Постанова Київський апеляційний суд № 757/33095/23-п

Справа №757/33095/23-п Головуючий в суді І інстанції Гречана С. І. Провадження № 33/824/578/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє захисник - адвокат Одінцов Е.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, та яку обґрунтовує тим, місцевим судом не враховано, що з відеозапису нагрудної камери працівників поліції не вбачається, що він керував транспортним засобом та йому не було повідомлено підставу зупинки, а тому вважає, що йому не мали пропонувати проходження огляду на стан сп`яніння. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 501590, 22.07.2023 о 22 год. 19 хв. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Князів Острозьких, 23 у м. Києві, всупереч п. 2.9А Правил дорожнього руху, керував автомобілем «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager ALKOTEST 6820 № ARHK-0514», результат огляду позитивний 0,57‰, (тест 3890). Огляд зафіксовано на бодікамери інспекторів патрульної поліції № 474921, № 470160. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Слід також зазначити, що відповідно до положень п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння показали, що вміст алкоголю в крові перевищує 0,2 ‰ й становить 0,57 ‰. Таким чином, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 501590 від 22.07.2023, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; результатом тесту приладу «Drager», проведеного на місці зупинки, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння з кількісним показником 0,57 ‰; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому міститься підпис ОСОБА_1 про згоду з результатами огляду; а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що він не керував транспортним засобом є безпідставними, позаяк з відеозапису з нагрудної камери поліцейського та протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається його незгоди з фактом керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, крім цього, він сам зазначає, що «вчора вживав пиво», тому такі доводи апелянта вказують лише на стратегію захисту особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав. Зазначені в акті огляду на стан сп`яніння ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, в розумінні п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а сам огляд проведено поліцією у повній відповідності із розділом ІІ вказаної Інструкції, а також Порядком проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Інші доводи апелянта зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованої постанови. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року- без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: Ярослав МЕЛЬНИК