Ухвала КАС ВС № 160/21460/21
від 29.01.2024 · АдміністративнаУХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 29 січня 2024 року м. Київ справа №160/21460/21 адміністративне провадження № К/990/36247/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю. Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зміни періодів страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2019, з якого обчислена заробітна плата при призначені пенсії за віком на періоди страхового стажу з 01.03.1994 по 31.05.1999 та з 01.07.2003 по 31.12.2015, з якого обчислена плата при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком з 01.10.2021; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2021 у розмірі пенсії за віком, а саме: 16374,94 грн, призначеної з 01.07.2021. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 адміністративний позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 160/21460/21 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 30.06.2023 адвокат Меркулова Тетяна Петрівна в інтересах ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі № 160/21460/21 повернуто скаржнику з підстав подання скарги способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. 13.07.2023 адвокат Меркулова Тетяна Петрівна в інтересах ОСОБА_1 вдруге звернулася до Верховного з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі № 160/21460/21 повернуто скаржнику у зв`язку з необґрунтованням підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 26.10.2023 адвокат Меркулова Тетяна Петрівна в інтересах ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023. Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2023 касаційну скаргу залишено без руху, скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку, документа про сплату судового збору. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.11.2023 представниця скаржника подано заяву про поновлення строку касаційного оскарження та квитанцію № 0406-1459-642-9891 від 11.12.2023 про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, представниця скаржника зазначає, що копію ухвали від 26.07.2023 фактично отримала у вересні 2023 року у зв`язку з тим, що тимчасово виїхала з міста Павлоград після неодноразових ракетних атак. У свою чергу, позивач знаходився на військовій службі, брав участь у бойових діях, зв`язку з ним у представниці не було для узгодження подальших дій та сплати судового збору. Таким чином, у зв`язку з воєнним станом, атаками російського агресора ракетами, перебоями з електропостачанням та доступом до інтернету, постійним включенням повітряної тривоги, під час якої не працюють поштові відділення, перебуванням позивача на військовій службі та участю у бойових діях, касаційна скарга була направлена через місяць після її фактичного отримання на поштовому відділенні. Надавши оцінку обґрунтуванню заяви про поновлення строку касаційної оскарження, Верховний Суд зазначає про таке. Згідно зі статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів не заперечує проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, однак наголошує, що таке право не є абсолютним та не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Також Верховний Суд зауважує, що недотримання особою вимог процесуальних норм щодо способу подання, форми та змісту касаційної скарги, у зв`язку з чим вперше та вдруге подані касаційні скарги ухвалами Верховного Суду від 06.07.2023 та від 26.07.2023 були повернуті, за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Як вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер 0102938359439), зареєстрованого в КПП «ДСС», копію ухвали Верховного Суду від 26.07.2023 адвокат Меркулова Т.П. отримала 05.08.2023, що спростовує твердження представниці скаржника щодо отримання ухвали від 26.07.2023 у вересні 2023 року. Водночас відсутні підстави вважати, що скаржник звертався до суду із касаційною скаргою втретє без надмірних зволікань. Так, подання касаційної скарги втретє відбулось більше, ніж через 2 місяці після отримання копії ухвали суду касаційної інстанції про повернення попередньо поданої скарги. Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Щодо покликання представниці скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не обґрунтовано, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 26.06.2023, а касаційну скаргу у цій справі подано втретє. Також Верховний Суд не вважає переконливими доводи заяви стосовно перебоїв електропостачання, ракетних атак та повітряних тривог, оскільки такі не носили постійного та безперервного характеру. Враховуючи викладене, заява про поновлення строку касаційного оскарження не містить переконливих та достатніх обґрунтувань щодо поважності причин пропуску такого строку та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у скаржника об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Зважаючи на викладене вище, оскільки заяву про поновлення строку на касаційне оскарження визнано необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 248, 251, 328, 329, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя А.І. Рибачук