11.2021 р. укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Котельня північного промислового вузла», АТ «Сумське НВО» відступило на користь АТ «СМНВО-Інжиніринг», а АТ «СМНВО-Інжиніринг» відступило на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у місті Суми, грошових коштів за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведений в Додатку № 1 до цього Договору. Таким чином, ТОВ «Котельня північного промислового вузла» набуло права вимоги по оплаті відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО» на суму 32499 грн 28 коп. та абонплати на суму 668,11 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2013 р. по березень 2023 р. у розмірі 42647 грн 54 коп., заборгованість з абонплати у розмірі 1112 грн 43 коп. 3 % річних у сумі 2649 грн 48 коп., інфляційні нарахування у сумі 7215 грн 88 коп.; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у сумі 2147 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року позов ТОВ «Котельня північного промислового вузла» задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 20.03.2017 р. по 20.03.2020 р. у розмірі 29537 грн. 03 коп. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» за період з 20.03.2017 р. по 20.03.2020 р. 3 % річних у сумі 2412 грн. 90 коп. та 6370 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань. Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн. Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» судовий збір у сумі 1929 грн. 31 коп., тобто по 964 грн. 65 коп. з кожного. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Котельня північного промислового вузла», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з січня 2013р. по березень 2017р. та з квітня 2020р. по березень 2023р. у сумі 13110,71 грн,. заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014р. у сумі 668,11 грн., заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023р. у сумі 444,32 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині. Апеляційна скарга мотивована тим, що у оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2013р. по березень 2017р. та з квітня 2020 р. по березень 2023 р. у сумі 13110,71 грн, заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014 р. у сумі 668,11 грн, заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023 р. у сумі 444,32 грн., обставини виникнення відповідної заборгованості судом не з`ясовано, докази, що підтверджують позовні вимоги у відповідній частині не досліджено. Вказує, що відповідачі не були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи, відзиву на позов не подавали, жодних заперечень проти задоволення позовних вимог не заявляли, заяву про застосування строків позовної давності по справі не робили, а тому судом безпідставно з власної ініціативи застосовано строки позовної давності. Доводить, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн є незначною та співмірною зі складністю справи, обсягом і ціною наданих послуг, враховуючи, зокрема, необхідність підготовки значного обсягу документів, що додаються до позову, необхідність розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних за період з 2017 по 2022 рік, забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні по справі у суді першої інстанції та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції (згідно калькуляції входить до фіксованої вартості послуг за договором). Відповідачами не подано відзиву на апеляційну скаргу. Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 20.03.2017 р. по 20.03.2020 р. у розмірі 29537 грн. 03 коп., стягнення 3 % річних у сумі 2412 грн. 90 коп. та 6370 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань не оскаржується, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову 53625,33 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20.10.2021 р. ТОВ «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі, для будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2011 р. № 322 АТ «СМНВО» визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування, визначеної додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 р. № 322 ПАТ «Сумське НВО» визначено виробником та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у межах території, визначено додатком № 1 до даного рішення, у тому числі для житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Оплата за надані АТ «Сумське НВО» послуги повинна була проводитися відповідачами згідно з тарифами затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради № 831 від 28.12.2010 р., № 426 від 23.07.2019 р., № 436 від 18.08.2020 р., постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 664 від 13.06.2014 р., № 1171 від 31.03.2015 р., № 1101 від 09.06.2016 р., № 1352 від 04.08.2016 р., № 1392 від 09.11.2017 р. Відповідно до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29.11.2021 р. укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг» та договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29.11.2021 р. укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», АТ «Сумське НВО» відступило на користь АТ «СМНВО-Інжиніринг», а АТ «СМНВО-Інжиніринг» відступило на користь ТОВ «КППВ» право вимоги по оплаті фізичними особами, що проживають у місті Суми, грошових коштів за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО» боржникам, перелік яких наведений в Додатку № 1 до цього Договору. Згідно додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 108/2100069 від 29.11.2021 р. укладеного між АТ «Сумське НВО» та АТ «СМНВО-Інжиніринг» та додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 8/2100036 від 29.11.2021 р. укладеного АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «КППВ», ТОВ «КППВ» набуло права вимоги по оплаті відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ «Сумське НВО». За адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії підлягають стягненню з відповідачів в межах загального строку позовної давності за період з 20.03.2017 року по 20.03.2020 року у сумі 29537 грн 03 коп., а також 3% річних та інфляційні нарахування за цей самий період. Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач має право, в тому числі, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, проте, такому право прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ст. 7 вказано Закону). За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання. Частинами 1 та 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Пунктами 33, 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2019 року за №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1022), передбачено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку. Відповідно до положень ст.ст. 256, 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦПК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тобто, з вказаних норм слідує, що наслідки спливу строків позовної давності можуть бути застосовані судом виключно за заявою сторони, яка була подана до суду першої інстанції до ухвалення рішення по суті. Проте, відповідачами клопотань про застосування наслідків пропуску строків позовної давності не заявлялося, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Котельня північного промислового вузла» про стягнення з відповідачів заборгованість, яка була нарахована з січня 2013р. по березень 2017р. Також, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції взагалі не наведено мотивів відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з квітня 2020р. до березня 2023р. та заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014р. у сумі 668,11 грн., заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023р. у сумі 444,32 грн. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З матеріалів справи вбачається, що відповідачами отримані послуги з поставки теплової енергії та абонплату оплатили не в повному обсязі, внаслідок чого, у них виникла заборгованість з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2013 р. по березень 2023 р. у розмірі 42647 грн 54 коп. та заборгованість з абонплати у розмірі 1112 грн 43 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість. Відповідачі свого контррозрахунку суду не надали та розрахунок позивача не спростували, а тому вказані вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з січня 2013р. по березень 2017р. та з квітня 2020р. по березень 2023р. у сумі 13110,71 грн, заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014р. у сумі 668,11 грн., заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023р. у сумі 444,32 грн, тому рішення суду про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню. Щодо витрат на правничу допомогу. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 177 від 27 червня 2022 року та додатку №10 від 03 травня 2023 року до договору ТОВ «Котельня північного промислового вузла» уклала договір з Адвокатським об`єднанням «Група правової допомоги», за умовами якого Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ТОВ «Котельня північного промислового вузла» за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правову допомогу (а.с. 64-66, 68-69). Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 27 червня 2022 року визначено калькуляцію розміру адвокатського гонорару за договором про надання правової допомоги, за умовами якого сторони узгодили вартість послуг з надання правової допомоги за кожен вид, одиницю, попередній об`єм, ціну за одиницю та попередню загальну вартість правової допомоги (а.с. 67). Згідно рахунку № 60 від 11 травня 2023 року вартість послуг адвоката у даній справі склала 2500 грн (а.с. 70-71). Оскільки за результатами апеляційного перегляду позов задоволено повністю, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, колегія суддів вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації за рахунок відповідачів у сумі 2500 грн. Таким чином, оскаржуване рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні зі стягненням у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» витрат на правничу допомогу у сумі 2500 грн, по 1250 грн 00 коп. з кожного. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає зміні стягнений судом першої інстанції судовий збір. Оскільки позов задоволено повністю, позивачу необхідно компенсувати за рахунок відповідачів в дольовому порядку сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 2147 грн 20 коп., тобто стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла» по 1073 грн 60 коп. з кожного. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову на підставі п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з січня 2013р. по березень 2017р. та з квітня 2020р. по березень 2023р. у сумі 13110,71 грн, заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014р. у сумі 668,11 грн., заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023р. у сумі 444,32 грн, що разом складає 14223,14 грн. Окрім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає компенсації судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 грн 00 коп., тобто по 2013 грн 00 коп. з кожного. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» задовольнити. Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині. Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з січня 2013р. по березень 2017р. та з квітня 2020р. по березень 2023р. у сумі 13110,71 грн, заборгованості з абонплати за період з січня 2013 р. по липень 2014р. у сумі 668,11 грн., заборгованості з абонплати за період з грудня 2021 р. по березень 2023р. у сумі 444,32 грн, що разом складає 14223,14 грн. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору змінити. Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» витрати на правничу допомогу у сумі 2500 грн, по 1250 грн 00 коп. з кожного, та судовий збір у сумі 2147 грн 20 коп., по 1073 грн 60 коп. з кожного. Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 грн 00 коп., тобто по 2013 грн 00 коп. з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова О. І. Собина