Постанова Харківський апеляційний суд № 635/8150/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 635/8150/23 Головуючий І інстанції Даниленко Т.П. Провадження № 33/818/161/24 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ст.ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Скребця О.М. потерпілої ОСОБА_2 представника потерпілої Дундукова В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Скребця О.М. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,- УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2023 року о 18.00 год на перехресті автодоріг М-18 та під`їзної дороги від/до смт. Покотилівка, Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , керуючи вантажним транспортним засобом МАN 8.163 ДНЗ НОМЕР_1 перевозив вантаж, а саме інший легковий автомобіль марки INFINITI та вчинив дорожньо-транспортну пригоду внаслідок технічної несправності автомобіля, яким він керував з подальшим пошкодженням інших транспортних засобів заднім колесом вантажівки, яке від`єдналося та відлетіло на смугу зустрічного руху. У зустрічному напрямку по якому рухався легковий автомобіль марки TOYOTA RAV4, ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , з яким зіткнулося колесо вантажівки та від зустрічного удару воно в подальшому змінило напрямок руху на протилежний і зіткнулося з другим автомобілем Mitusubishi Padjero Sport, ДНЗ НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 г, п.2.3 б, п. 31.3 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень та стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник просить призначити у справі судову автотехнічну експертизу та постанову судді скасувати. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції не було надано обґрунтованої оцінки матеріалам справи, та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Зазначає, що ОСОБА_1 не визнає себе винним у порушенні вимог п.2.3 а, п.2.3 б ПДР України, оскільки він перед виїздом перевірив технічний стан автомобіля, правильність розміщення та кріплення вантажу, а також як перед виїздом так і під час руху був уважним, стежив за дорожньою обстановкою Мотиви суду Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення потерпілої та її представника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства. Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення. За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, який за своєю правовою суттю є обвинуваченням. При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі, за винятком, якщо такі зміни будуть на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах (якщо норма є бланкетною), якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 455795 від 28.08.2023 року щодо ОСОБА_1 , його складено за ст.124 КУпАП у зв`язку з порушенням ним п.п. 2.3 а, 2.3 б ПДР України. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні. Нормами КУпАП не надано процесуальних повноважень суду надавати іншу кваліфікацію діям особи, ніж ту яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості ( ст. 62 Конституції). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення. Разом з цим, приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (яка є бланкетною), суд першої інстанції фактично вийшов за межі формулювання правопорушення викладеного у протоколі, та фактично визнав ОСОБА_1 винуватим у порушенні вимог п.2.1 г, п.2.3 б, п. 31.3 б ПДР України, які окрім порушень, передбачених п.2.3 б, серед зазначених в оскаржуваному рішенні останньому не інкримінувалися. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про скасування постанови судді в наслідок істотного порушення норм КУпАП та загальних норм судочинства. Разом з тим, розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). В апеляційній скарзі захисник просить призначити судову автотехнічну експертизу та на розгляд експертів поставити низку питань. Дослідивши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять достатню кількість відомостей щодо події дорожньо-транспортної пригоди і на час апеляційного розгляду не вбачається необхідності залучення експерта, який володіє спеціальними знаннями, у відповідності до вимог ст. 273 КУпАП, тобто за наслідками поданої апеляційної скарги належить вирішити суто правові питання про винуватість або не винуватість особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Питання, що ставляться апелянтом експерту в заявленому клопотанні взагалі охоплюються апеляційними доводами щодо незгоди з судовим рішенням та межують з вирішенням правових питань щодо винуватості осіб, які належить вирішувати тільки суду. Ті порушення ПДР, які інкримінуються ОСОБА_1 , носять суто загальний характер (не технічний), тому перевірка висновку суду щодо їх наявності (відсутності) охоплюються загальними правовими знаннями та судовими дискреційними повноваженнями. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення цього клопотання. Як встановлено судом апеляційної інстанції 28.08.2023 року о 18.00 год на перехресті автодоріг М-18 та під`їзної дороги від/до смт. Покотилівка, Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , керуючи вантажним транспортним засобом МАN 8.163 ДНЗ НОМЕР_1 не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок чого в ході руху самовільно від`єдналось ліве заднє колесо т.з. МАN, яке викотилось на смугу зустрічного руху та здійснило зіткнення з автомобілем TOYOTA RAV4, ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після чого колесо відлетіло на смугу попутного руху та здійснило зіткнення з автомобілем Mitusubishi Padjero Sport, ДНЗ НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 а, п.2.3 б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідно до пункту 2.3 «а» та «б» ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАПта підписаний уповноваженою особою. Незважаючи на не визнання своєї вини в апеляційній скарзі стороною захисту, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,повністю підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: - схемою місця ДТП від 28.08.2023 (а.с. 2), підписаною учасниками, зауважень та заперечень на яку ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не надано; - письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.08.2023 року, відповідно до яких по зустрічній смузі рухався автомобіль МАN 8.163 ДНЗ НОМЕР_1 від якого під час руху відірвалось заднє ліве колесо, яке влетіло їй в ліву передню частину автомобіля, після чого відлетіло та вдарило інше авто, яке рухалось назустріч евакуатору; - письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 28.08.2023 року, відповідно до яких він рухався на власному автомобілі Mitusubishi Padjero Sport, ДНЗ НОМЕР_3 , попереду нього на його смузі рухався автомобіль МАN 8.163 ДНЗ НОМЕР_1 , від якого під час руху відірвалось заднє ліве колесо, яке викотилось на зустрічну смугу та зіткнулось з автомобілем TOYOTA RAV4, після чого відлетіло та вдарило його авто. Належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення, а також схема місця ДТП складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися до суду або до безпосереднього керівництва працівників поліції, а також вінне звертався зі скаргами до правоохоронних органів, відповідно до вимог КПК України, а тому твердження апелянта щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу є необґрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції як обраний спосіб захисту. Аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортних засобів, апеляційний суд вважає, що порушення вимог п.2.3 а, п.2.3 б ПДР Україниводієм ОСОБА_1 мале місце. Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 перед виїздом та під час руху перевірив та забезпечив технічно справний стан автомобіля та був уважним і стежив за дорожньою обстановкою, не спростовує порушення ним вимог п. п. 2.3. «а» та «б» ПДР України, оскільки, як було встановлено, що саме від його автомобіля відірвалось заднє ліве колесо під час руху та пошкодило автомобілі, що рухались в попутному та в зустрічному напрямках, при цьому будь-яких причин із зовні не встановлено. Стороною захисту не надано жодних даних про те, що до зазначених наслідків призвели умисні дії сторонніх осіб. Апеляційний суд зазначає, що саме невиконання цих обов`язків призвело до ДТП, оскільки відпадіння колеса автомобіля свідчить про реальну наявність технічних несправностей, не є миттєвим, йому об`єктивно передували зовнішні чи у певний спосіб відчутні зміни технічного стану автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки, під час руху, які при належній уважності, не могли бути непоміченими водієм під час руху. Таким чином, посилання захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи викладене, зібрані у справі докази є належними та допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Разом з тим, положеннями ч.2 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 455795 від 28.08.2023року подія правопорушення мала місце 28.08.2023 року. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ч.2 ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, постанова підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції допустив істотне порушення норм КУпАП, з прийняттям нової постанови по суті протоколу про адміністративне правопорушення та послідуючим закриттям провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Скребця О.М. задовольнити частково. Постанову судді Харківського районного Харківської області від 10 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП,щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик